ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року Справа № 2а-4373/09/2370
12 год. 35 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гаращенка В.В.,
при секретарі – Бондар Т.П.,
за участю:
прокурора: Кондри Г.О.
представника позивача: Пугач Л.М. – за довіреністю;
представника відповідача: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з позовом в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України про стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
Позивач, стверджує, що за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», винесено постанову від 30.06.2009 року, згідно якої до відповідача застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн. Оскільки фізична особа – підприємець ОСОБА_2 не сплатив зазначену суму добровільно, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач заперечення на позов суду не надав, в судове засідання не з’явився, представника не направив, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі – «Закон № 2344-III»).
Відповідно до статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду – відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Статтею 39 цього Закону визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.
Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
21 травня 2009 року посадовцями територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України проведено перевірку щодо додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Кагарлик по вул. К. Маркса, 6.
За результатами перевірки складено акт, яким встановлено факт надання відповідачем послуг з регулярних спеціальних перевезень пасажирів автомобільним транспортом без оформлення документів, а саме: відсутня схема маршруту. З огляду на викладене позивачем зроблено висновок про порушення відповідачем ст. 39 Закону № 2344-ІІІ.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ. Зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
На підставі зазначеного акту, та з урахуванням положень зазначеної статті Закону, позивачем прийнято постанову від 30.06.2009 року № 084413 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється органам державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Суд зазначає, що Законом № 2344-ІІІ обов’язок щодо забезпечення водія всіма необхідними документами покладено на перевізника (власника транспортного засобу).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що суму фінансових санкцій відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (18024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 33349001) фінансові санкції в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Гаращенко