АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   “ 17“  вересня 2008 року

    Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

                                    Головуючого – Демченко О.В.

                                    Суддів – Кунець І.М., Подковського О.А.

                                   З участю прокурора – Сліворської Г.Ю.                                                                                                            

                                                    захисника ОСОБА_1 .

                                                    засудженого ОСОБА_2 .,

потерпілої ОСОБА_3 .,

представника потерпілої ОСОБА_4 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_5 ., засудженого ОСОБА_2 ., на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 04 липня 2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

    Цим вироком:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, освіта середня, військовозобов’язаного, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі.

    Цивільний позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 . в користь ОСОБА_3 . 2603 грн. матеріальної та моральної шкоди.

    Згідно вироку суду   ОСОБА_2 . визнано винним і засуджено за те, що 15 березня біля 16 год. знаходячись на пасовищі, недалеко від свого господарства в с. Шупарка Борщівського району, під час суперечки, яка виникла між його дружиною ОСОБА_6 . та ОСОБА_7 . з однієї сторони і ОСОБА_8 . та ОСОБА_3 . з другої сторони, діючи умисно наніс удар дворучною пилою по лівій руці потерпілої ОСОБА_3  , спричинивши тілесне ушкодження у вигляді відкритого крайового перелому зовнішнього виростка лівої плечової кістки, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як таке що супроводжувалось довготривалим розладом здоров’я.

    В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 ., не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію злочину, просить пом’якшити покарання і застосувати  до нього ст.75 КК України, врахувавши те, що до кримінальної відповідальності він притягається вперше, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двоє малолітніх дітей, одна  з яких страждає тяжкою хворобою по зору.

    В своїй апеляції та доповненні до неї захисник ОСОБА_5 . просить вирок суду змінити, застосувавши до ОСОБА_2 . ст.75 КК України, оскільки суд в достатній мірі не  врахував тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, які обтяжують та пом’якшують покарання, внаслідок чого призначив йому надмірно суворе та явно несправедливе покарання. Зокрема, суд не врахував, що вчинений ОСОБА_2 . злочин кваліфікується як злочин середньої тяжкості, засуджений до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивно характеризується по місцю роботи, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, одна з яких періодично перебуває на лікуванні і потребує подальшого лікування, єдиним доходом їх сім’ї є одержання прибутку від реалізації продукції, яку вони вирощують на присадибній ділянці. Також суд не обговорив питання про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

    Заслухавши доповідача – суддю апеляційного суду; засудженого ОСОБА_2 . ,який, визнавши частково  свою вину у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій, просить пом’якшити йому покарання та застосувати до нього ст. 75 КК України. В такому ж обсязі підтримує апеляцію, подану захисником ОСОБА_5 ., а інших питань, в тому числі і тих, які торкаються оцінки доказів, просить не розглядати; захисника – адвоката ОСОБА_1 ., який просить пом’якшити покарання ОСОБА_2 . та застосувати до нього ст.75 КК України, врахувавши тяжкість вчиненого ним злочину та особу засудженого;  думку прокурора, який вважає, що апеляція до задоволення не підлягає; потерпілу ОСОБА_3 . та її представника ОСОБА_4 ., які вважають вирок суду законним і обгрунтованим, а тому просять залишити його без змін, розглянувши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до переконання, що  апеляції підлягають до задоволення.

    Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 . у скоєнні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій в апеляції не оскаржуються.

    У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

    Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її  виправлення та  попередження нових злочинів.

    Суд першої інстанції, обговорюючи питання про призначення ОСОБА_2 . покарання, не повній мірі врахував особу засудженого, обставини, які пом’якшують  його  вину, безпідставно не обговорив питання про можливість виправлення і перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства і призначив йому занадто суворе покарання.

    Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 . до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двоє малолітніх дітей, одна з яких з 2002 року періодично хворіє і потребує подальшого лікування та перестарілу маму, є годувальником сім’ї, так як їх єдиним доходом є одержання прибутків від реалізації продукції, яку вони вирощують на присадибній ділянці.

    В судовому засіданні ОСОБА_2 . вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, у вчиненому щиро розкаюється.

    Жителі с. Шупарка Борщівського району, де проживає засуджений (272 чоловік), звернулися до апеляційного суду з клопотанням призначити   ОСОБА_2 . покарання не пов’язане з позбавленням волі.

    Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 . покарання хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною частиною Кримінального кодексу, але за своєю суворістю є явно несправедливим і не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, а тому вирок суду в  частині призначеного йому покарання підлягає до зміни.

    З врахуванням наведених обставин, виходячи із тяжкості вчиненого злочину колегія суддів вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 . від  призначеного судом першої інстанції покарання у вигляді двох років позбавлення волі з випробуванням та  іспитовим строком на один рік, застосувавши до нього певні обмеження, передбачені ст. 76 КК України.

    Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 372, 373 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

    АпеляціЇ засудженого ОСОБА_2 . та його захисника-адвоката ОСОБА_5 . задовольнити.

    Вирок Борщівського районного суду від 4 липня 2008 року стосовно засудженого ОСОБА_2 . змінити.

    Пом’якшити призначене ОСОБА_2 . покарання,  звільнивши його на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

    У відповідності до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 . не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи і періодично з’являтися для реєстрації.

    Засудженого ОСОБА_2  негайно звільнити з-під  варти із зали апеляційного суду.

    В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий

Судді