АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«10 » грудня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Коваленка Є.П.
Суддів – Кунця І.М., Вавріва І.З.
з участю прокурора – Гузика Й.М.,
засудженого - ОСОБА_1 .,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 2 жовтня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, не одружений, студент інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 . залишено попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 . в користь НДЕКЦ УМВС України на транспорті 1138 грн. 08 коп. судових витрат.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, з середньою освітою, не одружений, гравець футбольної команди клубу “Бровар” ВАТ “Бровар” м.Тернополя, раніше не судимий, -
засуджений за ч.1 ст.309 КК України на два роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК україни засудженого ОСОБА_2 . звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Згідно ст.76 КК України засудженого ОСОБА_2 . зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 . залишено попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 . в користь НДЕКЦ УМВС України на транспорті 1138 грн. 08 коп. судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . визнано винними і засуджено за слідуючі злочинні дії.
Підсудний ОСОБА_1 . 24 лютого 2008 року близько 13 години за місцем проживання по АДРЕСА_1 , по телефону отримавши від підсудного ОСОБА_2 . замовлення на придбання наркотичного засобу, погодився на дане прохання, хоч сам не мав марихуани.
З цією метою, а саме – придбання марихуани для подальшого її збуту, ОСОБА_1 . з належного йому мобільного телефону передзвонив на номер НОМЕР_1 мобільного телефону до невстановленої слідством особи на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_3 із яким домовився про придбання особливо небезпечного наркотичного засобу – каннабісу висушеного (марихуани) по 40 гривень за один пакет.
Продовжуючи свої злочинні дії підсудний ОСОБА_1 . 24 лютого 2008 року близько 14 години в районі торгового центру “Ювілейний” на проспекті Злуки в м.Тернополі, отримавши в підсудного ОСОБА_2 . 120 гривень та від ОСОБА_3 . 40 гривень для придбання наркотичних засобів, пішов до приміщення бару “Фієста”, де у невстановленої слідством особи на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконно, придбав з метою подальшого збуту, за 160 гривень, 4 пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабісом висушеним (марихуаною).
Після чого ОСОБА_1 . з придбаним каннабісом висушеним (марихуаною) повернувся до підсудного ОСОБА_2 ., і збув йому, а ОСОБА_2 ., незаконно придбав зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс висушений (марихуану) – загальною масою 10,1 грами, для особистого вживання без мети збуту.
Також підсудний ОСОБА_1 . 24 лютого 2008 року біля 14 години на проспекті Злуки м.Тернополя, незаконно, повторно, збув неповнолітньому ОСОБА_3 ., паперовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабісом висушеним (марихуаною) масою 3,41 грами.
Крім цього, ОСОБА_1 . в цей же день, 24 лютого 2008 року близько 19 години на вулиці Коновальця в м.Тернополі, мав намір повторно збути підсудному ОСОБА_2 . ще чотири паперових пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом висушеним (марихуаною) загальною масою 13,4 грами, але був затриманий працівниками міліції.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 ., не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить вирок змінити в частині призначеного судом покарання, а саме – пом’якшити його, призначивши таке, що не пов’язане з позбавленням волі. Посилається на те, що судом першої інстанції не повністю було враховано обставини справи та його особу.
Законність вироку щодо засудження ОСОБА_2 ., в апеляційному порядку не оскаржується.
Заслухавши доповідача – суддю апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 ., який підтримав подану апеляцію і з викладених у ній мотивів просить змінити вирок суду, міркування прокурора, який вважає необхідним застосувати положення ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1 . від призначеного покарання, розглянувши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція підлягає до задоволення.
Висновки суду стосовно доведеності вини засудженого ОСОБА_1 . у вчиненні злочину та правильності кваліфікації його дії за ч.2 ст. 307 КК України в апеляції не оскаржуються.
У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_1 . покарання суд І інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані щодо особи винного та наявні пом’якшуючі покарання обставини і не обговорив питання про можливість виправлення і перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 . молодого віку, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв органу досудового слідства у встановлені об’єктивної істини по справі, усвідомив свою вину, позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності притягається вперше, навчається на першому курсі факультету інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 . покарання, хоч і призначене з застосуванням ст. 69 КК України, але за своєю суворістю є явно несправедливим і не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого, а тому вирок суду в частині призначеного ОСОБА_1 . покарання підлягає до зміни.
З врахуванням наведених обставин, виходячи з тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого колегія суддів прийшла до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 . без відбування покарання, а тому вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити його від призначеного покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на один рік, застосувавши до нього певні обмеження, передбачені ст. 76 КК України.
Також з резолютивної частини вироку слід виключити засудження ОСОБА_1 . до конфіскації майна, так як у відповідності до ст. 77 КК України при звільненні засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України таке додаткове покарання не може бути призначене.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 372, 374 КПК України, колегія суддів,- У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 . задовольнити.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 2 жовтня 2008 року стосовно засудженого ОСОБА_1 . змінити.
В резолютивній частині вироку засудження ОСОБА_1 . “з конфіскацією майна” виключити.
Пом’якшити призначене ОСОБА_1 . покарання, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 . не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з’являтися до них для реєстрації.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий
Судді