ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2006 Справа № 14/313
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кузнєцова І.Л.
суддів: Чимбар Л.О.-доповідач, Тищик І.В.
при секретарі: Гайдук Ю.А.
за участю представників
позивача- Лимар О.А.,
відповідача-Панфілов О.Г.,
розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Кіровограді, м. Кіровоград на постанову господарського суду Кіровоградської області від 10.04.06р. у справі № 14/313
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інкопмарк",
до державної податкової інспекції у м.Кіровограді, м. Кіровоград
про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2006 року у справі № 14/313 (суддя –Колодій С.Б.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інкопмарк" задоволено повністю, визнано нечинними податкові повідомлення –рішення Кіровоградської об’єднаної податкової інспекції № 0000332360/1 від 29.04.2005р., № 0000332360/2 від 01.07.2005р., № 0000812360/2 від 01.07.2005р., № 0000332360/3 від 09.08.2005р., № 0000812360/3 від 09.08.2005р.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інкопмарк", судові витрати по справі 3, 40 грн. державного мита та витрати пов”язані з проведенням судово-економічної експертизи по справі в сумі 1954, 48 грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - державна податкова інспекція у м.Кіровограді, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить прийняти апеляційну скаргу до свого провадження, скасувати постанову господарського суду. Скаржник посилається на те, що господарський суд не врахував відсутність у позивача при проведенні перевірки первинних бухгалтерських документів на оприбуткування палива та відсутність уточнюючого розрахунку по збору за забруднення навколишнього середовища.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду було призначено розгляд справи на 06.07.05р., оголошена перерва до 20.07.06р.
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п.6 Розділу У11 Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
Кіровоградською ОДПІ проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ “Торговий Дім Інкопмарк” за період з 01.01.2002 року по 31.12.2004 року та складено акт №36/23-6 від 22.03.2005 року “Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ “Торговий Дім Інкопмарк” за період з 01.01.2002 року по 31.12.2004 року.
На підставі акта перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2005 року №0000332360/0 про нарахування позивачу податкового зобов”язання з податку на прибуток в сумі 24 618,9 грн., в тому числі основного платежу 17 064 грн. та 7554,9 грн. штрафних санкцій.
За результатами розгляду скарг позивача в адміністративному порядку були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000332360/1 від 29.04.2005 року, №0000332360/2 від 01.07.2005 року, №0008112360/2 від 01.07.2005 року, №0000332360/3 від 09.08.2005 року та №0008112360/3 від 09.08.2005 року.
Не погодившисьз вказанними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ “Торговий Дім Інкопмарк” 05.09.2005 року звернулось до господарського суду з позовом про визнання їх недійсними.
Постановою господарського суду позов задоволено.
Суд апеляційної інстанції вважає постанову господарського суду правильною та обгрунтованою по наступним підставам.
Як вбачається з акта перевірки ДПІ встановила, що в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємство протягом перевіряємого періоду отримало безоплатно дизельне пальне для обслуговування орендованого автотранспорту в 2002 році на загальну суму 20 923 грн., в 2003 році- на 17 542 грн., у 2004 році –на 22 902 грн., яке не врахувало в бухгалтерському та податковому обліках. Дане порушення встановлено при перевірці наданих розрахунків збору за забруднення навколишнього середовища за 2002-2004 роки, де вказано фактичні обсяги використаного пального, тоді як по бухгалтерському обліку відсутні дані на оприбуткування паливно-мастильних матеріалів.
Відповідач вказує, що працівниками ДПІ проводилась перевірка наявних первинних бухгалтерських документів, в зв”язку з чим виявлено відсутність останніх щодо оприбуткування на підприємстві паливо-мастильних матеріалів.
Однак встановлення відсутності визначених законодавством первинних документів згідно з п.п.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є підставою для визначення суми податкових зобов’язань платника податку за непрямим методом.
Разом з тим, рішення ДПІ про застосування непрямих методів не приймалось, Методика визначення податкових зобов’язань за непрямим методами, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2002 року № 697 не застосовувалась.
У справі була проведена судово-економічна експертиза, в якій екперт вказує, що використання паливо-мастильних матеріалів можливо визначити згідно шляховх листів. Однак при проведенні перевірки вказані первинні документи не перевірялись, а саме вони є підставою для визначення правильності податкових зобов”язань позивача як по податку на прибуток, так і правильності визначення розміру збору за забруднення навколишнього середовища.
Згідно висновку вищевказаної експертизи не підтверджується факт безоплатного отримання позивачем пального.
З врахуванням викладеного господарський суд обгрунтовано прийшов до висновку, що ДПІ не доведено заниження валового доходу позивачем за перевіряємий період та не доведено обгрунтованість донарахування податкового зобов”язання з податку на прибуток згідно спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що господарський суд правильно задовольнив позов, підстави для скасування постанови господарського суду відсутні, вона є правильною та обгрунтованою.
Керуючись ст.ст.160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Кіровоградської області від від 10.04.06р. у справі № 14/313 залишити без змін, а апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Кіровограді, м. Кіровоград –без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л. Кузнєцова
Судді: Л.О. Чимбар
І.В. Тищик
Ухвала складена в повному обсязі 02.08.2006 року.