УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" квітня 2017 р. Справа № 906/1251/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Побережець О.П. - довіреність №08/20270 від 28.12.2016;

від відповідача: ОСОБА_2- довіреність від 11.01.2017;

ОСОБА_3- паспорт серія НОМЕР_1 від 27.09.1996.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 6142,79грн

В судовому засіданні 06.04.2017, відповідно до ст.77 ГПК України, оголошувалась перерва до 18.04.2017.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3746,63грн за недораховану електричну енергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недотримання відповідачем п.10.2.26 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 шляхом порушення цілісності розрахункового засобу обліку №0195333 у вигляді нерівномірності нанесення клею між корпусом та цокольним кожухом, а також тріснутої верхньої стійки кріплення, на підтвердження чого позивачем подано висновок Вінницького відділення КНДСІЕ за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження №2440/15-21 від 11.03.2016.

12.01.2017 представником позивача подано заяву, згідно якої він просить включити у позовні вимоги вартість електротехнічного дослідження від 11.03.2016 №2440/15-21 та стягнути з відповідача на користь позивача 2396,16грн.

Ухвалою суду від 12.01.2017 заяву про зміну предмету позову від 12.01.2017 прийнято до розгляду, у зв'язку з чим, спір вирішується з урахуванням заяви від 12.01.2017 (а.с. 69-70).

Згідно бази даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" справа №906/1251/16 перебувала в провадженні судді Прядко О.В., яка з 06.03.2017 перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (зі змінами та доповненнями) здійснено повторний автоматичний розподіл справи №906/1251/16, в результаті якого вказана справа передана для розгляду судді Шніт А.В.

Суддею Шніт А.В. дану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду, про що свідчить ухвала суду від 15.03.2017 (а.с. 95).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві від 12.01.2017 про зміну предмету позову. Пояснив, що відповідачем порушено п.10.2.26 Правил користування електричною енергією.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 11.01.2017 та поданих поясненнях від 16.03.2017 щодо паспорту на лічильник електричної енергії НІК 2303 АРП1 №0195333, 2013 року випуску.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2014 між Коростишівським районом електричних мереж, який є структурним виробничим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (споживач, відповідач) укладено договір №1090 про постачання електричної енергії (далі - Договір) (а.с. 8-12), відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Клас напруги споживача визначається рівнем напруги на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача. При декількох вводах клас напруги споживача встановлюється в кожній точці обліку в залежності від рівня напруги на межі балансової належності електромереж (п.1 Договору).

Пунктом 2 Договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ) затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.п.2.2.3 Договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електричної енергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.

Згідно п.4.2.6 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем-юридичною особою ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 18.12.2008 №1384, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

У відповідності до умов п.4.2.7 Договору відповідальність за технічний стан засобів обліку несе організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку та пломб покладається на їх власника або організацію, на території якої вони встановлені (4.2.10 Договору).

Відповідно до п.4.4 Договору в разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.

Цей договір укладається на строк до 31 грудня поточного року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п.10.1 Договору).

25.11.2015 працівниками ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" на належному відповідачу об'єкті (цех з обробки граніту, який розташований за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, с. Городське, вул. Дубини, 63 здійснено перевірку дотримання останнім правил користування електричною енергією.

За наслідками проведеної перевірки складено акт про порушення №015818 від 25.11.2015 (а.с. 20-21), в якому вказано про порушення цілісності розрахункового засобу обліку №0195333, а саме: нерівномірність нанесення клею між корпусом та цокольним кожухом, тріснута верхня стійка кріплення, що є порушенням п.10.2.27 Правил користування електричною енергією (хоча позивачем у позовній заяві міститься посилання на п.10.2.26 ПКЕЕ).

03.12.2015 комісією у складі працівників позивача та Державного підприємства "Житомирстандартметрологія" проведено експертизу ЗВТ (лічильника електричної енергії НІК 2303 АРП1, зав.№0195333, за результатами якої складено акт проведення експертизи №254/12 від 03.12.2015 та протокол повірки (а.с. 64-65). Зокрема, у протоколі повірки електролічильника НІК 2303 АРП1 клас т.1.0 від 03.12.2015 встановлено, що лічильний механізм в н о р м і (а.с. 65). У самому акті проведення експертизи №254/12 від 03.12.2015, у графі "Зовнішні пошкодження приладу" зазначено " - " (прочерк) (а.с. 64).

За результатами проведення експертизи комісією визнано за необхідне лічильник електричної енергії НІК 2303 АРП1, зав.№0195333 направити в КНДІСЕ для вирішення питання щодо факту пошкодження корпусу та можливого втручання в роботу лічильника.

У матеріалах справи знаходиться висновок Вінницького відділення КНДСІЕ за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження №2440/15-21 від 11.03.2016 (а.с. 28-43), згідно якого:

- пломби, що були встановлені на лічильнику електричної енергії НІК 2303 АРП1, зав.№0195333, в т р у ч а н н ю т а п е р е п л о м б у в а н н ю н е п і д д а в а л и с я;

- у місці сполучення цоколя та прозорого кожуха наявне непередбачене заводом-виробником поєднання частин корпусу лічильника. Залишки речовини, подібної до клею, свідчить про стороннє втручання в корпус лічильника;

- явних візуальних ознак втручання в принципову електричну схему лічильника НІК 2303 АРП1, зав.№0195333 н е с п о с т е р і г а є т ь с я. Однак, внаслідок виконання нештатного з'єднання цоколя із кожухом (шляхом їх склеювання), не виключається можливість спроби зміни параметризації основної конфігурації програмного алгоритму лічильника, спрямованої на зменшення обчислення показників спожитої електричної енергії.

Висновок Вінницького відділення КНДСІЕ за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження №2440/15-21 від 11.03.2016 розглянуто на засіданні комісії з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом №98 від 20.04.2016 (а.с. 22).

У протоколі №98 від 20.04.2016 зазначено, що комісією визнано акт про порушення №015818 від 25.11.2015 правомірним та прийнято рішення про нарахування відповідачу вартості недоврахованої електроенергії із застосуванням п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562, в розмірі 3746,63грн.

Враховуючи викладене вище, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача 6142,79грн (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 12.01.2017), з яких: 3746,63грн - вартість не облікованої електроенергії, 2396,16грн - вартість експертного електротехнічного дослідження №2440/15-21 від 11.03.2016.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

За змістом ч.1 ст.277 Господарського кодексу України (далі - ГК України) абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживачами є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують електричну енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю (ст.1 Закону України "Про електроенергетику").

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику", пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі - ПКЕЕ) споживання електроенергії можливе лише на підставі договору із енергопостачальником.

Частинами 3, 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно ст.27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.

Недоврахована електрична енергія - це збитки енергопостачальника через правопорушення споживача у сфері електроенергетики, які підлягають доказуванню з урахуванням приписів ст.225 ГК України, ст.ст.22, 614 ЦК України.

Відповідно до п.1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 (далі - ПКЕЕ), ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору (п.3.2. ПКЕЕ).

За змістом п. 3.3. ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до розділу 10 ПКЕЕ споживач зобов'язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок; не допускати безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача (внутрішньобудинкових мереж); оперативно повідомляти щодо виявлення безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача.

Зокрема, підпунком 26) пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Згідно п.6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, встановлених у місцях, вказаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. У разі відмови споживача підписати акт у ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше, ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Таким чином, за змістом норм пунктів 6.40-6.42 ПКЕЕ акт про порушення ПКЕЕ за своєю правовою природою є лише фіксацією факту порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання споживачем ПКЕЕ. Підставою для перерахунку обсягу спожитої електроенергії та нарахування плати за недораховану електроенергію є факт порушення ПКЕЕ.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2016 у справі №906/257/16.

Як судом зазначалося вище, в обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві посилається на недотримання відповідачем п.10.2.26 ПКЕЕ шляхом порушення цілісності розрахункового засобу обліку №0195333 у вигляді нерівномірності нанесення клею між корпусом та цокольним кожухом, а також тріснутої верхньої стійки кріплення. При цьому, в якості основного доказу на підтвердження позовних вимог позивачем подано висновок Вінницького відділення КНДСІЕ за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження №2440/15-21 від 11.03.2016 (а.с. 28-43).

Проте, судом критично оцінюється зазначений вище висновок Вінницького відділення КНДСІЕ як належний доказ підставності позовних вимог, з огляду на наступне.

У матеріалах справи знаходиться лист виробника електролічильника НІК 2303 АРП1, зав.№0195333 - ТОВ "НІК-Електроніка" №035/1 від 28.02.2017 (а.с. 30), в якому останній повідомляє, що у 2013 році лічильники випускалися у двох типах корпусів: новому та старому. Корпус нового зразку з'єднувалися шляхом лазерного зварювання, а корпус старого зразку - методом склеювання. Також, зазначається, що примусово відокремити, а потім з'єднати (склеїти) кожух з цоколем без пошкодження лазерного гравіювання у вигляді цифр, які нанесено по шву цоколя і кожуха, н е м о ж л и в о; від'єднати кришку кожуха (шляхом розпилу чи іншим примусовим шляхом) від цоколя лічильника без пошкодження заводських пломб можливо лише у разі пошкодження гвинтів, що кріплять кожух і цоколь або бонок у корпусі лічильника (відповідна частина, за допомогою якої кріпляться кожух та цоколь гвинтами).

Разом з тим, у розділі "Дослідження" висновку Вінницького відділення КНДСІЕ за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження №2440/15-21 від 11.03.2016, зокрема, зазначено, що з лівого боку лічильника по лінії стику спостерігається знаходження літер та цифр наступного плану: на кожусі позначення "0195333", на цоколі "NIK.0195333", літери "0195333" на кожусі і цоколі збігаються по вертикальній проекції. По лінії стику із знаходженням верхньої частини літер на кожусі, нижньої частини літер на цоколі: "0512828". З правого боку лічильника ближче до місця знаходження кришки затискачів по лінії стику вертикально встановлена голографічна наклейка "1256806", на якій є написи наступного формулювання: "Контроль, NIK, Опломбовано!, Для використання в Житомирській області", по кутам знаходяться чотири стилізованих знака у вигляді пелюсток. Голографічна наклейка слідів характерних для механічного ушкодження н е м а є. З верхнього боку на прозорій частині праворуч знаходиться індикатор магнітного поля типу "МагнеТ" №8502260" червоного кольору, розміром 25х60мм. На індикаторі по обом повздовжнім сторонам знаходиться напис "Увага! Опломбовано!". Посередині знаходиться прозора частина діаметром 12мм, в якій знаходяться 4 сегмента чорного кольору з індикаторною суспензією. Під прозорою частиною з сегментами спостерігаються літери "ПАТ ЖОЕ". Структура 4-х індикаторних сегментів н е у ш к о д ж е н а. Індикатор н е д е ф о р м о в а н и й (а.с. 33).

У вказаному вище висновку експертом зазначено, що у місці сполучення цоколя та прозорого кожуха наявне непередбачене заводом-виробником поєднання частин корпусу лічильника. Залишки речовини, подібної до клею, свідчить про стороннє втручання в корпус лічильника. Проте, з листа виробника електролічильника НІК 2303 АРП1, зав.№0195333 - ТОВ "НІК-Електроніка" №035/1 від 28.02.2017 (а.с. 30) вбачається, що у 2013 році лічильники випускалися у двох типах корпусів: новому та старому. Корпус нового зразку з'єднувалися шляхом лазерного зварювання, а корпус старого зразку - методом с к л е ю в а н н я.

Крім того, згідно інформації, наявної у поданому відповідачем паспорті ААХШ.411152.010-14 ПС (10U1) лічильника електричної енергії НІК 2303 АРП1 (а.с. 100), корпус лічильника такого типу є нероз'ємний.

Таким чином, експертом висловлене п р и п у щ е н н я стосовно того, що залишки речовини, подібної до клею свідчать про стороннє втручання в корпус лічильника, а не встановлено факт порушення цілісності засобу обліку речовиною, яка не використовується заводом-виробником.

Як судом зазначалося вище, у висновку Вінницького відділення КНДСІЕ за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження №2440/15-21 від 11.03.2016 вказано, що пломби, що були встановлені на лічильнику електричної енергії НІК 2303 АРП1, зав.№0195333, втручанню та перепломбуванню не піддавалися; а також, що явних візуальних ознак втручання в принципову електричну схему лічильника НІК 2303 АРП1, зав.№0195333 не спостерігається. Тобто, за наслідками проведеної експертизи належного відповідачу електролічильника НІК 2303 АРП1, зав.№0195333, експертом не було встановлено того факту, що пошкодження корпусу лічильника сталося внаслідок дій відповідача і що такі дії призвели до зміни показів даного засобу обліку електричної енергії.

Окрім того, варто зауважити, що експертне електротехнічне дослідження Вінницького відділення КНДСІЕ, за результатами проведення якого складено висновок №2440/15-21 від 11.03.2016, за своєю природою не є судовою експертизою у розумінні Закону України "Про судову експертизу", тому експерт, який здійснював таке дослідження не несе відповідальності (у тому числі й кримінальної) за об'єктивність даних, викладених у висновку.

Також, необхідно зазначити, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недотримання відповідачем п.10.2.26 Правил користування електричною енергією, шляхом порушення цілісності розрахункового засобу обліку №0195333 у вигляді нерівномірності нанесення клею між корпусом та цокольним кожухом, а також тріснутої верхньої стійки кріплення.

Проте, в акті про порушення №015818 від 25.11.2015 (а.с. 20-21) вказано про порушення цілісності розрахункового засобу обліку №0195333, а саме: нерівномірність нанесення клею між корпусом та цокольним кожухом, тріснута верхня стійка кріплення, що є порушенням п. 10. 2. 27 Правил користування електричною енергією. Водночас, п.10.2.27 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені висновки свідчать про те, що відповідачем не вчинялись будь-які дії, направлені на зміну показників приладу обліку електроенергії.

Суд бере до уваги, що обов'язковою кваліфікуючою ознакою для застосування до споживача господарсько-оперативної санкції, в даному випадку у вигляді нарахування недорахованої електричної енергії в сумі 3746,63грн, має бути встановлений факт порушення Правил користування електричною енергією з боку споживача, тобто дії чи бездіяльність в порушення передбачених законодавчо обов'язків, які призвели до зміни показників приладів обліку.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачем п.10.2.26 ПКЕЕ, і такі в матеріалах справи відсутні, тому підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді стягнення з нього не облікованої електроенергії відсутні, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача вартості не облікованої електричної енергії, вимога про стягнення 2396,16грн вартості проведення Вінницьким відділенням КНДСІЕ електротехнічного дослідження також не підлягає задоволенню.

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.04.17

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу

3 - відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 (рек. з повід.)