суддя-доповідач 1 інстанції – Шаптала Є.Ю.
суддя - доповідач - Радіонова О.О.
ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2009 року справа № 2-а-1177/09/0542
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Радіонової О.О.
суддів : Міронової Г.М., Яманко В.Г.
при секретарі судового
засідання
за участю представників сторін:
від позивача Петріва Т.В.
від відповідачів Крючковій К.М.
Жмурко М.І. представник позивача
не з’явились, повідомлені належним
чином
розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні ОСОБА_1
на постанову Пролетарського районного суду м.Донецька
від 16 червня 2009 року
по справі № 2-а-1177/09/0542 (суддя Шаптала Є.Ю.)
за позовом ОСОБА_1и
до
Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька
про Стягнення підвищення до пенсії за віком
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів з 01.01.2006 по 30.05.2008р., визнання неправомірною бездіяльності відповідача по не нарахуванню та невиплаті належної щомісячної соціальної допомоги – доплати до пенсії з 01.01.2006р. по 30.04.009р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов»язання відповідача нарахувати та сплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за 2006-2009рр. у сумі 4094,1 грн. та зобов»язання відповідача, починаючи з 01.05.2009 року нараховувати та виплачувати щомісячно пенсію з доплатою у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 16 червня 2009 року (арк. справи 21-26) позов задоволено частково, внаслідок чого визнано дії відповідача в частині не нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1. у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними та зобов»язано відповідача здійснити позивачці нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22.05.2008р. по 31.12ю.2008р. виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У задоволенні інших вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка (арк. справи 33-35) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання з»явився підтримав доводи апеляційної скарги та доповнення і уточнення до неї та просив суд її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, але надіслав суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити в позові повністю та справу розглядати без участі його представника
Згідно ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судова колегія Донецького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав. Юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, відноситься до категорії «діти війни». (арк.спр.2).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача правомірними щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо того, що позивач мав право на отримання підвищення до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та йому неправомірно було відмовлено у її нарахуванні та виплаті. В той же час судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції стосовно відмови у задоволені позовних вимог за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. з мотиву порушення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки відповідач наполягав на застосуванні ст.99 КАС України.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року, оскільки з 1 січня 2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення пенсії передбачена не була.
Беручи до уваги позовні вимоги позивача за 2008 рік, (а саме з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.) колегія суддів зазначає, що кінцевим строком відновлення порушеного права позивача на отримання підвищення до пенсії за віком, як дитині війни за 2008 рік, вважати 31 грудня 2008 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав дії відповідача неправомірними щодо невірного нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та зобов»язав провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, але при цьому не врахував вимоги позивача стосовно не тільки нарахування, а й виплати вказаного підвищення до пенсії.
Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити виплату позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за січень – квітень 2009 року, колегія суддів вважає необґрунтованим з наступного.
Відповідно до ст. 71 Закону України від 26.12.2008, № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Частиною 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія судів зазначає, що ст. 71 Закону України від 26.12.2008, № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", до теперішнього часу не визнані не конституційними, тому у 2009 році позивачу слід робити виплати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.
Отже, судова колегія вважає, що в частині позовних вимог, що стосуються 2009р. позивачці відмовлено обгрунтовано.
Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивачки у подальшому проводити нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не підлягають задоволенню, оскільки вказана вимоги встановлює обов»язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства.
Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 16 червня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-1177/09/0542 – змінити.
Змінити абзац 2 резолютивної частини постанови Пролетарського районного суду м.Донецька від 16 червня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-1177/09/0542, виклавши в наступній редакції:
«Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька в частині не нарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними».
Змінити абзац 3 резолютивної частини постанови Пролетарського районного суду м. Донецька від 16 червня 2009 року по адміністративній справі №2-а-1177/09/0542, виклавши в наступній редакції:
« Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м.Донецька здійснити Жмурко Людмилі Петрівні нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично виплачених сум».
В іншій частині постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 16 червня 2009 року по адміністративній справі №2-а-1177/09/0542- залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошені у судовому засіданні 09 жовтня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова в повному обсязі складена, підписана колегією суддів 12 жовтня 2009 року.
Головуючий: О.О. Радіонова
Судді: Г.М.Міронова
В.Г.Яманко
З оригіналом згідно
Суддя Радіонова О.О.