єдиний унікальний номер справи 323/225/22

номер провадження 2-а/336/65/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       13.12.2023                                                        м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Карабак Л.Г., при секретарі Колеснику Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченка Владислава Олеговича, Держаної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2022 засобами поштового зв`язку позивач звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області із позовною заявою, за змістом якої просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00004990 від 29.12.2021, винесену старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті, Укртрансбезпеки Савченком Владиславом Олеговичем щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у розмірі 34000,00 грн, справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП закрити.

Згідно з вказаною постановою, старший інспектор Савченко В.О., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WAGA-WIM 35, установив, що 29.12.2021 о 11-56 год., за адресою Н-08, км 528+759, Запорізька область, зафіксовано транспортний засіб SCANIA G400, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 21,5% (7,159 тон), відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Відтак, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн. Копія постанови отримана позивачем засобами поштового зв`язку 14.01.2022.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що транспортний засіб, який зазначений в оскаржуваній постанові, не належить позивачу, також позивач не є належним користувачем вказаного автомобіля. Вказане на думку позивача свідчить про те, що він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, відтак його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Також, позивач наголошує, що факт адміністративного правопорушення не підтверджений належними та допустимими доказами.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 27.01.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 27.01.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його адміністративного позову відмовлено.

Згідно з ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 №29/09-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Адміністративна справа надійшла за визначеною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 13.04.2023 та на підставі протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 13.04.2023 передана в провадження визначеного головуючого судді Карабак Л.Г.

26.09.2023 надійшов відзив на позовну заяву від представника Держаної служби України з безпеки на транспорті, за змістом якого просить відмовити у задоволені позову.

У судові засідання належним чином повідомлений позивач, не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Представниця Держаної служби України з безпеки на транспорті в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, врахувавши відзив.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.12.2021 Державною службою України з безпеки на транспорті складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00004990, відповідно до якої 29.12.2021 о 11-56 годині за адресою Н-08, км. 528+759, Запорізька область зафіксовано, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу SCANIA G400, д.н.з. НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, навантаження на здвоєнні осі на 21,5% (7,159 тон),

На підставі ч. 2 ст. 132-1 КУпАП на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн,.

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WAGA-WIM35, зав. № 4, сертифікат відповідності UA.TR.113-0619/02F-21/1, який чинний до 16.06.2022.

Не погодившись з постановою відповідача позивач звернувся з адміністративним позовом в цій справі.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623).

Вимогами ст. 229 КУпАП (в редакції відповідно до Закону України № 1582-IX від 29.06.2021) передбачено право посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті від імені органів автомобільного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

За нормою ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Стосовно тверджень позивача про те, що він не є суб`єктом даного правопорушення, суд враховує те, що за запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Зокрема, згідно з п. 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі – ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі – Порядок 779), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

У відповідності до п. 4 Розділу II Порядок 779, внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачею тимчасового реєстраційного талона.

При цьому, п. 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1197 (надалі – Порядок 1197) визначає, що цей Порядок визначає процедуру внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач). За змістом п.п. 3 п. 2 Порядку 1197, належний користувач – фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи – лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи – лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3 КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

У відповідності до п. 3 Порядку №1197, підставами для внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача є, зокрема, оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Згідно з п. 36 Порядку №1197, внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талона, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою належного користувача. Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених ст. 14-3 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі Відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення. За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі Відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб. Таким чином, внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1197.

При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (Позивача). Крім наведеного, відповідно до п. 5 Порядку №1197, відомості про належного користувача до ЄДРТЗ вносяться через: 1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); 2) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; 3) Єдиний державний веб-портал електронних послуг. Отже, у разі, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою, згідно з п.24 Порядку № 1197, особа, за якою зареєстрований транспортний засіб, або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг особисто, що встановлено пунктом 5 Порядку №1197.

Встановлені обставини справи свідчать, що відповідач ухвалюючи постанову у справі про адміністративне правопорушення виходив з того, що власником транспортного засобу транспортного засобу SCANIA G400, д.н.з. НОМЕР_2 , є ТОВ «Доррем Технології», керівником якого є позивач. Перебування позивача на посаді директора ТОВ «Доррем Технології» з 28.02.2017 підтверджується даними ЄДРПОУ .

Під час розгляду справи відповідачем підтверджено, що згідно електронного запиту з ЄДР, директор зазначеного у позовній заяві підприємства, як власника транспортного засобу, ТОВ «Доррем Технології», є саме позивач ОСОБА_1 .

Таким чином, доводи позивача з приводу того, що він не є суб`єктом адміністративного правопорушення не відповідають дійсним обставинам та правовому регулюванню.

Як видно з інформаційної картки ГВК системою зафіксовано такі вагові параметри автомобіля: загальна вага автомобіля становить 23159 кг, що є більшим від нормативного навантаження на 21,5 % при дозволеній фактичній масі 16 тон.

Суму надмірного навантаження на здвоєні осі транспортного засобу, з урахуванням похибки встановлено наступним чином: (23159-16000-16%*23159)/16 000) х100% = 21,5 %.

Таким чином, суд констатує правомірність визначення посадовою особою відповідача загальної ваги транспортного засобу, з урахуванням параметрів встановлених в автоматичному режимі при ГВК.

Також, суд зазначає, що факт руху транспортного засобу із перевищенням граничного навантаження підтверджується належними та допустимим доказами, зокрема карткою ГВК.

На переконання суду зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому доводи позивача про відсутність в оскаржуваній постанові необхідного обсягу інформації є помилковими, з урахуванням вимог до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені статтею 283 КУпАП та положень Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2001 № 512.

Доводи позовної заяви спростовуються доказами, зокрема: 1) фотографіями транспортного засобу, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційною карткою автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованою автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого Позивачем. Зазначена інформаційна картка, як доведено відповідачем, безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, яким саме чином відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення. Так, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом, зазначеним у постанові, підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.139, 143 КАС України внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору та витрати за надання правової (правничої) допомоги у сумі залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 72-79, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 257, 261-262, 269-272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченка Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті «Укртрансбезпека» про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі - відмовити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 29.12.2021 серії ВМ № 00004990, винесену старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем за вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 34000,00 грн на користь держави - залишити без змін.

Відомості відповідно до п.4 ч.5 ст.246 КАС України:

ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Старший державний інспектор відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко Владислав Олегович, 03135, Київська обл., м. Київ, пр. Перемоги, 14.

Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд.51, код ЄДРПОУ: 39816845, електронна пошта: contact@dsbt.gov.ua

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Л.Г.Карабак

13.12.23