Судове рішення #6373769

Справа   № 2-2364/09  

 

            Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І  М  Е  Н  Е  М       У  К  Р  А  Ї  Н  И  

         

16 жовтня 2009 року  Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:  

головуючого   судді   Рахманкулової І.П.,  

при секретарі               Верещагіній А.О.,  

за участю позивача  ОСОБА_1,  

представника відповідача  ОСОБА_2,  

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» про розірвання договорів банківського строкового вкладу, стягнення суми вкладу, відсотків, втрат від інфляції-  

в с т а н о в и в :  


  Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, остаточно уточнивши зміст позовних вимог 05.10.2009 року, просив розірвати  депозитні договори №593/08 від 02.06.2008 року та №490/08 від 19.05.2008 року, укладені між ним та відповідачем, стягнути з відповідача 30010 грн. 75 коп. депозитного вкладу, 10320 грн. 60 коп. – проценти за користування  грошима з 01.04.2009 року по 16.10.2009 року, 1117  грн. 08 коп. проценти за неправомірне користування грошима, 4734 грн. 70 коп. – інфляції та судові витрати в розмірі 971 грн. 59 коп. (441 грн. 59 коп. держмито, 500 грн. за надання правової допомоги та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.  

  Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що хоча відповідач і повернув йому 22.06.2009 року вклади в сумі 180 189 грн. 25 коп., проте депозитні договори  не розірвані, залишилися не повернутими 30010 грн. 75 коп. вкладів, не сплачені проценти за користування грошима з 01.04.2009 року по 16.10.2009 року. Крім того, відповідач  порушив умови договорів щодо своєчасного виконання зобов»язань по поверненню коштів і безпідставно достроково не повернув 31.10.2008 року частину вкладів згідно поданої ним заяви, повернув кошти тільки 22.06.2009 року, а тому має сплатити 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 1117, 08 грн., а також втрати від інфляції за період з 01.11.2008 року по 31.05.2009 року в сумі 4734, 70 грн.  

  Представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечувала, посилаючись на те, що відповідно до заяви ОСОБА_1 та поданого ним до суду позову про  дострокове розірвання договорів банківського вкладу, банком 22.06.2009 року  було достроково повернуто вклади по обох договорах з урахуванням здійсненого перерахунку нарахованих відсотків за зниженою ставкою відповідно до п.4.1. Договорів банківського строкового вкладу. Договори строкового банківського вкладу від 19.05.2008 року та від 02.06.2008 року, укладені між банком та ОСОБА_1, припинили свою дію у зв»язку з поверненням вкладів, і станом на 23.06.2009 року  балансові рахунки по договорах на ім»я позивача вже були закриті. За таких обставин, представник відповідача просила відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.  

  Представником відповідача надано суду докази на підтвердження  зміни назви відповідача, а тому судом в якості належного відповідача залучено  Публічне акціонерне товариство «Мегабанк».  

  Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.  

  В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ВАТ «Мегабанк» 19.05.2008 року та 02.06.2008 року укладені договори банківського строкового вкладу, відповідно до яких ОСОБА_1 вніс вклади відповідно в сумі 149700 грн. на строк до 19.11.2009 року та 60500 грн. на строк до 02.12.2009 року під 18% річних. (а.с.5-6)  

  Пунктами 2.4,  4.1. Договорів передбачено право  вкладника вимагати від банку повернення вкладу або його частини з дотриманням умов договору. У разі витребування вкладником суми вкладу або його частини до закінчення строку дії договору, якщо частина вкладу при першому витребовуванні перевищує 20% вкладу, Банк знижує процентну ставку за користування вкладом до розміру ставки, що встановлена банком за вкладами на вимогу на день витребування, при цьому банком здійснюється перерахунок нарахованих процентів та різниця між раніше сплаченими процентами та перерахованими за зниженою процентною ставкою утримується банком із суми вкладу.  

  Пунком  4.1. Договорів передбачено, що у випадку витребування Вкладником суми вкладу у зв»язку з незгодою зі зміною розміру процентів за вкладом, перерахунок процентів за зниженою ставкою не застосовується.  

  24.10.2008 року  ОСОБА_1 звернувся до ВАТ «Мегабанк» із заявами про дострокову видачу частини вкладів з обох договорів в сумі 12 000 грн. та 29900 грн. (а.с.7-8).  

  У задоволенні заяв ОСОБА_1 банк відмовив, посилаючись на те, що підставою для неможливості дострокового розірвання договорів та виплати коштів являється Постанова Національного Банку України № 319 від 11.10.2008 року. (а.с.9-10).  

  23.12.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд процентної ставки в сторону збільшення до 25% річних або дострокове розірвання договорів та повернення коштів.  

  Відповідачем заява в частині розірвання договорів була задоволена після пред»явлення позивачем позову до суду, 22.06.2009 року вклади були повернуті із перерахунком відсотків з 18% до 1% відповідно до умов п.4.1 договорів, особові разхунки закриті.  

  За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про розірвання депозитних договорів, оскільки вони були на вимогу позивача розірвані банком у добровільному порядку, вклади повернуті 22.06.2009 року, грошові кошти позивач отримав. Також, враховуючи викладене, є безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами з часу повернення вкладів та по день розгляду справи в суді.  

  Повертаючи достроково вклади  ВАТ «Мегабанк» зробив перерахунок нарахованих відсотків за зниженою ставкою, посилаючись на п.4.1. договорів. Зайво нараховані відсотки за договорами банком були утримані з процентних та депозитних рахунків в сумі 26242 грн. 62 коп. по вкладу №490/08 від 19.05.2008 року та 10212 грн. 34 коп. по вкладу №583/08 від 02.06.2008 року. Крім того, позивачу були нараховані відсотки по обох вкладах за зниженою процентною ставкою 1% за період з 01.06.2009 року по 22.06.2009 року в сумі відповідно 86 грн. 13 коп. та 34 грн. 81 коп.  

  Позивач обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що він запропонував банку збільшити розмір процентної ставки по договорах чи розірвати договори з підстав, передбачених ст.ст. 651, 652 ЦК України у зв»язку з істотною зміною обставин з урахуванням вимог ст. 653 ЦК України, ч.4 якої передбачено, що сторони  не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов»язанням до моменту зміни або розірвання  договору. Крім того, п.4.1. договорів передбачено, що у випадку витребування вкладником суми вкладу у зв»язку з незгодою зі зміною розміру процентів за вкладом перерахунок процентів за зниженою ставкою не застосовується.  

  Суд, з урахуванням вимог ст.ст. 651, 652, 653 ЦК України та п.4.1. укладених між сторонами договорів, приходить до висновку про безпідставність проведення банком перерахунку процентів за зниженю відсотковою ставкою, а тому незаконно утримані з депозитних та процентних рахунків позивача 26242 грн. 62 коп. та 10212 грн. 34 коп. підлягають стягненню на користь позивача.  

  Крім того, за період з 01.06.2009 року по 22.06.2009 року по вкладу №490/08 від 19.05.2008 року позивачу нараховано за зниженою 1% ставкою 86 грн. 13 коп. процентів, а за ставкою 18% має бути нараховано 1550 грн. 31 коп. – 86 грн. 13 коп = 1464 грн. 18 коп. За депозитом  №583/08 від 02.06.2008 року позивачу за період з 01.06.2009 року по 22.06.2009 року нараховано  за знижено 1% ставкою 34 грн. 81 коп. процентів, а за передбаченою договором ставкою 18% має бути нараховано 626 грн. 54 коп. – 34 грн. 81 коп.= 591 грн. 73 коп. Недоплачені відсотки підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.  

  Проте, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки така відповідальність  встановлена за порушення грошового зобов»язання.  

  Позивач звернувся до банку з вимогою про дострокове повернення частини вкладів, а у подальшому з вимогою про дострокове розірвання депозитних договорів, строк виконання по яких не настав, а тому підстав для стягнення 3% річних та індексу інфляції суд не вбачає, так як банк не прострочив виконання грошового зобов»язання.  

  Також суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату правової допомоги господарюючому суб»єкту в розмірі 500 грн. Доказів того, що господарюючий суб»єкт є фахівцем у галузі права, позивачем не надано. Відповідно до ч.4 ст. 42 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката можуть посвідчуватися ордером, який виданий відповідним адвокатським об»єднанням, або договором. Крім того,  ч.3 ст. 79 ЦПК України перелічені витрати, які пов»язані саме з розглядом судової справи, в тому числі і витрати на правову допомогу (ст. 84 ЦПК України). Тому, кошти сплачені позивачем за складання уточненої позовної заяви до таких витрат не відносяться, а отже відшкодуванню не підлягають.  

  З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: державне мито пропорційно до задоволених позовних вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.  

 

 

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 213-215,  218   ЦПК України,  суд -  

в  и  р  і  ш  и  в:  

  позов задовольнити частково.  

  Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на користь ОСОБА_1 38510 грн. 87 коп. недоплачених коштів за договорами банківського вкладу, 415 грн. 10 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, з яких 385 грн. 10 коп. державного мита та 30 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.  

  В іншій частині позовних  вимог відмовити.  

  Рішення може  бути оскаржене  до  апеляційного суду Чернігівської області.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано  протягом  десяти днів з дня проголошення рішення.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    


Суддя                                                 І.П.Рахманкулова  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація