Іванківський районний суд Київської області
смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52
Справа 2-а-664/10 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Гавриленка В.Г., при секретарі Онищенко В.В., в с.м.т. Іванків, розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської, області про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача провести1 перерахунок та виплату додаткової пенсії і доплати до пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі посилаються на те, що вони проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. Іванків Київської області. Відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, територія с.м.т. Іванків відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. ОСОБА_1 є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи. ОСОБА_2 є постраждалим 2 категорії. Вони являються непрацюючими пенсіонерами, перебувають на пенсійному обліку у відповідача.
У жовтні 2010 року вони, як постраждалі особи категорії 1, 2 звертались до відповідача із заявою про перерахунок їм додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, оскільки додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна складати 75 % мінімальної пенсії за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 2 відповідно до ст. 51 Закону повинна складати 30 % мінімальної пенсії за віком. Крім того вони ставили питання перед відповідачем щодо перерахунку їм підвищення (доплати) до пенсії, оскільки згідно сг.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, повинні підвищуватись в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Вони звертались із заявою до відповідача у зв’язку з тим, що їм додаткова пенсія та підвищення (доплата) до пенсії виплачується в значно менших розмірах, ніж це передбачено ст.ст.50, 51, 39 вказаного Закону. Відповідачем вказані виплати проводяться не у відповідності із Законом, а згідно Постанов Кабінету Міністрів України, що на її думку є неправомірним. Відповідачем їм було відмовлено в перерахунку листом № 5223/06 від 15.10.2010 року.
Позивачі вважають незаконною відмову відповідача у перерахуванні їм додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до визначених :в ст.ст.50,51, 39 Закону розмірів, та просять суд : - визнати такі дії відповідача неправомірними; - зобов’язати відповідача провести їм перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, виходячи із розміру 75 % мінімальної пенсії за віком ( для ОСОБА_1М.) та 30 % мінімальної пенсії за віком ( для ОСОБА_2Ф.) відповідно до ст.50, 51 Закону., а також провести перерахунок доплати до пенсії як непрацюючим пенсіонерам, проживаючим в зоні гарантованого добровільного відселення згідно ст.39 Закону, виходячи із того, що ця щомісячна доплата до пенсії повинна складати дві мінімальні заробітні плати, та виплати недовиплачені кошти за період, починаючи із квітня 2010 року та в подальшому проводити нарахування та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії у відповідності до діючого законодавства.
В позовній заяві позивачі зазначили, що просять суд справу розглядати без їх участі.
Відповідач направив до суду свої письмові заперечення щодо позову, в яких позов не визнається та мається прохання розглядати справу без участі їх представника.
За даних обставин суд розглянув справу за відсутності позивала та представника відповідача, за наявними в справі матеріалами, в порядку письмового провадження у відповідності із ч.4 ст.122 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи із наступного:
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 дійсно є постраждалою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, ОСОБА_2 є постраждалим 2 категорії. Це підтверджується відповідними посвідченнями, копії якого маються в справі. ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою МСЕК. Позивачі проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні радіоактивного забруднення (зоні гарантованого добровільного відселення), що підтверджується довідками Іванківської селищної ради. Вони являються непрацюючими пенсіонерами. Позивачі отримують нараховану відповідачем додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю. Згідно довідки відповідача, що мається в справі, розмір додаткової пенсії позивачки ОСОБА_1 складав на протязі 2010 року — 139 грн., 141 грн.20 коп., 141 грн.80 коп., Позивача ОСОБА_2 — 105 грн. 90 коп., 106 грн.35 коп., 108 грн.45 грн. Також згідно довідки відповідача та письмових заперечень відповідача, доплата до пенсії позивачам, як непрацюючим пенсіонерам, проживаючим в зоні радіоактивного забруднення, виплачувалась в розмірі 10 грн.50 коп.
Відповідно до ст. 50, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », особам, віднесеним г до категорії 1, повинна призначатися щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком (інвалідам 2 групи), а особам, віднесеним до категорії 2 повинна призначатися щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає, що наявність такого передбаченого Законом права у позивачів є визначальною для вирішення даного спору.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також: розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Вбачається, що позивачі мали право на отримання додаткової пенсії у зазначених ними в позові розмірах. Так, розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, який встановлювався Законами «Про Державний бюджет» на відповідні роки і постійно збільшувався, складав від 498 грн. (в жовтні 2009 року) ... до 723 грн. ( в жовтні 2010 року). Відповідно розмір додаткової пенсії ОСОБА_3 ( 75% мінімальної пенсії за віком) повинен бути складати від 373 грн.50 коп. ( в жовтні 2009 року) до 542 грн. 25 коп.( в жовтні 2010 року). Але фактично відповідачем додаткова пенсія виплачувалась позивачу у значно менших розмірах.
Згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, повинні підвищуватись в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Суд вважає, що наявність такого передбаченого Законом права у позивачів, як непрацюючих пенсіонерів, проживаючих в зоні гарантованого добровільного відселення , є визначальною для вирішення даного спору.
Розмір мінімальної заробітної плати визначався, Законами України « Про Державний бюджет» на відповідні роки та постійно збільшувався і становив від 650 грн. ( у жовтні 2009 року) ... до 907 грн. (в жовтні 2010 року). Відповідно позивачам як непрацюючим пенсіонерам щомісячна надбавка
(підвищення) до пенсії повинна була виплачуватись в розмірі від 1300 грн. ( в жовтні 2009 року) ........до
1814 грн.( в жовтні 2010 року). Але як вбачається із довідки відповідача та письмових заперечень відповідача, позивачам надбавка( підвищення) до пенсії виплачувалась тільки в розмірі 10 грн.50 коп. При цьому відповідач керувався Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року.
Із ст. 62 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз’яснення щодо порядку застосування Закону, і аж ніяк не може встановлювати конкретні розміри компенсацій, виплат чи: змінювати той, що вже вказаний в Законі.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі „ Кечко проти України ” в п.23 зазначив „ суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. В п. 26 зазначено - Суд не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання Своїх зобов’язань ”.
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави ( ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.22).
За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.
Тому виплата додаткової пенсії та доплати до пенсії у розмірах, які значно менші ніж ті, що встановлені ст. 51, 39 Закону, є неправомірними.
Позовна заява була подана до суду 21.10.2010 року. Відповідно до ст.99 КАСУ для звернення до адміністративного суду встановлено шестимісячний строк. Виходячи із цього, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню починаючи тільки із 21 квітня 2010 року.
В подальшому на час дії вказаної у постанові редакції ст. 50,51, 39 Закону виплати повинні проводитись саме у відповідності до Закону до внесення змін чи скасування дії закону.
Керуючись ст.ст.19, 22, 92 Конституції України, ст.ст. 50, 51, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійні страхування» ст.18,86,99,160-163, ч.4 ст.122 КАС України, суд
ВИРІШИ В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області щодо відмови за зверненням ОСОБА_1, ОСОБА_2 провести їм перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та надбавки як непрацюючим пенсіонерам, проживаючим в зоні гарантованого добровільного відселення, згідно ст.ст.50, 51, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи із розміру 75 % відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при цьому враховуючи , що розмір мінімальної пенсії за віком прирівнюється до визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , починаючи із 21 квітня 2010 року, з врахуванням вже виплачених сум, та в подальшому нараховувати та проводити виплату додаткової пенсії згідно чинного законодавства.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи із розміру 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які Постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при цьому враховуючи , що розмір мінімальної пенсії за віком прирівнюється до визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи із 21 квітня 2010 року, з врахуванням вже виплачених сум, та в подальшому нараховувати та проводити виплату додаткової пенсії згідно чинного законодавства.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області провести ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перерахунок та виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення, згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при цьому виходячи із того, що щомісячна доплата до пенсії повинна складати дві мінімальні заробітні плати, починаючи із 21 квітня 2010 року, з врахуванням вже виплачених сум, та в подальшому нараховувати та проводити доплату згідно чинного законодавства.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суд може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: