АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження №22-ц/790/1670/17 Головуючий 1-ї інстанції Крівцов Д.А.

Справа № 643/8964/15-ц Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів – Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі – Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1, треті особи: Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора, Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності, зобов’язання вчинити дії та виселення, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (надалі – ТОВ «Кей-Колект») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третіх осіб: Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори (надалі – Одинадцята ХДНК), Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (надалі – РС ХМУЮ), в якому просило: 1. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11289139000 від 28.01.2008року (надалі – кредитний договір) на суму 87 674,12дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання за ними права власності; 2. зобов’язати РС ХМУЮ внести запис про реєстрацію за ними права власності на вказану квартиру; 3. при вирішенні звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, прийняти рішення про виселення всіх мешканців, що проживають та зареєстровані за цією адресою.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 28.01.2008року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інвестиційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі – ПАТ «УкрСиббанк») було укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно умов якого останній надав позичальнику кредит в сумі 87 000,00дол. США. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 28.01.2008р., посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_3 за реєстровим №213, згідно якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2. 13.02.2012року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу №2, відповідно до умов якого останньому відступлено право вимоги за вищевказаними договорами. У зв’язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов’язань, ТОВ «Кей-Колект» звернулось до Київського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. З ухвали суду від 01.12.2014р. їм стало відомо, що ОСОБА_2 помер - 06.02.2010р. Позивач 07.05.2015р. звернувся до Одинадцятої ХДНК з вимогами до спадкоємців ОСОБА_2 стосовно погашення заборгованості за кредитним договором. На підставі претензії ТОВ «Кей-Колект» від 12.05.2015року Одинадцятою ХДНК заведено спадкову справу. Станом на дату подання претензії ніхто із спадкоємців із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався. Заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 87 674,13дол. США. Враховуючи те, що ОСОБА_1 (дружина померлого ОСОБА_2В.) на момент смерті спадкодавця - на 06.02.2010р. постійно проживала в квартирі, яка є предметом іпотеки, та не подавала до нотаріальних органів заяву про відмову від спадщини, вона вважається такою, що прийняла спадщину. Оскільки ТОВ «Кей-Колект» є іпотекодержателем нерухомого майна спадкодавця, тому вимоги позивача за рахунок іпотечного майна задовольняються першочергово. Зазначають, що звернення стягнення на передані в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ТОВ «Кей-Колект» - ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 позов не визнав, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність. При цьому вказує, що позивачем не надано доказів реєстрації правочину щодо заміни кредитора за іпотечним договором в Державному реєстрі Іпотек, а отже не доведено наявність права на пред’явлення такого позову. Окрім того, ОСОБА_1 про смерть чоловіка повідомляла первісного кредитора - ПАТ «УкрСиббанк» листом від 09.11.2010р. Також позивач посилається на лист Одинадцятої ХДНК про отримання 05.05.2015р. претензії ТОВ «Кей-Колект» та відкриття спадкової справи №547/2015р., але відповідно до витягу зі Спадкового реєстру за №40721991 від 19.06.2015р. за параметрами запиту «ОСОБА_2, дата смерті 17.10.2010р.», будь-яка інформація в Реєстрі відсутня. Це свідчить про те, що до нотаріальних органів із заявою про прийняття або про відмову від спадщини, а також із заявами про пред’явлення вимоги кредиторів спадкодавця до його спадкоємців після смерті ОСОБА_2 ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась. Отже, позивач надає з цього приводу недостовірну інформацію. Кредитори ОСОБА_2 за договорами про надання споживчого кредиту №11289139000 та №11289155000 від 28.01.2008року та договором іпотеки від 28.01.2008року, посвідченим ПН ХМНО ОСОБА_3 за реєстровим №213, втратили свої права вимоги. В матеріалах справи наявна копія договору іпотеки від 28.01.2008р., укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, яким забезпечено виконання відповідачем основного зобов’язання за договором кредиту шляхом передачі в іпотеку житлового будинку. Відповідно до п.5.2.1 договору іпотеки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання відбувається на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Інших правил або застережень про можливість набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки вказаний договір не містить, і в матеріалах справи такі окремі договори про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття предмета іпотеки у власність, також відсутні. При таких обставинах, у позивача, який не може набувати права вимоги у більшому обсязі, ніж попередній кредитор, відсутнє право на звернення стягнення на іпотечне майно у заявлений в позові спосіб. Вимоги про виселення також не підлягають задоволенню, т.я. є похідними від попередніх. Крім того, представник відповідача вважає що позов подано з порушенням строків позовної давності. Так, ОСОБА_6 помер - 17.10.2010р. Відповідач та ОСОБА_2 до моменту його смерті проживали разом за адресою: АДРЕСА_3. Відповідач фактично та юридично прийняла спадщину, про що повідомила ПАТ «УкрСиббанк» листом від 09.11.2010року, в якому вказувала про смерть її чоловіка. Отже, право на пред’явлення вимоги до ОСОБА_1, як спадкоємиці ОСОБА_2, виникло у АКІБ «УкрСиббанк» - 10.11.2010р., проте позов пред’явлено лише в червні 2015 року, тобто зі сплином строку позовної давності.

Третя особа Одинадцята ХДНК про час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, її представник надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа РС ХМУЮ про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, її представник не з’явився, надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що позивачем не надано доказів того, що він звертався до Реєстраційної служби з питання проведення державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, що надавав документи, передбачені чинним законодавством, та що йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації прав.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року в задоволенні позову ТОВ «Кей-Колект» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з’ясування обставин справи, які суд вважав встановленими, та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вказують на те, що спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки був передбачений застереженням по задоволенню вимог іпотекодержателя, а тому на підставі ч.2 ст.16 ЦК України іпотекодержатель має право вимагати застосування його судом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з’ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Так, судовим розглядом встановлено, що 28 січня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11289139000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 87 000,00дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладання договору становило 439 350,00грн.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 також 28.01.2008р. був укладений договір іпотеки, який посвідчено ПН ХМНО ОСОБА_3 за реєстровим №213. ОСОБА_7 п.1.1 цього договору предметом іпотеки є нерухоме майно - трикімнатна квартира №12, загальною площею 96,8кв.м, у будинку №12-Б по вулиці Сомівська в м. Харкові, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого ПН ХМНО ОСОБА_3 за реєстровим №210.

ОСОБА_7 укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» 13 лютого 2012 року Договору Факторингу №2 та виписки з додатку №1 до Договору Факторингу №2, позивачу відступлено право вимоги за кредитним договором №11289139000 від 28.01.2008р.

Крім того, згідно п.1 Договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 13.02.2012року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» та виписки з додатку №1 до Договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки, позивач отримав право вимоги за Договором іпотеки від 28.01.2008року, укладений у забезпечення кредитного договору №11289139000.

Позичальник кредитних коштів ОСОБА_2 помер - 17.10.2010року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ №282692, виданим 18.10.2010р. Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис за №14526.

Відповідачем ОСОБА_1 на адресу ПАТ «УкрСиббанк» було направлено листа від 09.11.2010р., яким вона повідомляла Банк про смерть її чоловіка ОСОБА_6

Із постанови головного державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ від 22.11.2012р. убачається, що на підставі виконавчого листа №2-2678/10/18 від 21.03.2011р., виданого Київським районним судом м. Харкова, було відкрито виконавче провадження - ВП № 35383387 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» кредитної заборгованості в розмірі 767 150,90грн.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28.12.2015р., ухваленого по цивільній справі №643/16610/15-ц, був задоволений позов ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект», третіх осіб: Третя Харківська державна нотаріальна контора, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання права власності в порядку спадкування, визнання договорів припиненими, скасування запису про заборону відчуження. Цим рішенням за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру в порядку спадкування. Визнано договори про надання споживчого кредиту №11289139000 та №11289155000 від 28.01.2008року припиненими. Визнано припиненим договір іпотеки від 28.01.2008року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 за реєстраційним №213. У Державному реєстрі іпотек за №6472637 та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за №6472536 скасовано записи про заборону відчуження квартири, внесені на підставі договору іпотеки від 28.01.2008р.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.07.2016 року, вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено по справі нове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові.

Із листа Одинадцятої ХДНК №2617/0214 від 12.05.2015р. вбачається, що 05.05.2015р. нотаріальною конторою було отримано претензію ТОВ «Кей-Колект», яку заявлено до спадкоємців померлого ОСОБА_2, та заведено спадкову справу №547/2015.

ОСОБА_7 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №40721991 від 19.06.2015р., інформація за параметрами запиту «ОСОБА_2, дата смерті - 17.10.2010року» в даному реєстрі відсутня.

Відповідно до даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна №41448585 від 29.07.2015р., реєстрація права власності на спірну квартиру, яка є предметом іпотеки, значиться за померлим ОСОБА_2

Ринкова вартість квартири №12, яка розташована в будинку №12-Б по вул. Сомівська в м. Харкові, згідно висновку від 13.05.2015р., складеного ТОВ «Експерт оцінка плюс» складає 1 833 876,00грн. (станом на дату її оцінки).

Судом правильно до даних правовідносин застосовані правові позиції, що викладені в постановах Верховного Суду України від 30.03.2016р. по справі №6-1851цс15, від 02.11.2016р. по справі №6-2457цс16. Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу). Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

З урахуванням вищенаведених правових позицій ВСУ, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем право власності на квартиру. Оскільки вимоги про виселення відповідача з квартири та зняття її з реєстрації за спірною адресою є похідними від вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому колегія суддів погоджується з доводами суду, наведеними в оскаржуваному рішенні, що ці вимоги також задоволенню не підлягали.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

ОСОБА_7 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» – відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий –

Судді -