У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«06» травня 2009 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Коваленка Є.П.,
Суддів- Кунця І.М., Демченко О.В.,
з участю: прокурора Гузіка Й.М.
засудженого ОСОБА_1 ., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 17 лютого 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком визнано винним і засуджено
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, жонатого, з середньою - спеціальною освітою, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого:
21.03.2003 року Тернопільським міським судом за ч.2 ст.309, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
25.11.2008 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,
за ч.2 ст. 309 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі.
У відповідності до ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду від 25.11.2008 року, за яким ОСОБА_1 . був засуджений за ч.2 ст.309, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, остаточно йому призначено покарання в виді трьох років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 . змінено з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на тримання під вартою і строк відбування покарання йому зараховано з 17.02.2009 року.
Вироком суду також вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 . визнаний винним та засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.
ОСОБА_1 ., будучи раніше судимим за вчинення злочину, пов’язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, 06 жовтня 2008 року, перебуваючи в с.Петриків Тернопільського району на сміттєзвалищі знайшов одноразовий медичний шприц об’ємом 10 мл. частково наповнений рідиною коричневого кольору, який переніс в м.Тернопіль та зберігав для власних потреб без мети збуту.
07 жовтня 2008 року біля 22 годин 30 хвилин по вул. Микулинецькій в м.Тернополі ОСОБА_1 . був затриманий працівниками міліції, які під час особистого огляду виявили та вилучили вказаний медичний шприц, частково наповнений рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта №2-181/08 від 22.10.2008 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – опій (ацетильований опій), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,1193 г.
В апеляції ОСОБА_1 ., не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого та його вину у вчиненні вказаного злочину, просить вирок суду щодо нього змінити, зменшивши йому міру покарання на 2 роки 6 місяців позбавлення волі шляхом застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, а не часткового складання покарань, як це зробив суд 1 інстанції, оскільки справа по цьому епізоду злочину повинна була бути об’єднана і розглядатися разом з кримінальною справою по якій винесено вирок 25.11.2008 року.
Стверджує, що він неодноразово заявляв про це клопотання, які безпідставно не були задоволені.
Заслухавши доповідача – суддю апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1 ., який підтримав подану ним апеляцію, думку прокурора Гузіка Й.М., який вважає, що вирок суду законний та обгрунтований і підстав для задоволення апеляції засудженого немає, розглянувши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних мотивів.
Висновки суду І інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 . у вчиненні злочину, за який його засуджено та кваліфікація його дій в апеляції не оскаржуються.
Що стосується призначеної ОСОБА_1 . міри покарання, то суд І інстанції призначив її правильно, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65-67, 70 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, які обтяжують та пом’якшують покарання.
У відповідності до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Оскільки вироком суду від 25 листопада 2008 року та 17 лютого 2009 року ОСОБА_1 . призначені міри покарання в виді позбавлення волі в розмірах близьких до мінімальних, передбачених статтями кримінального кодексу, за які він засуджений, то суд І інстанції при постановленні останнього вироку, обираючи остаточну міру покарання, підставно використав принцип часткового складання покарань і підстав міняти його на принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, як про це просить в апеляції ОСОБА_1 ., колегія суддів не вбачає.
Що стосується заяви засудженого щодо невирішення його клопотань, пов’язаних з об’єднанням справ, то вони торкаються вироку суду від 25 листопада 2008 року, який в даному провадженні не переглядається, а тому обговорювати ці питання колегія суддів не може.
Таким чином колегія суддів не вбачає будь-яких, передбачених ст. 367 КПК України, підстав для скасування чи зміни вироку.
Разом з тим, в порядку ст. 365 КПК України з мотивувальної частини вироку слід виключити посилання суду, що при обранні покарання ОСОБА_1 . суд враховує те, що він, “раніше притягувався за скоєння аналогічного злочину, має непогашені попередні судимості”, оскільки відповідно до ч.4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього кодексу як ознака злочину, що впливає на кваліфікацію, суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 . 21.03.2003 року був засуджений Тернопільським міським судом за ч.2 ст. 309 ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі і звільнений по відбуттю покарання 10.03.2006 року і дана судимість непогашена.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 17 лютого 2009 року ОСОБА_1 . засуджений за ч.2 ст. 309 КК України за вчинення злочину до постановлення вироку Тернопільського міськрайонного суду від 25 листопада 2008 року і саме з урахуванням непогашеної судимості згідно вироку суду від 21.03.2003 року постановляючи новий вирок суд кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 309 КК України за ознакою повторності і відповідно до ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком суду від 25.11.2008 року призначив остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В порядку ст. 365 КПК України з мотивувальної частини вироку Тернопільського міськрайонного суду від 17 лютого 2009 року стосовно ОСОБА_1 . виключити посилання суду, що при обранні йому покарання суд враховує те, що “він раніше притягався за скоєння аналогічного злочину, має непогашені попередні судимості”.
В решті вирок тернопільського міськрайонного суду від 17 лютого 2009 року про засудження ОСОБА_1 . за ч.2 ст. 309 КК України залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді – два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець