копія
Справа № 2-а-8379/09/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника відповідача Малюзіна О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_2 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації Хмельницької області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та його скасування,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати нечинним рішення відповідача № 220682 від 16 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400 грн., та скасувати його.
Свій позов позивач мотивує тим, що 10.07.2009 року посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР. За результатами позапланової виїзної перевірки позивача на підставі акту перевірки від 10.07.2009 року № 220344 відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 липня 2009 року № 220682 в сумі 3400 грн. Позивач вважає, що таке рішення не відповідає чинному законодавству, тому що в порушення п. 9 Порядку застосування фінансових санкцій, рішення про застосування фінансових санкцій їй було направлено з порушенням строків передбачених вказаним пунктом.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що 10.07.2009 року посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку позивача на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами». За результатами позапланової виїзної перевірки позивача, на підставі акту перевірки від 10.07.2009 року № 220344 посадовою особою регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 липня 2009 року № 220682 в сумі 3400 грн., відносно позивача. Позивач вважає, що таке рішення не відповідає чинному законодавству, тому що в порушення п. 9 Порядку застосування фінансових санкцій, рішення про застосування фінансових санкцій їй було направлено з порушенням строків передбачених вказаним пунктом, крім того пляшки з горілкою були промарковані акцизними марками.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 липня 2009 року № 220682 в сумі 3400 грн., відносно позивача є законним, тому що при перевірці було встановлено порушення за які законодавством передбачена відповідальність.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа – підприємець Волочиською районною державною адміністрацією Хмельницької області 05.08.2003 року за № 2 654 017 0000 001001, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов’язкових платежів і зобов’язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.
Згідно зі статтями 8 – 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у межах своїх повноважень здійснюють заходи щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.
Крім того ст. 11 ч. 1 п. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Посадовими особами відповідача проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, на підставі наказу начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації Хмельницької області від 08 липня 2009 року № 138 про проведення позапланової виїзної перевірки щодо вимог чинного законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів з 08.07.2009 року по 11.07.2009 року, за місцем торгівлі у магазині «Марс» по вул. Леніна 11, у смт. Війтівці Волочиського району Хмельницької області, та направлень на перевірку № 194, 195 від 08 липня 2009 року.
Перевіркою встановлено, що працівником позивача 10.07.2009 року у магазині «Марс» по вул. Леніна 11, у смт. Війтівці Волочиського району Хмельницької області, який не має статусу підприємства громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів, проведено реалізацію алкогольних виробів на розлив, а також реалізацію пляшки горілки «Графська» ємкістю 0,25 літра по ціні 15,50 грн., за пляшку без наявної марки акцизного збору, чим було порушено ст. ст. 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.
Відповідно до п. 9, ч. 1, ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Згідно до ч. 4, ст. 15 – 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Аналізуючи вказані норми Закону, суд приходить до висновку, що обов’язковою умовою наявності права торгівлі алкогольними напоями на розлив є відповідний статус суб’єкта господарювання громадського харчування.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом – сирцем виноградним, спиртом – сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно абзацу 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 – 3 цього Закону – 1700 грн., у разі повторного протягом року порушення – 3400 грн.
Крім того, відповідно до абзацу 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору – 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 грн.
За результатами перевірки, на підставі акту перевірки від 10.07.2009 року, відповідачем (регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації Хмельницької області) було прийнято рішення відносно позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 липня 2009 року, № 220682, в сумі 3400 грн., за порушення зазначених норм закону, тобто реалізацію алкогольних виробів на розлив, а також наявної марки акцизного збору.
Рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 липня 2009 року, № 220682 відповідає вимогам «Порядку надсилання органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253.
Суд не бере до уваги пояснення представника позивача щодо того, що рішення відносно позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 липня 2009 року, № 220682, в сумі 3400 грн., необхідно визнати нечинним в зв’язку з тим, що в порушення п. 9 Порядку застосування фінансових санкцій, рішення про застосування фінансових санкцій їй було направлено з порушенням строків передбачених вказаним пунктом, крім того пляшки з горілкою були промарковані акцизними марками, так яку судовому засіданні було достовірно встановлено наявність такого порушення як відсутність акцизної марки на проданій пляшці горілки, а також суд вважає, що порушення строків направлення копії рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивачу відносно неї, не впливає на законність прийнятого рішення, а також не вплинуло на можливість його оскарження позивачем в судовому порядку.
Аналізуючи все в сукупності суд вважає, що немає підстав для визнання незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 липня 2009 року, № 220682 в сумі 3400 грн.
Що стосується законності призначення та порядку проведення перевірки, то суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.
Згідно зі статтями 8 – 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у межах своїх повноважень здійснюють заходи щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.
Крім того ст. 11 ч. 1 п. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Тобто із зазначених норм закону, суд приходить до висновку, що відповідач мав право проводити перевірку діяльності позивача, щодо дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Таким чином суд вважає, що правила цієї статті застосовуються тільки у тих випадках коли необхідно провести планові і позапланові виїзні перевірки щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Всі перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вважаються позаплановими відповідно ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тому суд вважає, що немає необхідності вказувати обставини для їх проведення, зазначені у ч. 6 ст.11-1 цього ж Закону у наказі про їх проведення, крім того законодавцем прямо зазначено, що рішення суду необхідне в інших випадках, тобто поза межами сфери регулювання правовідносин вказаних Законів.
Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. При цьому відповідно до п. п. 1.4 та 1.5 ст. 1 Закону України № 2181-3 штрафна санкція – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Отже процедури узгодження податкових зобов’язань, прийняття та оскарження податкових повідомлень, стягнення податкового боргу, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не застосовується до фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби для проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Із пояснень позивача, та матеріалів справи судом встановлено, що при проведенні позапланової перевірки від 10.07.2009 року, працівнику позивача не було вручено під розписку копії направлення на перевірку № 194, 195 від 08 липня 2009 року про проведення позапланової перевірки з 08 липня 2009 року по 11 липня 2009 року та копія наказу № 138 від 08.07.2009 року керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки в термін з 08.07.2009 року по 11.07.2009 року, разом з тим таке порушення із сторони працівників відповідача суд не розцінює як підставу для скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій, враховуючи таку обставину, що працівники відповідача були допущені до проведення перевірки, та такою перевіркою було достовірно встановлено наявність порушення податкового законодавства із сторони позивача.
Враховуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та повністю недоведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його у його задоволенні необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 1, ч. 4, ст. 15 – 3, ст. 17 ч. 2 абзац 5 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 14.10.2009 року.
Суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.Блонський