АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» грудня 2008 року

    Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

                                                   Головуючого – Коваленка Є.П.

                                                            Суддів – Кунця І.М., Римар Т.М.

                                                            з участю  прокурора –  Канського М.Т.,

                                                   потерпілої ОСОБА_1 .,

                                                    представника потерпілої ОСОБА_2 .,

                                                    цивільного позивача ОСОБА_3 .,

                                                    засудженого ОСОБА_4 . ,

                                                             захисника – ОСОБА_5 ., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі   кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_5 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 вересня 2008 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

    Цим вироком визнано винним та засуджено

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта вища, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого            

за ч.2 ст.286 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.        

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 . до вступу вироку в законну силу залишено попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

    Стягнуто з ОСОБА_4 . в користь ОСОБА_1 . та ОСОБА_6 . 9 000 грн. моральної шкоди.

    Стягнуто з ОСОБА_4 . на користь ОСОБА_3 . 31 559 грн. 52 коп. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди, а також 6 728 грн. 12 коп. судових витрат в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській  області.

    Речові докази по справі: автомобілі ІНФОРМАЦІЯ_3  державний номер НОМЕР_1  та   ІНФОРМАЦІЯ_4  державний номер НОМЕР_2  повернуто власникам.

    Згідно вироку ОСОБА_4 . визнаний винним та засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

    21 червня 2005 року біля 18 год. підсудний ОСОБА_4 ., керуючи власним автомобілем « ІНФОРМАЦІЯ_4 » р.н.з. НОМЕР_2 , в салоні якого перебувала його дружина ОСОБА_7 , рухався по автодорозі Львів-Кіровоград-Знам'янка в напрямку від с. Смиківці Тернопільського району до м. Тернополя. Проїжджаючи 132+900 км. прямої, горизонтальної ділянки «Аеропорт-Тернопіль» зазначеної автодороги, яка має по дві смуги для руху у кожному напрямку, ОСОБА_4 . побачив справа по ходу руху каплицю із фігурою Божої Матері та вирішивши її оглянути, зупинив керований ним автомобіль на узбіччі. Оскільки ця зупинка була здійснена на віддалі від каплиці, з метою наближення до неї, ОСОБА_4 . різко розпочав рух автомобіля заднім ходом. Перед виконанням зазначеного маневру водій ОСОБА_4 . не забезпечив дотримання вимогам п. п. 1.5. ч.І, 2.3. б), і 10.9 Правил дорожнього руху України, які забов'язували його під час такого руху бути уважним, постійно спостерігати за дорожньою обстановкою, відповідно та своєчасно реагувати на її зміну, переконатися у безпечності виконання свого маневру, у разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, звернутися за допомогою до інших осіб і тим самим не створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, загрозу життю і здоров'ю громадян.

    Однак, в порушення п. 10.1 ПДР України ОСОБА_4 ., рухаючись заднім ходом у напрямку від м. Тернополя до с. Смиківці по правому узбіччю, раптово для водіїв інших транспортних засобів, які мали перевагу для руху, не переконавшись у безпечності виконання маневру, змінив напрямок руху та виїхав на проїзну частину дороги де під кутом перетнув крайню праву смугу і виїхавши на крайню ліву смугу задньою частиною свого автомобіля допустив зіткнення з передньою частиною автомобіля « ІНФОРМАЦІЯ_3 » р.н.з. НОМЕР_1 , який під керуванням ОСОБА_3 . рухався у напрямку м.Тернополя. Під час зіткнення транспортних засобів пасажири автомобіля « ІНФОРМАЦІЯ_3 »:

неповнолітня ОСОБА_6 . отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді саден та рани лобно-тім'яної ділянки, лінійного перелому склепіння черепа у лівій тім'яно-скроневій ділянці, а також забою головного мозку, які за ознакою небезпечності для життя в момент їх заподіяння відносяться до тяжких тілесних ушкоджень;

ОСОБА_1 . отримала закриту травму грудей у вигляді синця передньої поверхні грудей, повних поперечних переломів 4 і 5 лівих ребер із явищами гемопневмотораксу, рани та садна правої руки, які за ознакою тривалого (більше 21 доби) розладу здоров'я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

    В апеляції і в доповненні до неї захисник ОСОБА_5 . просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу надіслати на додаткове розслідування, оскільки органом досудового слідства не виконано вказівок Тернопільського міськрайонного суду, даних в  постанові від 7 листопада 2007 року про направлення справи на додаткове розслідування, не з'ясовано і не дано відповідної правової оцінки діям водія ОСОБА_3 ., не проведено судово-автотехнічної експертизи, пов'язаної з дослідженням технічних пошкоджень автомобілів з метою встановлення стану та мінімальної швидкості їх руху на момент первинного контактування при їх зіткненні та судово-фототехнічної експертизи з метою встановлення дійсного розташування юзових слідів, залишених транспортними засобами.

     В судовому засіданні ОСОБА_5 . свої апеляційні вимоги доповнив, просив пом'якшити призначене покарання ОСОБА_4 ., застосувавши до нього ст.75 КК України.

    Заслухавши доповідача – суддю апеляційного суду; пояснення захисника ОСОБА_5 ., який просить апеляцію задовольнити; пояснення ОСОБА_4 .; який у вчиненому злочині вину свою визнав частково, так як вважає, що правила дорожнього руху, внаслідок яких сталася вказана дорожньо- транспортна пригода, були порушені не тільки ним, але й ОСОБА_3 . та просить задоволити апеляцію захисника і пом'якшити йому міру покарання, застосувавши до нього ст.75 КК України; пояснення потерпілого ОСОБА_1 . та цивільного позивача ОСОБА_3 ., які вважають, що апеляція в частині направлення справи на додаткове розслідування до задоволення не підлягає, а щодо пом'якшення міри покарання засудженому і застосування до нього ст.75 КК України вони покладаються на думку колегії; думку прокурора, який вважає, що вирок суду законний і обгрунтований, а апеляція до задоволення не підлягає, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення в частині пом'якшення основного покарання засудженому.

    Висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи. Винність ОСОБА_4 . у вчиненні злочину, за який його засуджено, стверджується зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні доказами. Суд обгрунтовано визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_4 . за ч.2 ст.286 КК України.  

    Доводи засудженого ОСОБА_4 . та його захисника про те, що зіткнення транспортних засобів відбулося на правій полосі руху, де він в момент зіткнення стояв і що крім нього правила дорожнього руху були порушені водієм ОСОБА_3 ., який значно перевищив швидкість руху і міг уникнути зіткнення є необгрунтованими.

    Вина ОСОБА_4 . в вчиненні вказаного злочину доведена і його покази спростовуються слідуючими доказами:    

-показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка суду показала, що 21.06.2005 року близько 18год. вона знаходилася в автомобілі ІНФОРМАЦІЯ_3  р.№ НОМЕР_1 , який під керуванням її чоловіка рухався по автодорозі Львів-Кіровоград-Знамянка в напрямку м. Тернополя. В салоні автомобіля вона перебувала на передньому пасажирському сидінні, а на задньому сидінні діти -син ОСОБА_8  і дочка ОСОБА_6  Проїхавши с. Смиківці Тернопільського району, керований її чоловіком автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3  рухався в сторону м. Тернополя в основному по крайній правій смузі. За аеропортом чоловік почав рухатися по крайній лівій смузі із швидкістю 70-75км/год. Рухаючись у даному напрямку та проїжджаючи каплицю з фігурою ?ожої Матері", яка знаходилась за узбіччям їх транспортного потоку, вона повернулася до доньки показати каплицю та перехрестилася і в цей момент почула крик, удар і що відбувалась далі не пам'ятає. Коли вона прийшла до свідомості то побачила, що лежить на узбіччі дороги. Тоді ж зрозуміла, що потрапила в ДТП, але як і з ким зіткнулися вона не бачила. Що саме відбувалося далі вона не усвідомлювала, так як перебувала в шоковому стані. В подальшому від чоловіка дізналася про те, що їх автомобіль зіткнувся з автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_4 , який заднім ходом з крайньої правої смуги виїхав на смугу по якій вони рухалися.

    На стаціонарному лікуванні в Тернопільській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги вона знаходилася з 21.06. по 12.07.2005 року. Діти ОСОБА_8  та ОСОБА_6  лікувалися стаціонарно в дитячій обласній лікарні так як підчас ДТП отримали тілесні ушкодження. Внаслідок ДТП був повністю знищений їхній автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3  , якій придбаний за гроші, які вони нажили під час спільного життя. Спричинення їй та дітям тілесних ушкоджень, тривале лікування, обмежило її у звичайному способі життя та нанесло сім'ї велику моральну шкоду і матеріальну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 25000 грн., які просить стягнути з підсудного. Вважає, що покарання підсудному слід обрати не пов'язане з позбавленням волі, зобов'язавши його відшкодувати спричинену шкоду.

- показаннями свідка ОСОБА_3 ., який суду показав, що 21.06.2005 року близько 18 год. він виїхав з смт. В.Бірки Тернопільського району на власному технічно справному автомобілі ІНФОРМАЦІЯ_3  р. № НОМЕР_1  та направився в сторону м. Тернополя. В салоні автомобіля також перебували: на передньому пасажирському сидінні дружина ОСОБА_1 ., на задньому пасажирському сидінні неповнолітній син ОСОБА_8  та малолітня дочка ОСОБА_6  Рухались із швидкістю 70-75 км/год спочатку по крайній правій смузі, а потім по лівій смузі ближче до переривчастої лінії, що розділяє смуги. Попереду його автомобіля по його смузі на значній відстані транспортних засобів не було. По правій крайній смузі у попутному з ним напрямку рухалися інші автомобілі. Рухаючись у даному напрямку прямолінійно, біля каплиці ?ожої Матері”, на відстані близько 10-15 м. від передньої частини керованого автомобіля він побачив, що справої смуги руху на нього рухається заднім ходом легковий автомобіль сірого кольору. Він не встиг застосувати екстренне гальмування та взагалі виконати будь-яких дії для уникнення зіткнення, і керований ним автомобіль зіткнувся з вищевказаним автомобілем. Зіткнення відбулося передньою правою частиною його автомобіля з задньою лівою частиною автомобіля сірого кольору посередині його лівої крайньої смуги. В момент зіткнення його автомобіль знаходився паралельно елементам дороги, а автомобіль сірого кольору під невеликим кутом. Коли його автомобіль після зіткнення зупинився на правій смузі транспортного потоку у напрямку с. Смиківці Тернопільського району передньою частиною у напрямку м. Тернополя то він вийшов із нього і побачив, що зіткнення сталося із автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_4  сірого кольору, який розвернуло і він зайняв остаточне положення на крайній правій смузі. Звідки автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4  розпочав рух заднім ходом він не бачив. Внаслідок ДТП, яке сталося по вині підсудного майже повністю пошкоджений його автомобіль чим йому спричинена матеріальна та моральна шкода в розмірі 50000 грн., які просить стягнути із підсудного.

- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_8 ., який суду показав, що 21.06.2005 року близько 18год 00 хв. він разом із батьками та сестрою автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким керував батько, виїхали із дому у напрямку м. Тернополя. В автомобілі мама сиділа на передньому пасажирському сидінні, а він з сестрою на задньому.

    Проїхавши с. Смиківці Тернопільського району та аеропорт, керований його батьком автомобіль рухався в сторону м. Тернополя по смузі руху, яка знаходиться біля осьової лінії дороги. Швидкість руху їхнього автомобіля була не великою. Коли вони проїжджали каплицю із фігурою «Божої матері», мати повернулася до сестри та показала їй на фігуру, після чого мати перехрестилася. В цей момент він дивився прямо. Що сталося далі він не пам'ятає.

- показаннями свідка ОСОБА_9 ., який суду показав, що 21.06.2005 року близько 18.00год. він, керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_5 " н.з .№ НОМЕР_3  по крайній правій смузі рухався у напрямку с. Смиківці Тернопільського району. На під'їзді до каплиці Божої матері, яка розташовувалася на протилежній стороні дороги побачив, що повністю на узбіччі зустрічною потоку лівим бортом у краю дороги, передньою частиною у напрямку М.Тернополя стоїть автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4  сірого кольору. Також він побачив, що по крайній лівій смузі транспортного потоку на м. Тернопіль із швидкістю 70-90 км/год рухається автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3  зеленого кольору. По крайній правій смузі цього ж транспортного потоку на м. Тернопіль, на випередження автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухався інший автомобіль. В цей же час він побачив як автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4 , раптово рушив заднім ходом, перетинаючи крайню праву смугу на Тернопіль під кутом. Виїхавши таким чином на крайню ліву смугу транспортного потоку на м. Тернопіль, автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4  почав займати положення паралельно елементам дороги, але повністю це зробити не встиг, оскільки сталося зіткнення його задньої частини з передньою частиною автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3 . На момент зіткнення транспортних засобів автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4  був в русі, зіткнення сталося на смузі руху автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вважає, що дана дорожня-транспортна пригода сталася по вині водія автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_4 , який раптово виїхав на смугу руху автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3 .

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього, згідно яких на лівій смузі руху автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3  в напрямку м.Тернополя було виявлено сліди коліс транспортних засобів, осипи грунту, скла, подряпин на асфальті.

- протоколами відтворення обстановки та обставин дорожньо-транспортної пригоди проведених із участю свідків ОСОБА_3 ., ОСОБА_9 . та обвинуваченого ОСОБА_4 .

- висновком судово-автотехнічної експертизи №173, згідно якої на момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3  р.н. .№ НОМЕР_1  знаходився в технічно справному стані, несправностей, при наявності яких заборонена експлуатація автомобіля і які могли вплинути на розвиток ДТП, не виявлено.

- висновком судово-автотехнічної експертизи № 215 , згідно якої на момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4  р.н. НОМЕР_2  знаходився в технічно справному стані, несправностей при наявності яких заборонена експлуатація автомобіля і які могли вплинути на розвиток ДТП, не виявлено.

- висновком транспортно-трасологічної експертизи №740, згідно якого зіткнення автомобілів ІНФОРМАЦІЯ_4  р.н.з. НОМЕР_2  та ІНФОРМАЦІЯ_3  р.н.з № НОМЕР_1  відбулося на проїжджій частині смуги руху в напрямку м.Тернополя на смузі руху автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3  в місці, що передує щільному осипу скла, приблизно за 18,8м. від дорожнього знака 1.23.2.

-висновком автотоварознавчої експертизи № 3124 згідно якого матеріальний збиток внаслідок ДТП власника автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3  становить 31559,52 гри.

- висновком судово-медичної № 1683 згідно якої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_1 . отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудей у вигляді синця правої поверхні грудей, повних поперечних переломів 4 і 5 лівих ребер із явищами пневмотораксу, рани та садна правої руки, які за ознакою тривалого ( більше 21 доби) ушкодження здоров'я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

- висновком судово-медичної № 1711 згідно якої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 . отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, саден та рани лобно-тім'яної ділянки, лінійного перелому склепіння черепа у лівій лобно-скроневій ділянці, а також забою головного мозку, які за ознакою небезпечності для здоров'я в момент їх заподіяння відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

- висновком комплексної комісійної транспортно-трасологічної і судово-автотехнічної експертиз № 5-148/08 від 18.03.2008 року згідно якої кут розміщення повздовжніх осей автомобілів ІНФОРМАЦІЯ_3 , д.н.з. НОМЕР_1  та ІНФОРМАЦІЯ_4 , д. н. з. НОМЕР_2 , в первинний момент контакту був в межах 6 ° ± 3 °. Величина перекриття їх габаритів в первинний момент зіткнення складала біля 45 см. Зіткнення автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3  та автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_4  відбулось на лівій смузі руху транспортного потоку до м. Тернопіль, в місці розташування щільного осипу грунту та пошкодження асфальтобетонного покриття. З технічної точки зору, показання водія ОСОБА_3 . в частині розташування місця зіткнення в крайній лівій смузі транспортного потоку автодороги в напрямку м. Тернополя є технічно спроможними та відповідають об'єктивним слідовим даним, які зафіксовані на місці ДТП.

    З технічної точки зору, показання водія ОСОБА_4 . в частині розташування місця зіткнення на крайній правій смузі транспортного потоку автодороги в напрямку м. Тернополя є технічно не спроможними та суперечать об'єктивним слідовим даним, які зафіксовані на місці

ДТП.

    При заданих даних і швидкості руху 70-80 км/год. водій автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_3  не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення із автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_4  і тим самим уникнути зіткнення з останнім.

    З технічної точки зору показання свідка ОСОБА_9 . про механізм розвитку пригоди можуть бути технічно спроможними, а показання водія ОСОБА_4 . в частині розташування місця зіткнення є технічно не спроможними та суперечать об'єктивним слідовим даним.

    В даній дорожньо-транспортній ситуації, дії водія автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_4   не відповідали вимогам п.п. 10.1; 10.9. ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться з причинному зв'язку з настанням даної ДТП.            

    Даний висновок експертизи належно аргументований з наукової точки зору, узгоджується  з іншими доказами, які маються в справі.

    Суд першої інстанції правильно критично оцінив і не прийняв до уваги покази ОСОБА_4 . та його дружини ОСОБА_7 . про те, що зіткнення транспортних засобів мало місце на правій смузі ближче до краю дороги в той час коли їх автомашина стояла, так як ці покази суперечать іншим доказам, що маються в справі і дані з метою уникнення ОСОБА_4 . від відповідальності за скоєне.

    Таким чином на підставі аналізу й оцінки досліджених доказів суд дійшов обгрунтованого висновку і визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_4 . за ч.2 ст.286 КК України.

    Твердження апелянта про невиконання органом досудового слідства вказівок Тернопільського міськрайонного суду, що містяться в  постанові від 7 листопада 2007 року про направлення справи на додаткове розслідування безпідставні, так як вказівки про проведення судово-автотехнічної експертизи з метою з'ясування чи відбулось їх зіткнення автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_4  з автомобілем “ ІНФОРМАЦІЯ_6 ”, який згідно з показаннями свідка ОСОБА_9 . перед моментом ДТП  здійснював випередження “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ”, рухаючись у правій смузі, суд не давав.

    Питання чи відбулось би зіткнення автомобілів ІНФОРМАЦІЯ_4   з “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ”, якби останній відповідно до вимог п.п.11.2, 11.5 Правил дорожнього руху, рухався у правій смузі на вирішення експертизи ставилося і з цього приводу експерти висловили свою думку. Щодо юзових слідів, то вони не зафіксовані, так як в момент ДТП гальмування не застосовувалося, а тому проводити експертні дослідження в цій частині немає потреби.

    В тому, що ОСОБА_3 . рухався у лівій смузі руху, а не у правій порушень Правил дорожнього руху не вбачається, на його полосі руху ОСОБА_4 . опинився раптово перед зіткненням і ці обставини встановлені.

    Щодо призначення судово-автотехнічної експертизи, пов'язаної з дослідженнями технічних пошкоджень автомобілів з метою встановлення їх швидкості руху перед ДТП, то в справі мається довідка експертної  установи, що такі експертизи не проводяться в зв'язку з відсутністю відповідних методик.

    Виходячи з наведеного підстав для направлення справи на додаткове розслідування колегія суддів не вбачає.

    В той же час колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 . покарання у виді позбавлення волі є надто суворим.

    Призначаючи ОСОБА_4 . покарання суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані щодо  особи винного і не дивлячись на це, що потерпіла просила не  позбавляти його волі, не обговорив питання про можливість виправлення і перевиховання  засудженого без ізоляції від суспільства.

    Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4 . злочин вчинив з необережності, сам потерпів від  цієї дорожньо-транспортної пригоди, є інвалідом третьої групи, до кримінальної відповідальності притягається вперше.

    З огляду на наведене колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 . покарання за своєю суворістю є явно несправедливим і не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого, а також є всі підставі застосувати до ОСОБА_4 . ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком один рік  та покласти на нього обов'язки згідно ст.76 КК України.

        Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 372 КПК України, колегія суддів,-                                                    

                                                     У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію захисника ОСОБА_5 . задовольнити частково.

    Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 вересня 2008 року стосовно засудженого ОСОБА_4 . змінити.

    Пом'якшити призначене ОСОБА_4 . покарання звільнивши його на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

    У відповідності до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 . не виїзджати за межі України на  постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з'являтися до них для реєстрації.

    В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: