Справа № 2а-1849/09/02/2018
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 р. Київський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого – судді Божко В.В.
за участю секретаря Моісеєвої-Жуковської О.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про зобов»язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.07 року, зобов’язати управління Пенсійного фонду в Київському районі м.Харкова нарахувати та користь позивача недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував наступним.
Позивач є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2006-2007 років не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивач не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив наступне.
Позивач відноситься до категорії «дитина війни», соціальне забезпечення яких визначається законом України «Про соціальний захист дітей війни», одночасно позивач має право на отримання підвищення до пенсії як учасник війни, що передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни», гарантії їх соціального захисту». Відповідно до вказаних законів особам, які мають право на отримання пільги відповідно до вказаних законів, дані пільги надаються за їх вибором згідно з одним з зазначених законів. Відповідач повідомляє, що було призначено та виплачується і по сьогоднішній день підвищення позивачу як учаснику війни. Тобто, з моменту, коли було призначено підвищення до пенсії як учаснику війни, позивач втратив право на отримання державної соціальної допомоги як дитині війни.
В судове засідання, призначене на 22 жовтня 2009 року, відповідач свого представника не направив, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Позивач ОСОБА_1 народився 03 листопада 1936 року.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення позивача № 179381 з проставленим в ньому штампом «Дитини війни».
Відповідач не заперечує того факту, що Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, відповідачем надано довідку про те, що позивач знаходиться на обліку в Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком, крім того, позивач отримує підвищення до пенсії як учасника війни.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального Захисту» особам, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Отже, з моменту, коли було призначено підвищення до пенсії як учаснику війни, позивач втратила право на отримання державної соціальної допомоги як дитині війни.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , ст. ст. 1, 3, ч.2 ст. 11, 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні в адміністративному позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова про зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ –