Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 р.                                                    Справа № 805/4432/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Козаченка А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Розпорядженням № 180рк від 26.07.2016 року його було звільнено з посади директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації за переведенням згідно із ст. 41 Закону України "Про державну службу" для продовження проходження державної служби в департаменті інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації.

Разом з цим, Розпорядженням № 239 рк від 04.11.2016 року змінені підстави звільнення позивача, а саме: у зв’язку з незгодою останнього на проходження державної служби у зв’язку зі зміною її істотних умов, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу".

Позивач вважає таке розпорядження протиправним та на підставі викладених обставин, з урахуванням змінених позовних вимог, просить визнати його таким в судовому порядку та скасувати Розпорядження Голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 239 рк від 04.11.2016 року "Про зміну підстав звільнення ОСОБА_1І."

Позивач через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з Положення про Департамент з питань внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації, затвердженого Розпорядженням голови облдержадміністрації № 122 від 18 березня 2013 року, Департамент утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу; підпорядкований голові облдержадміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Міністерству культури в частині міжрелігійних та міжнаціональних відносин (п. 1).

Згідно Розпорядження № 118рк від 21.05.2015 року, позивача з 21.05.2015 року призначено на посаду директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації.

Розпорядженням від 28.01.2016 року № 54 “Про структуру обласної державної адміністрації”, з метою оптимізації структури обласної державної адміністрації, підвищення ефективності державного управління вирішено утворити Департамент інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації загальною чисельністю 54 штатних одиниць, шляхом злиття Департаменту з питань внутрішньої політики з чисельністю 35 штатних одиниць, та Управління інформаційної політики та з питань преси облдержадміністрації, чисельністю 19 штатних одиниць. Згідно п. 3 цього Розпорядження Департамент з питань внутрішньої політики і Управління інформаційної політики та з питань преси облдержадміністрації вирішено припинити як юридичні особи. Крім цього, цим Розпорядженням скорочено разом з іншим посаду директора Департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації (1 штатна одиниця) (яку обіймав позивач), введено 4 керівні посади в новому Департаменті, у тому числі директора Департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації (1 штатна одиниця, пп. 1 п. 6 ) тощо.

17.05.2016 року позивача попереджено про зміну істотних умов державної служби та запропоновано посаду головного спеціаліста відділу впровадження реформ та децентралізації департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації, про що свідчить відповідний підпис.

Згідно Розпорядження № 180рк від 26.07.2016 року, відповідно до ст..ст. 11, 39 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, ст.. 43, 89 Закону України “Про державну службу”, керуючись постановою КМУ від 29.07.1999 року № 1374 “Про затвердження порядку призначення на посаду та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрації”, звільнено ОСОБА_1, директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації 26 липня 2016 року за переведенням для продовження проходження державної служби в департаменті інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації згідно із ст. 41 Закону України "Про державну службу". В якості підстав прийняття цього наказу зазначені: Розпорядження від 28 січня 2016 року № 54 Про структуру обласної державної адміністрації (зі змінами), попередження від 17 травня 2016 року про зміну істотних умов державної служби, відсутність заяв, передбачених абз. 3 ч. 4 ст. 43 Закону України “Про державну службу”, лист-погодження Міністерства культури України.

Згідно Розпорядження від 04.11.2016 року № 239рк "Про зміну підстав звільнення ОСОБА_1І.", керуючись Законом України "Про державну службу", ст.. 11 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, враховуючи, що протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби від ОСОБА_1 не надійшли заяви, зазначені в абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону України "Про державну службу", та він не погодився із запропонованою йому посадою в департаменті інформаційної та внутрішної політики облдержадміністрації: змінено підстави звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації, виклавши п. 2 Розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної від 26 липня 2016 року № 180 рк "Про кадри" в новій редакції наступного змісту: звільнити ОСОБА_1 з посади директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації 26 липня 2016 року у зв’язку з незгодою на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу".

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Верховний Суд України у постанові від 30.01.2012р. №21-216а11 зазначив, що акти, видані з порушенням вимог, які до них ставляться, є дефектними. Залежно від характеру і ступеня дефектності такі акти (накази) управління поділяються на нікчемні (які не підлягають доказуванню навіть без їх скасування або скасовуються в судовому порядку) та акти заперечні. Останні – це такі, що містять окремі незаконні положення. Анулювати (скасувати) такий акт (наказ) в частині незаконних положень може і орган, що прийняв його.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” встановлено, що державна служба припиняється у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону).

Суд звертає увагу на те, що переведення особи на іншу посаду, у тому числі в іншому державному органі в порядку ст.41 Закону України “Про державну службу” не є підставою для припинення державної служби за статтею 83 Закону України “Про державну службу”.

Частиною четвертою ст.43 Закону України “Про державну службу” передбачено, що про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв’язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

Таким чином, приписами абзацу другого ч.4 ст.43 Закону України “Про державну службу” визначена форма незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв’язку із зміною істотних умов. Така незгода має бути надана шляхом подання заяви про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 Закону України “Про державну службу”. Також державний службовець може подати заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду.

Як було встановлено судом, на момент розгляду цієї справи позивачем не подавалась заява про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 Закону України “Про державну службу”, також сторонами по справі на надано до суду доказів щодо подання позивачем заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду.

На підставі викладеного, суд вважає, що у відповідача не було підстав для прийняття спірного наказу та зміни підстав звільнення позивача на п.6 ч.1 ст.83 Закону України “Про державну службу”, оскільки позивач не подавав заяв, які передбачені абзацом другим ч.4 ст.43 Закону України “Про державну службу”. При цьому, позивач не подавав таких заяв як у встановлений законодавством строк (60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби), так і після спливу цього строку.

За приписами абзацу третього ч.4 ст.43 Закону України “Про державну службу”, за відсутності вказаних заяв позивач вважався таким, що погодився на продовження проходження державної служби на новій посаді незалежно від його фактичних дій (бездіяльності) щодо подання необхідних документів до Департаменту інформаційної та внутрішньої політики або виконання службових обов'язків на новій посаді.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем не доведений факт правомірності прийняття Розпорядження Голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 239 рк від 04.11.2016 року "Про зміну підстав звільнення ОСОБА_1І.", таким чином зазначене розпорядження підлягає скасуванню. Також суд вважає достатнім та належним способом захисту прав позивача обрати саме скасування Розпорядження № 239 рк.

Відповідно суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження – задовольнити.

Скасувати Розпорядження Голови обласної державної адміністрації, Керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 239 рк від 04.11.2016 року “Про зміну підстав звільнення ОСОБА_1І.”.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             Козаченко А.В.