АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«04» лютого 2009 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Декайла П.В.
Суддів - Кунця І.М., Стадника О.Б.
за участю прокурора - Семенця О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 10 листопада 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком визнано винним та засуджено:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 11.05.1999 року Тернопільським міським судом за ч.1 ст. 229-6 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України міра покарання відстрочена на 2 роки з застосуванням штрафу в сумі 340 грн.;
- 21.02.2001 року Тернопільським міським судом за ч.2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 04.12.2003 року Тернопільським міським судом за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням
Справа № 11-26/09 Головуючий у 1 інстанції ~ Грицак Р.М.
Категорія ст. 185 ч.2 КК України Доповідач - Кунець І.М.
ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
за ч.2 ст. 185 КК України на два роки позбавленням волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного судом покарання за цим вироком частково приєднано не відбуте ОСОБА_1 . покарання за вироком Тернопільського міського суду від 04.12.2003 року у виді шести місяців позбавлення волі.
Остаточно ОСОБА_1 . призначено покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 . змінено з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на тримання під вартою, що виконано в залі судового засідання.
Згідно вироку ОСОБА_1 . визнаний винним та засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.
07 березня 2004 року біля 14 годин ОСОБА_1 ., перебуваючи на центральному ринку по вул. Живова в м. Тернополі, зайшов в магазин та скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігав, оскільки увага продавця та покупця була відвернута, таємно викрав з прилавка кошти в сумі 430 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_2 . матеріальну шкоду на вказану суму.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 ., не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить вирок суду змінити в частині призначеного судом покарання, а саме пом'якшити його, призначивши таке, що не пов'язане з позбавленням волі, врахувавши його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, позицію потерпілої, яка просила не позбавляти його волі та позитивну характеристику по місцю проживання.
Заслухавши доповідача-суддю апеляційного суду, думку прокурора, який вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, дослідивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних мотивів.
Висновки суду І-ї інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 . у скоєнні злочинів, за які його засуджено та кваліфікація його дій, в апеляції не оскаржуються.
Що стосується призначеної ОСОБА_1 . міри покарання, то суд першої інстанції призначив її правильно, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65-67, 71 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які в апеляції посилається засуджений.
Судом першої інстанції також взято до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 . вчинив злочин під час іспитового строку, а саме згідно вироку Тернопільського міського суду від 4.12.2003 року він був засуджений за ч. 2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.
Проаналізувавши всі наявні по справі обставини в їх сукупності суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про доцільність призначення ОСОБА_1 . покарання у виді позбавлення волі і призначив його на строк близько до мінімального, що передбачений ч.2 ст. 185 КК України, приєднавши частково не відбуту міру покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за попереднім вироком Тернопільського міського суду від 04.12.2003 року внаслідок чого остаточне покарання визначене в виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Така міра покарання є законною і справедливою, необхідною для виправлення ОСОБА_1 . та попередження нових злочинів.
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1 . колегія суддів не вбачає.
Окрім того при постановлені вироку судом першої інстанції в порушення вимог ст. 335 КПК України в резолютивній частині вироку нічого не вказано щодо речових доказів.
Так як це питання не стосується суті вироку і не тягне погіршення становища засудженого, то воно може бути вирішено судом першої інстанції в порядку виконання вироку згідно ст.ст. 409, 411 КПК України.
Керуючись ст. 356, 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 10 листопада 2008 року щодо нього - без змін.
Рекомендувати Тернопільському міськрайонному суду в порядку ст.ст.409, 411 КПК України вирішити питання про речові докази по справі.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М.Кунець