Справа № 372/3484/16-ц

№2-254/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсними рішень,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, в якому просить визнати недійсним рішення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 №391562 від 14.02.2013 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок А з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18, за ОСОБА_1, визнати недійсним рішення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 №403515 від 15.02.2013 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0,5184 га, за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18, кадастровий номер 3223155400:03:040:0043, за ОСОБА_1 Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що 13.09.2010 року між ПАТ АКБ «Львів» та ТОВ «Ізолфа Україна» було укладено генеральний кредитний договір №41 та генеральний кредитний договір №42 (з подальшими змінами та доповненнями), за якими ПАТ АКБ «Львів» передав ТОВ «Ізолфа Україна» кредитні кошти. З метою забезпечення виконання ТОВ «Ізолфа Україна» своїх зобов’язань перед ПАТ АКБ «Львів» за вказаними кредитними договорами, 13.09.2010 року між ПАТ АКБ «Львів», ТОВ «Ізолфа Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки (з подальшими змінами та доповненнями). За цим договором ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання відповідати перед ПАТ АКБ «Львів» за належне, своєчасне і повне виконання усіх зобов’язань позичальника ТОВ «Ізолфа Україна» за укладеними з ПАТ АКБ «Львів» генеральними кредитними договорами №41 та №42 від 13.09.2010 року. У зв’язку із неналежним виконанням ТОВ «Ізолфа Україна» взятих на себе зобов’язань за генеральними кредитними договорами №41 та №42 від 13.09.2010 року, ПАТ АКБ «Львів» реалізувало право вимоги до ОСОБА_2 про погашення ним заборгованості в сумі боргових зобов’язань ТОВ «Ізолфа Україна» перед АКБ «Львів». ОСОБА_2 свої зобов’язання за договором поруки від 13.09.2010 року не виконав, а тому ПАТ АКБ «Львів» у листопаді 2012 року звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом про стягнення коштів. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2013 року у справі №2-3781/12 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АКБ «Львів» заборгованість за генеральними кредитними договорами №41 та №42 від 13.09.2010 року у сумі 18 600 033 грн. 50 коп. Це рішення набрало законної сили з 18.04.2013 року на підставі ухвали апеляційного суду м. Києва від 18.04.2013 року, якою рішення Печерського районного суду м. Києва залишено без змін. 14.05.2013 року на підставі вказаного рішення суду видано виконавчий документ, який стягувач звернув до примусового виконання. Однак, виконати рішення Печерського районного суду м. Києва виявилося неможливо, у зв’язку із відсутністю у боржника ОСОБА_2 майна, на яке може бути звернено стягнення, оскільки 27.12.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики. За цим договором ОСОБА_1 нібито передав ОСОБА_2 у власність готівкові грошові кошти у сумі 2000000 грн., без нарахування відсотків за користування ними, які ОСОБА_2 нібито зобов’язався повернути строком до 27.10.2015 року. 27.12.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4 за реєстровим №2650. За умовами цього договору, на забезпечення належного виконання зобов’язань, що виникають з договору позики, ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, загальною площею 1064,8 кв.м., житловою площею 326 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,5184 га, кадастровий номер 3223155400:03:040:0043, що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18, що належали ОСОБА_2 на праві приватної власності. Окрім цього, 27.12.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя (з подальшими змінами), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4 за реєстровим №2652. За умовами цього договору ОСОБА_1 відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» набував права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язань за договором позики. Укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя став підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки. Також позивач звертає увагу на те, що договір позики від 27.12.2012 року, договір іпотеки від 27.12.2012 року №2650 та договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2012 року №2652 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали після відкриття Печерським районним судом м. Києва провадження у справі №2-3781/12. Пізніше земельну ділянку за кадастровим номером 3223155400:03:040:0043 було поділено на дві земельні ділянки за кадастровими номерами 3223155400:03:040:0096 та 3223155400:03:040:0097. 27.11.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено ряд договорів купівлі-продажу, за умовами яких житловий будинок та земельні ділянки за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18, були продані ОСОБА_3 Право власності на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18, було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4 №391562 від 14.02.2013 року (щодо житлового будинку) та №403515 від 15.02.2013 року (щодо земельної ділянки). Позивач вважає, що рішення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4 №391562 від 14.02.2013 року та №403515 від 15.02.2013 року мають бути визнані недійсними, у зв’язку з їх невідповідністю вимогам законодавства, у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном, та порушенням його прав, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, подав до суду письмові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позову через його безпідставність та необгрунтованість.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, представник третьої особи подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог через їх необгрунтованість та безпідставність.

Третя особа приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, направила до суду клопотання, в якому просила розглядати справу без її участі, та направила заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.09.2010 року між позивачем ПАТ АКБ «Львів» та позичальником ТОВ «Ізолфа Україна» був укладений Генеральний кредитний договір №41 та Генеральний кредитний договір №42, з подальшими змінами та доповненнями, за якими позичальником ТОВ «Ізолфа Україна» від позивача ПАТ АКБ «Львів» були отримані кредитні кошти. З метою забезпечення виконання позичальником ТОВ «Ізолфа Україна» своїх зобов’язань перед позивачем ПАТ АКБ «Львів» за укладеними кредитними договорами, в цей же день – 13.09.2010 року між позивачем ПАТ АКБ «Львів», позичальником ТОВ «Ізолфа Україна» та третьою особою ОСОБА_2 був укладений договір поруки, з подальшими змінами та доповненнями. За цим договором ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем ПАТ АКБ «Львів» за належне, своєчасне і повне виконання усіх зобов’язань позичальника ТОВ «Ізолфа Україна» за укладеними із позивачем ПАТ АКБ «Львів» Генеральними кредитними договорами №41 та №42 від 13.09.2010 року.

В зв’язку із неналежним виконанням позичальником ТОВ «Ізолфа Україна» взятих на себе зобов’язань за Генеральними кредитними договорами №41 та №42 від 13.09.2010 року, з урахуванням їх змін та доповнень, позивачем ПАТ АКБ «Львів» було реалізовано право вимоги до ОСОБА_2 про погашення заборгованості в сумі боргових зобов’язань позичальника ТОВ «Ізолфа Україна» перед позивачем ПАТ АКБ «Львів».

ОСОБА_2 свої зобов’язання за договором поруки від 13.09.2010 року не виконав, а тому позивач ПАТ АКБ «Львів» у листопаді 2012 року звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом про стягнення коштів.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2013 року у справі №2-3781/12, стягнуто із ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ АКБ «Львів» заборгованість за Генеральними кредитними договорами №41 та №42 від 13.09.2010 у сумі 18600033 грн. 50 коп. Це рішення набрало законної сили 18.04.2013 року на підставі ухвали апеляційного суду м. Києва від 18.04.2013 року у справі №22-5754, якою апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2013 у справі №2-3781/12 відхилено, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2013 у справі №2-3781/12 залишено без змін. 14.05.2013 року на підставі вказаного рішення суду видано виконавчий документ, який стягувачем звернуто до примусового виконання.

27.12.2012 року у простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики. За цим договором позики ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у власність готівкові грошові кошти у сумі 2000000 грн., без нарахування відсотків за користування ними, які ОСОБА_2 зобов’язувався повернути строком до 27.10.2015 р..

В цей же день, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4 за реєстровим №2650. За умовами цього договору, в забезпечення належного виконання зобов’язань, що виникають з договору позики ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, загальною площею 1064,8 кв.м., житловою площею 326 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,5184 га, кадастровий номер: 3223155400:03:040:0043, розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 18, що належало ОСОБА_2 на праві приватної власності.

27.12.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який було посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4 за реєстровим №2652. За умовами цього договору ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» набував право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язань за договором позики, а укладений між ними договір став підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, загальною площею 1064,8 кв.м., житловою площею 326 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,5184 га, кадастровий номер: 3223155400:03:040:0043, розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 18.

У подальшому, договорами про внесення змін від 14.02.2013 року за реєстровим №188 та від 15.02.2013 року за реєстровим №193 до договору іпотеки від 27.12.2012 за реєстровим №2650, укладеного між відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_1, були внесені зміни, в частині зміни адреси місцезнаходження нерухомого майна, яке було предметом іпотеки та зазначено адресу: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18.

Договорами про внесення змін від 14.02.2013 за реєстровим №189 та від 15.02.2013 року за реєстровим №194 до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2012 за реєстровим №2652, укладеного між відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_1, були внесені зміни, в частині зміни адреси місцезнаходження нерухомого майна, яке було предметом іпотеки та зазначено адресу: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18.

27.11.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу, який було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 за реєстровим №1717. За умовами цього договору ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 купив цілий житловий будинок загальною площею 1064,8 кв.м., житловою площею 326 кв.м., який розташовується за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18, набуте ОСОБА_1 у власність на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який було посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4 за реєстровим №2652.

В цей же день, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 за реєстровим №1720. За умовами цього договору ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер: 3223155400:03:040:0096) розташовану за адресою: за адресою: Київська область,Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18..

Також, 27.11.2013, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу, який було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 за реєстровим №1723. За умовами цього договору відповідач ОСОБА_1 продав, а відповідач ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 0,3684 га (кадастровий номер: 3223155400:03:040:0097) розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18.

16.09.2015 року рішенням Обухівського районного суду Київської області позов ПАТ «АКБ «Львів» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування збитків та моральної шкоди, задоволено частково. Визнано недійсним договір позики від 27.12.2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Визнано недійсним договір іпотеки від 27.12.2012 року за реєстровим № 2650, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Визнано недійсним договір про внесення змін від 14.02.2013 року за реєстровим № 188 до договору іпотеки від 27.12.2012 року за реєстровим №2650, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Визнано недійсним договір про внесення змін від 15.02.2013 року за реєстровим №193 до договору іпотеки від 27.12.2012 року за реєстровим № 2650, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2012 року за реєстровим № 2652, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Визнано недійсним договір про внесення змін від 14.02.2013 року за реєстровим № 189 до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2012 року за реєстровим № 2652, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Визнано недійсним договір про внесення змін від 15.02.2013 року за реєстровим № 194 до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2012 року за реєстровим №2652 укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим № 1717 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 року за реєстровим № 1720 укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим № 1723 укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 Зобов’язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 земельні ділянки за кадастровими номерами: 3223155400:03:040:0096, 3223155400:03:040:0097, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18. Зобов’язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 земельні ділянки за кадастровими номерами: 3223155400:03:040:0096, 3223155400:03:040:0097, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18. Зобов’язано реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області вчинити дії із внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які були зроблені на підставі: договору купівлі-продажу житлового будинку з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1717, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2013 року за реєстровим №1720, договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 27.11.2013 року за реєстровим №1723, які були укладені між ОСОБА_1 і ОСОБА_3; договору іпотеки від 27.12.2012року за реєстровим №2650, договору про внесення змін від 14.02.2013 року за реєстровим №188 до договору іпотеки від 27.12.2012 року за реєстровим №2650, договору про внесення змін від 15.02.2013 року за реєстровим №193 до договору іпотеки від 27.12.2012 року за реєстровим №2650, договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2012 року за реєстровим №2652, договору про внесення змін від 14.02.2013 року за реєстровим №189 до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2012 року за реєстровим №2652, договору про внесення змін від 15.02.2013 року за реєстровим №194 до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2012 року за реєстровим №2652, які були укладені між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

10.02.2016 року рішенням апеляційного суду Київської області рішення Обухівського районного суду Київської області від 16.09.2015 року в частині задоволення позову ПАТ «АКБ «Львів» скасовано, та ухвалено по справі в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову ПАТ «АКБ «Львів» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, скасування рішень, зобовязання вчинити певні дії відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.

10.10.2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення апеляційного суду Київської області від 10.10.2016 року залишено без змін.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту позову поданого ПАТ АКБ «Львів», позивач є заінтересованою особою у справі і вимагає відновлення порушеного права, з метою забезпечення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2013 у справі №2-3781/12, про стягнення коштів  на його користь, та зазначає, що договори позики від 27.12.2012 року, договір іпотеки від 27.12.2012 за реєстровим №2650, договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2012 за реєстровим №2652, відповідач та третя особа уклали після відкриття Печерським районним судом м. Києва провадження у справі №2-3781/12, за позовом ПАТ АКБ «Львів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Судом встановлено, що 14.02.2013 року рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 391562, третя особа приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 переоформила право власності на предмет іпотеки і зареєструвала спірний житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за відповідачем ОСОБА_1., а 15.02.2013 року рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 403515, приватний нотаріус ОСОБА_4 переоформила право власності на предмет іпотеки і зареєструвала спірну земельну ділянку теж за відповідачем ОСОБА_1.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 5 ст. 3, абзацом 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV (далі - Закон України №1952-IV), державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом абзац. 2-3 ч. 5 ст. 3 та ч. 9 ст. 15 Закону України №1952-IV, державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Абзацом 7 п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; надалі Порядок №703), встановлено, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії.

Так, враховуючи положення ч. 1 ст. 37 Закону України №898-IV, звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається саме шляхом набуття іпотекодержателем права власності на останній. Разом з тим, з огляду на норми закріплені ч. 9 ст. 15 Закону України №1952-IV та абзацом 7 п. 2 Порядку №703, нотаріус як спеціальний суб'єкт, проводить державну реєстрацію прав на нерухоме майно, набутих виключно у результаті вчинення нотаріальної дії з таким майном.

З врахуванням вищезазначеного, аналіз зазначених норм дає підстави для висновків, що чинне законодавство наділяє нотаріуса окремими повноваженнями державного реєстратора щодо прав на нерухоме майно, які виникають лише у результаті вчинення нотаріальних дій з таким майном, а також повинні реалізовуватися одночасно з їх вчиненням та за наслідками перевірки правильності оформлення документів в офіційному порядку, що дозволяє забезпечити належний рівень захисту гарантованих Конституцією України речових прав осіб на нерухоме майно.

Водночас з аналізу ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 37 Закону України №898-IV вбачається, що в межах процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель має право звернутися до органу державної реєстрації з метою державної реєстрації за собою права власності на об'єкт нерухомого майна і документом, що буде підтверджувати відповідний перехід права власності, слугуватиме або окремий договір між іпотекодавцем та іпотекодержателем, або застереження в іпотечному договорі.

Відповідно до договору іпотеки від 27.12.2012 року, та договору про задоволення вимог іпотекодержателя 27.12.2012 року, сторонами погоджено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Однак, з наявних у справі доказів вбачається, що жодна нотаріальна дія з приводу набуття права власності на вказані об'єкти нерухомого майна під час проведення державної реєстрації приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, як спеціальним суб'єктом державної реєстрації, не вчинялась, а здійснена нотаріусом нотаріальна дія щодо внесення змін, в частині зміни адреси місцезнаходження нерухомого майна, яке було предметом іпотеки, не могла бути підставою для проведення нотаріусом державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно, оскільки внесення змін, в частині зміни адреси місцезнаходження іпотечного майна, не є нотаріальною дією з приводу набуття права власності на вказані об'єкти нерухомого майна. Нотаріус, як спеціальний суб'єкт, проводить державну реєстрацію прав на нерухоме майно, набутих виключно у результаті вчинення нотаріальної дії з таким майном.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, яке виникає на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя-рішення щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державним реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мін"юсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 22.06.2011 р. №703 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що дії нотаріуса щодо прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, та договору про задоволення вимог іпотекодержателя були протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.

Стосовно доводів позивача щодо порушення нотаріусом законодавства при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень житлового будинку та земельної ділянки, в зв»язку з відсутністю оцінки предмету іпотеки, відсутності вимоги іпотекодержателя, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та її цільове призначення, то суд не може взяти їх до уваги, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження цих обставин. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для задоволення позову, на підставі поданих сторонами доказів, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з вищевказаних підстав.

Керуючись ст.ст. 14, 57, 60, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,

    В И Р І Ш И В: 

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсними рішень задовольнити.

Визнати недійсним рішення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 №391562 від 14.02.2013 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок А з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18, за ОСОБА_1.

Визнати недійсним рішення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 №403515 від 15.02.2013 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0,5184 га, за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, 2/18, кадастровий номер 3223155400:03:040:0043, за ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення – з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: