Справа 2-А-965/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня  2009 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої  -  судді Миронової О.В.,

при секретарі – Григоренко О.С.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1  до Управління Державної Автомобільної Інспекції  УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення  адміністративного стягнення  протиправною та її скасування -

В С Т А Н О В И В :

14.09.2009 року позивач ОСОБА_1  звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача - Управління Державної Автомобільної Інспекції  УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови  про накладення адміністративного стягнення   від 05.09.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 1 КпАП України протиправною та її скасування .

 В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, оскільки не перевищував швидкості руху встановленої для населених пунктів. В с.Троїцьке Новоодеського району він їхав зі швидкістю біля 50 км/год, так як попереду його автомобіля рухалися декілька вантажних автомобілів, які їхали з малою швидкістю.

Посилаючись на порушення його прав учасника дорожнього руху, позивач просив скасувати постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав письмові заперечення на позов, зазначаючи, що доказом вчинення правопорушення є те, що згідно пояснень працівника ДАІ, який складав протокол  – Єфименко І.В., позивач рухався у населеному пункті зі швидкістю 90 км/год. Дану швидкість зафіксовано приладом для вимірювання швидкості «Іскра-1» №19578. При цьому згідно пояснень працівника ДАІ інші транспортні засоби, крім автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , як в зустрічному, так і в попутному напрямку були відсутні.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України  складений 05.09.2009 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України – перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, а саме: на 184 км автодороги Ул*янівка-Миколаєв позивач, керуючи автомобілем «CHEVROLET АVEO» номерний знак НОМЕР_1 ,  перевищив швидкість руху більш ніж на 20 кмгод в населеному пункті та при встановленій швидкості руху 60 км/год., рухався зі швидкістю 90 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. На підставі зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1  заперечував проти порушення Правил дорожнього руху (п. 12.4),  суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Хоча згідно пояснень свідка ОСОБА_2  позивач на своєму транспортному засобу дійсно рухався позаду декількох вантажних автомобілів і швидкість з якою він їхав була мала.  Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв’язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з’ясовані обставини, які мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову ВЕ 017006 від 05.09.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України відносно ОСОБА_1  визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                         О.В.Миронова