Справа № 2-3/2009  

РІШЕННЯ            

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2009 року.

 Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

                                                    судді  -    Левченко В.П.

при секретарі -     Котелевец О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності,  

ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила поділити спільно нажите з ОСОБА_2 майно подружжя. У подальшому позивач уточнила позов і просить поділити спільно нажите з відповідачем у шлюбі майно, виділивши їй квартиру № 1, нежиле приміщення № 6, які розташовані по вул. К.Маркса, 37 в м. Керчі, автомобіль ВАЗ-2109, інше майно: обладнання для зайняття підприємницькою діяльністю, бігборди і сітілайти, автомобілі «Форд Ескорт», ГАЗ-33021, Ѕ частини квартири № 2, Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 залишити відповідачу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що зазначене майно було придбано нею і відповідачем у період шлюбу. Вважає, що суд при вирішенні справи може відступити від рівності часток подружжя, так як з позивачем проживають їх малолітні діти, на яких відповідач сплачує аліменти, яких недостатньо для забезпечення їх фізичного та духовного розвитку, лікування. Також відповідач намагався приховати спільне майно, знищив обладнання, приховує автомобілі.

Представник позивача позов підтримала.

Відповідач проти позову заперечив і пояснив, що реально підлягає поділу лише квартира АДРЕСА_2, автомобіль ВАЗ-2109, домоволодіння № 15 по пров. Кузнечному в м. Керчі, бо іншого майна немає. У подальшому позивач подав позов до ОСОБА_1, який ухвалою суду від 22.04.2009 р. був об’єднаний у провадження з первісним позовом. У позові відповідач просить поділити між ним та ОСОБА_1 спільне нажите майно таким чином: кожному виділити по Ѕ частці будинку № 15 по пров. Кузнечному в м. Керчі, квартири АДРЕСА_2, земельної ділянки по пров. Ковальському, 15 в м. Керчі, а автомобіль ВАЗ-2109 залишити йому, ОСОБА_1 виділити предмети інтер’єру та побутової техніки з виплатою йому компенсації різниці вартості майна у сумі 60115 грн.  

Свої вимоги відповідач мотивує тим, що у шлюбі було нажите, крім зазначеного у запереченнях на позов, також спільне майно: земельна ділянка по пров. Ковальському, 15 в м. Керчі, предмети інтер’єру та побутової техніки.  

Представник відповідача заперечення на позов ОСОБА_1 підтримав, підтримав позов відповідача і уточнив суму компенсації, вказавши її у розмірі 37354,35 грн. (з урахуванням різниці між визначеною експертизою сумою 56965,25 грн. і вартістю автомобілю ВАЗ-2109 у сумі 25000 грн., вартістю комп’ютеру 3849,9 грн. і принтеру 1539,2 грн.).

Позивач ОСОБА_1 і її представник проти позову ОСОБА_2 заперечили, пояснивши, що земельна ділянка буд придбана позивачем у приватну власність, а будинок № 15 по пров. Кузнечному в м. Керчі належить їй за рішенням суду.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 і позов ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню за такими підставами.

07.10.2000 р. був зареєстрований шлюб між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 Згідно із рішенням Керченського міського суду від 20.07.2007 р. шлюб між ними було розірвано і встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинилися з квітня 2006 року.

Сторони під час шлюбу придбали: квартиру № 1 (договір купівлі-продажу від 22.11.2004 р., покупець ОСОБА_2П.)АДРЕСА_3 (договір купівлі-продажу від 22.11.2004 р., покупець ОСОБА_2П.), Ѕ частки квартири № 2 (договір купівлі-продажу від 22.10.2004 р., покупець ОСОБА_2П.), Ѕ частки квартири № 5 (договір купівлі-продажу від 22.10.2004 р., покупець ОСОБА_2П.), які знаходяться у буд. № 37 по вул. К.Маркса в м. Керчі (а.с.54-60,257), будинок № 15 по пров. Кузнечному в м. Керчі (за рішенням Керченського міського суду від 25.01.2005 р.), земельну ділянку площею 0,0592 га, розташовану по пров. Ковальському, 15 в м. Керчі (державний акт на право власності на земельну ділянку від 25.08.2005 р.) (а.с.128-130), автомобіль ВАЗ-210930 державний номер АК 3150 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 22.10.2005 р.) (а.с.53), кухонний гарнітур «Лілея» (придбаний 27.02.2003 р.), меблевий гарнітур дитячої кімнати, меблевий гарнітур спальної кімнати, холодильник «Електролюкс», м’ягкий уголок «Лагуна», два кондиціонери «Йорк» модель 09, кондиціонер «Йорк» модель 12, пральну машину «ЛДжи», римський карниз «Л Форм», конвертуєму витяжку «Прато», посудомийну машину «Арістон», варочну поверхню «Арістон», встроєну духовку «Арістон», персональний комп’ютер «Самсунг», принтер «Лазер Джет», електричний водонагрівач «Атлантік». Придбання вищезазначених предметів інтер’єру та побутової техніки під час шлюбу підтверджується як поясненнями сторін, так і товарними документами (а.с.193-297).  

Згідно із ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно із ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у п. 24, до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне в нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться в третіх осіб.

Заявлене позивачем обладнання для зайняття підприємницькою діяльністю, тобто фотолабораторія, вітрини, як показав у запереченнях відповідач і підтвердив у своїх поясненнях представник відповідача, в наявності не існують. Доказів їх існування позивачем суду не надано. Бігборди і сітілайти надані ОСОБА_2 в оренду ОСОБА_3, що підтверджується як показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_3, так і договорами оренди від 25.12.2001 р., від 03.07.2005 р., від 17.01.2006 р., а також відповіддю Управління архітектури і містобудівництва Керченської міської ради від 10.08.2007 р. (а.с.69,71,73,94). Автомобіль «Форд Ескорт», який значився за власником ОСОБА_2, був 26.05.2004 р. знятий з обліку, що підтверджується відповіддю УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 31.08.2007 р. (а.с.105), і, як пояснив представник відповідача, був проданий. Автомобіль ГАЗ-33021, який ОСОБА_2 придбав за договором купівлі-продажу від 14.05.2003 р., також, із пояснень представника відповідача, був проданий, що підтверджується відповіддю з Керченського МРЕВ від 10.08.2007 р. про те, що автомобіль НОМЕР_1 по базі даних не значиться (а.с.91). Правочини щодо відчуженні автомобілів недійсними не визнані.

Таким чином, зазначене у попередньому абзаці майно, не може бути включено до складу майна, що підлягає поділу.

Суд не може погодитися з доводами позивача і її представника про те, що не можуть бути віднесені до складу майна, що підлягає поділу, будинок № 15 по пров. Кузнечному в м. Керчі, на який визнано за позивачем право власності за рішенням суду, і на земельну ділянку, розташовану по пров. Ковальському, 15 в м. Керчі, яку позивач приватизував і має державний акт на право власності.

На думку суду, не підлягає сумніву визнання права власності за позивачем на будинок № 15 по пров. Кузнечному в м. Керчі, так як рішення Керченського міського суду від 25.01.2005 р. набуло чинності 28.02.2005 р., реєстрація права власності в БТІ м. Керчі відбулася 08.04.2005 р. Однак у тому ж рішенні суду зазначено, що позивач придбала цей будинок 10.04.2002 р., тобто під час шлюбу з відповідачем, після чого здійснила реконструкцію житлового будинку, на який і було визнано право власності. Земельна ж ділянка була передана позивачу у власність для обслуговування цього ж житлового будинку.

Як зазначено у п. 23 вищезазначеного Пленуму, спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані.

Таким чином, майно, придбане під час шлюбу на ім’я як позивача, так і відповідача, на думку суду, має однаковий правовий статус і підлягає поділу між подружжям.

Що стосується вимог позивача про відступ від рівності часток подружжя при поділі майна, суд не вбачає підстав щодо цього.

Згідно із ст. 70 Сімейного кодексу України, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.  

Дійсно, діти Євген, ІНФОРМАЦІЯ_1, і Артем ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають разом з позивачем, і вона отримує на них аліменти. Згідно з довідки державного виконавця від 15.10.2009 р. заборгованості по сплаті аліментів у відповідача немає. Позивачем не підтверджені доводи про недостатній розмір аліментів на утримання дітей. Навпаки, рішенням Керченського міського суду від 30.10.2008 р. розмір аліментів, які стягувались на утримання дітей з відповідача, було зменшено.

За висновком товарознавчої експертизи № 1193 від 14.08.2009 р. вартість наданого на експертизу майна (предметів інтер’єру та побутової техніки) на час її проведення становить 56965,25 грн.

Стосовно вартості автомобілю ВАЗ-2109 у сумі 25000 грн., вартості комп’ютеру у 3849,9 грн. і принтеру у сумі 1539,2 грн. сторони досягли згоди.

Відповідно до ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Як зазначено у п. 25 вищезазначеного Пленуму, у разі коли жоден з подружжя не вчинив дій (щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду; щодо присудження грошової компенсації з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення до суду з позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми), а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу та залишає майно в їх спільній частковій власності.

Таких дій жодна з сторін не вчинила.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що за рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради № 85 від 28.01.2005 р. квартири №№ 1, 2, 5 по вул. К.Маркса, 37 виключені з категорії житлових, що сторони не досягли згоди про поділ нерухомого майна, що автомобілем ВАЗ-2109 користується відповідач, предмети інтер’єру та побутової техніки, за виключенням принтеру, щодо місцезнаходження якого сторони вказують одна на одну, знаходяться у будинку № 15 по пров. Кузнечному в м. Керчі, де мешкає позивач з дітьми, суд приходить до висновку про поділ майна між сторонами таким чином:  

залишити ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ-210930 державний номер АК 3150, залишити ОСОБА_1 кухонний гарнітур «Лілея», меблевий гарнітур дитячої кімнати, меблевий гарнітур спальної кімнати, холодильник «Електролюкс», м’ягкий уголок «Лагуна», два кондиціонери «Йорк» модель 09, кондиціонер «Йорк» модель 12, пральну машину «ЛДжи», римський карниз «Л Форм», конвертуєму витяжку «Прато», посудомийну машину «Арістон», варочну поверхню «Арістон», встроєну духовку «Арістон», персональний комп’ютер «Самсунг», принтер «Лазер Джет», електричний водонагрівач «Атлантік»; поділити між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по Ѕ частці кожному: квартиру № 1АДРЕСА_3, Ѕ належної ОСОБА_2 частки квартири № 2, Ѕ належної ОСОБА_2 частки квартири № 5, які знаходяться у буд. № 37 по вул. К.Маркса в м. Керчі, будинок № 15 по пров. Кузнечному в м. Керчі, земельну ділянку площею 0,0592 га, розташовану по пров. Ковальському, 15 в м. Керчі.

Щодо вимог відповідача про стягнення з позивача компенсації у розмірі 37354,35 грн., суд вважає у їх задоволенні відмовити, так як, керуючись загальними засадами справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи знаходження на утриманні позивача малолітніх дітей, знаходить таку компенсацію відповідачу, який займається підприємницькою діяльністю, несправедливою.

У інших частинах вимог позивача і відповідача щодо поділу майна з вищезазначених обставин суд відмовляє.

 Що стосується вимог відповідача про відшкодування судових витрат на проведення експертизи, то вони задоволенню не підлягають, так як відповідачем не надані документи про сплату певної суми за її проведення. З ОСОБА_1 має бути стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 574 грн. 50 коп., а також у дохід держави судовий збір 574 грн. 50 коп.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 213 – 215, 218 ЦПК України, ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України, ст.ст. 60, 70 Сімейного кодексу України, суд

                                  В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поділити спільно нажите ОСОБА_1 і  ОСОБА_2 майно таким чином: залишити ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ-210930 державний номер АК 3150, залишити ОСОБА_1 кухонний гарнітур «Лілея», меблевий гарнітур дитячої кімнати, меблевий гарнітур спальної кімнати, холодильник «Електролюкс», м’ягкий уголок «Лагуна», два кондиціонери «Йорк» модель 09, кондиціонер «Йорк» модель 12, пральну машину «ЛДжи», римський карниз «Л Форм», конвертуєму витяжку «Прато», посудомийну машину «Арістон», варочну поверхню «Арістон», встроєну духовку «Арістон», персональний комп’ютер «Самсунг», принтер «Лазер Джет», електричний водонагрівач «Атлантік».

Поділити між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по Ѕ частці кожному: квартиру № 1АДРЕСА_3, Ѕ належної ОСОБА_2 частки квартири № 2, Ѕ належної ОСОБА_2 частки квартири № 5, які знаходяться у буд. № 37 по вул. К.Маркса в м. Керчі, будинок № 15 по пров. Кузнечному в м. Керчі, земельну ділянку площею 0,0592 га, розташовану по пров. Ковальському, 15 в м. Керчі.

У інших частинах позовів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовити.  

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 574 грн. 50 коп., а також у дохід держави судовий збір 574грн. 50 коп.

Заяву про оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду АРК протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Керченський міський суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                Левченко В.П.