Справа № 425/925/16-к
Провадження № 11-кп/782/8/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого : Савича Ю.М.
суддів : Тополюк Е.В., Павленко Т.І.
за участю секретаря : Попової Д.В.
прокурора : Черненко С.С.
обвинуваченого : ОСОБА_1
захисника : ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку в приміщенні Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 24 листопада 2016 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
05.03.2012 року Рубіжанським міським судом за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України із іспитовим строком на 2 роки. Ухвалою Рубіжанського міського суду від 13.02.2013 року іспитовий строк скасовано, ОСОБА_1 направлено до місць позбавлення волі на строк 4 роки, з його слів він був звільнений 10.07.2014 р. із Краснолуцької ВК на підставі Закону України «Про амністію 2014 року», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 .
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України та призначено йому покарання:
-за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 2 роки 6 місяців;
-за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки;
-за ч.1 ст.309 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 1 рік 6 місяців;
Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1О покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки.
Запобіжний захід обвинуваченому, до вступу вироку в законну силу, залишено без змін - тримання під вартою.
Встановлено строк відбування покарання обчислювати з дня винесення вироку, тобто з 24.11.2016 року.
Зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув’язнення, тобто, період перебування його під вартою з 26.08.2016 року по 24.11.2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.100,124 КПК України вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Вироком суду встановлено, що 25 серпня 2015 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_1, маючи намір на незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту, перебуваючи на території Центрального міського сміттєзвалища в м. Рубіжне, зірвав приблизно 3-4 верхівки дико зростаючої рослини коноплі, які приніс додому за місцем своєї реєстрації за адресою: м. Рубіжне, вул. Фрунзе, 30.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу, перебуваючи у дворі свого будинку за вищевказаною адресою, висушив та подрібнив руками зірвані ним рослини коноплі, після чого поклав їх у паперовий згорток та зберігав наркотичний засіб при собі з метою особистого вживання, без мети збуту.
16.02.2016 року, в період часу з 15 год. 45 хв. до 16 год. 10 хв. співробітниками Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області під час огляду ділянки місцевості, розташованої в районі будинку № 20 по вул. Студентській, м. Рубіжне, де перебував ОСОБА_3, виявили та вилучили пакет із паперовим згортком, в якому знаходилася подрібнена та висушена речовина рослинного походження. Вказаний згорток з речовиною попередньо знаходився у кишені куртки ОСОБА_4
Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів № 19 113/8-2/109е від 24.02.2016 року, речовина, вилучена у ОСОБА_1, є сумішшю особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено – канабісу, залишків гілок рослин роду коноплі та рослинних домішок. Маса канабісу у суміші, наданій на експертизу, у перерахунку на суху речовину склала 10 грамів.
На початку березня 2016 року, у ранковий час, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено , ОСОБА_1, маючи умисел на скоєння таємного викрадення чужого майна , із корисливих мотивів, повторно, скориставшись вільним доступом, знаходячись у будинку, розташованому за адресою: Луганська область, м. Рубіжне. вул. З.Космодем'янської 25/ 1, який належить потерпілому ОСОБА_5, таємно викрав у останнього належного на праві власності майна на загальну суму 1230 грн., після чого обвинувачений розпорядився викраденим на власний розсуд.
Через декілька днів, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, знаходячись у будинку, розташованому за адресою: Луганська область м. Рубіжне, вул. З. Космодем'янської. 25/1, який належить потерпілому ОСОБА_5, також повторно викрав у останнього майна на загальну суму 5488 грн. 25 коп., розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 6718 грн. 25 коп..
В період часу з 22.08.2016 року на 23.08.2016 року у нічний час доби, точний час, як на досудовому розслідуванні так і в суді, не встановлено, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, направився до будинку, що розташований за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Лазутіна. 58. , таємно підійшовши до паркану зазначеного будинку, переліз через нього у двір будинку, де побачив велосипед "Орленок" червоного кольору, який знаходився безпосередньо біля будинку за вищевказаною адресою. Реалізуючи свій злочинний намір, з корисливих мотивів, таємно повторно обвинувачений викрав вказаний велосипед вартістю 675 гривень , розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 675 грн. 00 коп.
Продовжуючи свій злочинний намір, в період часу з 23.08.2016 року на 24.08.2016 року у нічний час доби, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено , ОСОБА_1 таємно , приблизно о 23 год., направився до будинку, розташованому за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Енгельса, 75, де переліз через паркан в двір будинку , підійшовши до будинку, заглянувши у вікно, побачив, що власниця будинку спить, після чого, з корисливих мотивів, таємно, через відчинену кватирку, яка розташована у кухонній кімнаті вищезазначеного будинку, потрапив до будинку, потрапивши до будинку направився до однієї з кімнат, де знаходилась власниця будинку, переконавшись, що остання спить, побачив що біля ліжка на тумбочці знаходиться мобільний телефон марки "Nokia 1600" сірого кольору, вартістю 198 гривень та тонометр марки «Gamma Semi plus», вартістю 492 гривні, після чого, таємно, з корисливих мотивів, викрав зазначене манно.
Після чого, направився до будинку за місцем свого мешкання, звідки взяв спортивну сумку. Повернувшись до будинку, де мешкає потерпіла ОСОБА_7, він зайшов до кухонної кімнати, де побачив, що на столі знаходиться гаманець з грошовими коштами на суму 1000 гривень, якими він таємно заволодів.
Продовжуючи свої умисні, протиправні дії, ОСОБА_1 направився до підсобного приміщення, звідки таємно викрав конкретно зазначене майно потерпілої ОСОБА_7, після чого покинув місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 3019 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі прокурор Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_8, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його протиправних дій, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та м’якістю призначеного покарання.
До початку апеляційного розгляду прокурор , відповідно до ч.1 ст.403 КПК України, відмовився від своєї апеляційної скарги , що підтверджується листом від 01.02.2017 року за № 0304/125-217 вих.17, який надійшов до апеляційного суду 24.04.2017 року, а відтак, вона не є предметом апеляційного розгляду
В апеляційній скарзі обвинувачений, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, вказує, що під час досудового розслідування він приймав активну участь у розкритті вчинених ним злочинів, що матеріальну шкоду, заподіяну ним крадіжками, повернуто потерпілим майже в повному обсязі, які не наполягали щодо нього на суворому покаранні, з зв’язку із чим просить пом’якшити призначене йому судом покарання.
Потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належним чином повідомлені про час, дату та місце апеляційного розгляду, однак до апеляційного суду не з’явились, потерпілий ОСОБА_5 звернувся до апеляційної інстанції із письмовою заявою від 25.04.2017 року, в якій просить розглянути апеляційну скаргу без його участі, вирок суду залишити без змін, оскільки йому не компенсовано шкоду.
Прокурор, захисник та обвинувачений не заперечують провести апеляційний розгляд без участі потерпілих.
Колегія суддів вважає, що відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття потерпілих не перешкоджає розгляду апеляції обвинуваченого, оскільки вони належним чином повідомлені про час, дату та місце апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали у повному обсязі апеляційну скаргу обвинуваченого, просять її задовольнити, вирок суду змінити та пом’якшити обвинуваченому ,призначене судом першої інстанції покарання, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу обвинуваченого такою, що не підлягає задоволенню, заслухавши сторони в судових дебатах та обвинуваченого в останньому слові, вивчивши матеріали справи, перевіривши та обсудивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України перегляд судового рішення суду першої інстанції апеляційним судом проводиться в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Одною із підстав для скасування або зміни вироку суду першої інстанції, яка передбачена в ч.2 ст.409 КПК України, може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Як вбачається із матеріалів судового провадження та вироку суду, в зв’язку із тим, що обвинувачений ОСОБА_1 в суді першої інстанції не оспорював фактичні обставини кримінального провадження та судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин , відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, йому роз’яснено положення ч.3 ст.349 КПК України, із врахуванням думки сторін, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорювались. Судом також роз’яснено, що у такому випадку сторони, в тому числі обвинувачений , будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Фактичні обставини справи, правильність юридичної класифікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч.1 ст.309 КК України та доведеність його вини, останнім та іншими учасниками кримінального провадження в апеляційному порядку не оспорюються, а тому не являються предметом розгляду апеляційного суду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.1 ст.309 та ч.ч.2.3 ст.185 КК України, відповідно, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, як таємне викрадення чужого майна / крадіжка/, вчинена повторно та як таємне викрадення чужого майна / крадіжка /, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Міра покарання обвинуваченому призначена судом першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та до тяжких злочинів, особи винного, який судимий за корисливий злочин, судимість за який не погашена та не знята, не одружений, не працює, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра – не перебуває, з врахуванням того, що потерпілі просили призначити йому покарання на розсуд суду.
Обставиною, що пом’якшує покарання, відповідно до ст.66 КК України, суд визнав щире каяття обвинуваченого ,а обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України - рецидив злочинів.
Однак, призначаючи обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, судом першої інстанції фактично враховано, що обвинувачений раніше судимий за корисливий злочин, в період непогашеної та не знятої судимості повторно скоїв корисливі злочини та правопорушення , пов’язане з обігом наркотичних речовин, не працює .
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому за найбільш тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, яке є мінімальним , передбаченим в санкції частини цієї статті.
Доводи обвинуваченого та його захисника , щодо суворості призначеного йому покарання за скоєні злочини та те, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував обставини, які пом’якшують покарання, а саме : його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілим, являються необґрунтованими, оскільки фактично , при призначені йому покарання суд врахував вищенаведені обставини, оскільки остаточно призначив йому мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для зміни вироку та пом’якшення покарання обвинуваченому, призначене судом першої інстанції – відсутні так само , як і не має підстав для застосування положень ст. 69 КК України або призначення обвинуваченому покарання із застосування ст.75 КК України.
Таким чином, призначене покарання обвинуваченому за вчинені кримінальні правопорушення, являється необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому, підстави для пом’якшення покарання відсутні.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу обвинуваченого належить залишити без задоволення, а вирок суду – без змін.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.376, 404, 405 п. 1 ч. 1 , 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 24 листопада 2016 року, яким ОСОБА_1, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України залишити без змін.
У відповідності до вимог п.5 ч.1 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування призначеного покарання строк попереднього ув’язнення в слідчому ізоляторі в м. Старобільську Луганської області з 26 серпня 2016 року по день прийняття рішення апеляційним судом, тобто по 27 квітня 2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженому, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
С У Д Д І :
ОСОБА_9В ОСОБА_10 ОСОБА_11
________________ ____________________ _____________________