У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«08» квітня 2009 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Декайла П.В.,
Суддів- Кунця І.М., Крукевича М.Н.,
з участю прокурора – Семенця О.А.,
засудженого ОСОБА_1 .,
захисника – адвоката ОСОБА_2 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанови головуючого по справі від 23 та 26 січня 2009 року і постанову Тернопільського міськрайонного суду від 6 лютого 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановами головуючого по справі від 23 та 26 січня 2009 року апеляції засудженого ОСОБА_1 . на вирок міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року визнано такими, що не підлягають розгляду, оскільки, як вважав суддя, засудженим пропущено строк апеляційного оскарження та не вказано причин його пропуску.
Постановою міськрайонного суду від 6 лютого 2009 року засудженому ОСОБА_1 . відмовлено у задоволенні його клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження вказаного вироку суду.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 . просить постанову міськрайонного суду від 6 лютого 2009 року скасувати і відновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вважає, що цей строк ним пропущено з поважних причин. Посилається на те, що 8 січня 2009 року, коли закінчувався строк на апеляційне оскарження, був святковим днем, а 9 січня 200 9 року черговий працівник міліції в міськрайонному суді сказав йому, що суд працюватиме з 12 січня 2009 року і саме в цей день він відправив апеляцію цінним листом до суду, скориставшись послугами пошти.
Також просить звільнити його з – під варти, залишивши міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
До початку розгляду справи апеляційним судом засуджений ОСОБА_1 . апеляційні вимоги доповнив, також просить скасувати постанови головуючого по справі від 23 та 26 січня 2009 року, якими його апеляції на вирок суду визнано такими, що не підлягають розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 . та його захисника ОСОБА_2 ., які підтримали апеляцію та доповнення до неї, думку прокурора, який вважає, що апеляція підлягає до задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних міркувань.
У відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подана протягом 15 діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Так як вирок суду був проголошений 24 грудня 2008 року, то останнім днем, протягом якого ОСОБА_1 . мав би право подати апеляцію, припадає на 8 січня 2009 року.
Проте, як видно із наказу Тернопільського міськрайонного суду №38 від 18 грудня 2008 року, були перенесені робочі дні, а саме: четвер 8 січня на суботу 3 січня і п’ятниця 9 січня на суботу 17 січня 2009 року і затверджено графік чергування працівників суду у святкові та неробочі дні.
В вихідні дні суботу 10 січня та неділю 11 січня 2009 року міськрайонний суд теж не працював.
Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1 . відправив апеляцію до суду цінним листом 12 січня 2009 року.
У відповідності до ст. 89 КПК України, якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний робочий день.
Строк не вважається пропущений, коли скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.
Отже, як видно із наведеного, закінчення строку на апеляційне оскарження вироку суду припало на 8 січня 2009 року, що був для міськрайонного суду вихідним днем, а наступним робочим днем для цього суду було 12 січня 2009 року, то відправлення в цей день апеляції поштою, не може вважатися з пропущеним строком.
В силу вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова головуючого від 26 січня 2009 року про визнання апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року такою, що не підлягає розгляду та постанова міськрайонного суду від 6 лютого 2009 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 . про відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження вироку суду є незаконними і підлягають скасуванню. Апеляцію ОСОБА_1 . слід визнати такою, що підлягає розгляду, а матеріали справи повернути до міськрайонного суду для виконання вимог ст. 351 КПК України.
Що стосується клопотання засудженого ОСОБА_1 . про його звільнення з -під варти та залишення попередньої міри запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу – підписки про невиїзд з постійного місця проживання, то вона до задоволення не підлягає, оскільки він був затриманий і взятий під варту з зв’язку з виконанням вироку суду, а всі питання зв’язані з виконанням вироку, у відповідності до ст. 409 КПК України вирішуються судом, який постановив вирок.
Керуючись ст.ст. 353, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково, а постанову головуючого від 23 та 26 січня 2009 року про визнання його апеляції на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року такою, що не підлягає розгляду і постанову міськрайонного суду від 6 лютого 2009 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 . про відновлення строку пропущеного на апеляційне оскарження його ж вироку суду скасувати.
Апеляцію, подану засудженим ОСОБА_1 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року, визнати такою, що підлягає розгляду.
Кримінальну справу повернути до Тернопільського міськрайонного суду для виконання вимог ст. 351 КПК України.
Головуючий - підпис
Судді – два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець