ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2009 р. Справа № 17/922
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон ХКВС", с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області
на рішення Господарського суду Хмельницької області
від "30" липня 2009 р. у справі № 17/922 (суддя Димбовський В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон ХКВС", с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Хмельницький
про стягнення 78000,00 грн. основного боргу, 19961,00 грн. пені, 3403,74 грн. 3% річних,
287515,00 грн. інфляційних (згідно з заявою про уточнення позовних вимог),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2009р. усправі №17/922 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон ХКВС" (с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області) до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Хмельницький) про стягнення 78000,00 грн. основного боргу, 19961,00 грн. пені, 3403,74 грн. 3% річних та 287515,00 грн. інфляційних задоволено частково.
Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон ХКВС" ( Львівська область, Пустомитівський район, с. Кротошин, вул.Княгині Ольги, 50 а, код 34986883) 77999,00 грн. основного боргу, 1416,32 грн. 3 % річних, 4933,96 грн. інфляційних, 843,48грн. витрат по сплаті державного мита та 67,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Айрон ХКВС" звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення суду першої інстанції та вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать підприємцю ОСОБА_2
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним:
- суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені є необґрунтованими;
- розрахунки 3% річних та інфляційних, наведені судом першої інстанції, не відповідають дійсності;
- безпідставною та необґрунтованою є відмова Господарського суду Хмельницької області в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Позивач свого представника в судове засідання не направив.
22.10.2009р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду від Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому останній просить розгляд апеляційної скарги відкласти, в зв'язку з зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників відповідача та позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить відповідний реєстр ЖАГС за 02.09.2009р.), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акта, а також, беручи до уваги ту обставину, що клопотання підприємця ОСОБА_1 не підтверджено документально, судова колегія відхиляє останнє та вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В травні 2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Айрон ХКВС" звернулося з позовною заявою до Господарського суду Хмельницької області про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (вказану особу зазначено в якості відповідача) 95999,00 грн. основного боргу та 308130,36 грн. штрафних санкцій, з яких 15445,53 грн. пені, 1930,58 грн. 3% річних та 290754,25 грн. інфляційних (а.с.2-5).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ТОВ "Айрон ХКВС" посилається на те, що відповідачу було відвантажено продукцію (заготовку профілю армуючого) на загальну суму 126907,74 грн. Однак, підприємець ОСОБА_1 за отриману продукцію перерахував на рахунок позивача лише 30908,70 грн., в зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 95999,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2009р. на адресу Господарського суду Хмельницької області від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача (а.с.24).
30.07.2009р. ТОВ "Айрон ХКВС" подана до суду заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач, посилаючись на часткову оплату відповідачем основної суми заборгованості, просить суд стягнути з підприємця ОСОБА_1 78000,00 грн. боргу та 310879,37 грн. штрафних санкцій (а.с.31-32).
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2009 р. у справі №17/922 позов задоволено частково. Стягнуто з підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ "Айрон ХКВС" 77999,00 грн. основного боргу, 1416,32 грн. 3 % річних, 4933,96 грн. інфляційних, 843,48грн. витрат по сплаті державного мита та 67,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. Відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.
Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон ХКВС" (продавцем) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (покупцем) були укладені договори №01-28 від 28.01.2007р. (а.с.9) та №11-58 від 03.11.2008р. (а.с.10) (надалі договори), відповідно до п.1.1. яких позивач зобов'язався поставити, а відповідач оплатити товар - металопродукцію.
Пунктами 5.1. та 5.2. договорів сторони погодили, що покупець зобов'язується отримати товар в місці відвантаження і провести оплату в терміни, вказані в п.4.1. даних договорів. Продавець зобов'язується передати товар покупцю згідно виставленого рахунку в обумовлений термін.
Згідно з п.6.1. договорів у випадку порушення умов даних договорів сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.
В розділі 7 "Умови отримання товару" сторони дійшли згоди про те, що підтвердженням отримання товару є відбиток печатки і підпис відповідальної особи покупця на накладній або довіреності на отримання даного товару.
На виконання умов договорів, позивачем, відповідно до видаткових накладних №АЙ-0000424/ТГ від 07.10.2008р., №АЙ-0000439/ТГ від 22.09.2008р. було поставлено, а відповідачем отримано товар (заготовку профілю армуючого) на загальну суму 126907,74 грн. (а.с.11).
На виконання умов договорів підприємець ОСОБА_1 здійснив частковий розрахунок за отриману продукцію, у тому числі після порушення провадження у справі №17/922, про що свідчать банківські виписки: від 16.01.2009р. на суму 30908,70 грн. (а.с.12), від 08.04.2009р. на суму 10000,00 грн. (а.с.28), від 08.07.2009р. на суму 8000,00 грн. (а.с.29).
Таким чином, станом на день розгляду справи по суті (30.07.2009р.) сума основного боргу відповідача перед позивачем склала 78000,00 грн. В зв"язку з цим, позивач уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 78000 грн. боргу та штрафні санкції (а.с.31-32).
Розглядаючи питання про обґрунтованість та законність прийнятого судом першої інстанції рішення від 30.07.2009р., апеляційний господарський суд враховує наступне.
Договори, які були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон ХКВС" та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за своєю юридичною природою є договорами купівлі-продажу.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до приписів ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 4.1. договорів сторони встановили, що перерахування коштів по договорам здійснюється на наступних умовах:
- 50% попередня оплата;
- 50% по факту поставки.
Отже, позивач, здійснивши поставку металопродукції, наділений правом вимагати від підприємця ОСОБА_1 здійснення оплати за отриманий ним товар.
З урахуванням наведених норм законодавства та умов договорів, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон ХКВС" про стягнення з підприємця ОСОБА_1 78000,00 грн. боргу є законними та обґрунтованими.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача вказану суму основної заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В порушення вищенаведених норм законодавства та умов договорів №01-28 від 28.01.2007р. та №11-58 від 03.11.2008р. відповідач не виконав свій обов'язок щодо здійснення оплати грошових коштів за отриманий товар по факту поставки товару та прийняття товаророзпорядчих документів на нього - видаткових накладних.
Отже, підприємець ОСОБА_1 - є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за прострочку оплати нараховано відповідачу 3% річних на суму 3403,74 грн. та інфляційних на суму 287515,00 грн. (а.с. 31-32).
Однак, за розрахунком місцевого господарського суду, з урахуванням часткових проплат, здійснених відповідачем 16.01.2009р., 08.04.2009р., 08.07.2009р., розмір 3% річних становить 1416,32 грн. (розрахунок здійснено за формулою : сума боргу:100%х3%:365 х кількість прострочених днів), розмір інфляційних становить 4933,96 грн. (розрахунок здійснено за формулою : сума боргу:100 х індекс інфляції).
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 1416,32 грн. 3% річних за період з 17.01.2009р. по 30.07.2009р. та 4933,96 грн. інфляційних за лютий - червень 2009р.
Посилання позивача на неправильне визначення судом періоду нарахування інфляційних і річних не може бути взяте до уваги, оскільки період нарахування було визначено самим позивачем в уточненні до позовної заяви (а.с.31-32).
З приводу позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 19961,00 грн. пені, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 (ч.1,3) ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно зі ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З огляду на те, що умовами договорів сторони не передбачили застосування штрафних санкцій у вигляді пені, розмір якої встановлюється договором, суд першої інстанції правомірно визнав вимоги позивача щодо стягнення пені необґрунтованими та незаконними.
З приводу відмови суду першої інстанції в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Необхідно врахувати, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З зазначеного випливає, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Матеріали справи свідчать, що позивачем, в порушення приписів ст.33 ГПК України не доведено, що грошові суми, які є у підприємця ОСОБА_1 на час розгляду справи можуть, зокрема, зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
Фактично письмовими та належними доказами позивач свої вимоги, викладені у відповідній заяві , не підтвердив. Позивачем не доведено суду достовірно встановлені факти, що свідчили б про недобросовісну поведінку відповідача та не надано докази щодо високого ступеня вірогідності такої поведінки.
Суд першої інстанції, здійснивши оцінку відповідності заходу до забезпечення позову позовним вимогам, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням зазначеного, дійшов обґрунтованого та законного висновку про те що, в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача слід відмовити.
Підсумовуючи викладене, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
З урахуванням зазначеного, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон ХКВС".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2009 року прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.07.2009р. у справі №17/922 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон ХКВС" (с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області) - без задоволення.
2. Справу №17/922 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 5 прим.:
------------------------
1 - до справи;
2 -позивачу;
3,4 - відповідачу на такі адреси: АДРЕСА_1;
АДРЕСА_2;
5 - в наряд.