Справа № 2-а-41 /09
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2009 року м. Полтава
Полтавський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Чеснокової А.О.
при секретарі – Гришко Т.В.
за участю: позивача – ОСОБА_1
представників відповідача – Москаленко І.О., Грисенко С.С.
свідка позивача – ОСОБА_4
свідка відповідачів – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, Державної податкової інспекції у м. Полтаві про оскарження дій працівників ДПА у Полтавській області, визнання недійсними акту від 26.12.2007р. № 004231 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2008р. № 0000722304/0, №0000712304/0, № 0000702304/0 -
В С Т А Н О В И В:
Позивач Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, Державної податкової інспекції у м. Полтаві про оскарження дій працівників ДПА у Полтавській області, визнання недійсними акту від 26.12.2007р. № 004231 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2008р. № 0000722304/0, №0000712304/0, № 0000702304/0.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що працівниками ДПА у Полтавській області була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу суб’єктами підприємницької діяльності торгового кіоску, що належить СПД ОСОБА_1 За результатами перевірки був складений акт № 004231 від 26.12.2007року, на підставі якого були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2008р. № 0000722304/0, №0000712304/0, № 0000702304/0. Позивач вважає, що вказані рішення незаконні та підлягають скасуванню, оскільки СПД ОСОБА_1 є платником фіксованого податку та не здійснює продаж підакцизних товарів.
В судове засідання позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати дії СДПРІ І.П.С І рангу ОСОБА_5, ГДПРІ І.П.С. ІІ рангу ОСОБА_7 під час перевірки неправомірними, визнати недійсним акт від 26.12.2007 року № 004231 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу суб’єктами підприємницької діяльності, скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2008р. № 0000722304/0, №0000712304/0, № 0000702304/0.
В судовому засіданні представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог, свої рішення вважають законними та обґрунтованими, у запереченнях на позовну заяву просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачка здійснювала продаж підакцизних товарів, а саме слабоалкогольного напою "Лонгер", без відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та з порушенням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів та свідків, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
26.12.2007 року працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області було здійснено перевірку торгового кіоску , що належить СПД ОСОБА_1, розташованого за адресою АДРЕСА_2 на території ринку.
За результатами цієї перевірки було складено акт від 26.12.2007 р.№ 004231, яким було встановлено наступні порушення: 1) непроведення розрахункової операції з використанням реєстратора розрахункових операцій (РРО) на суму 258,00 грн.; 2) здійснення роздрібної торгівлі слабоалкогольними напоями без наявності ліцензії; 3) здійснення діяльності без придбання відповідного торгового патенту протягом 26.12.2007 року.
На підставі даного акту були прийняті рішення від 15.01.2008р. № 0000702304/0 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. за порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме здійснення роздрібної торгівлі слабоалкогольними напоями без наявності ліцензії; від 15.01.2008р. № 0000712304/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9,86 грн. за порушення ст.ст. 3,7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме: здійснення діяльності без придбання відповідного торгового патенту; від 15.01.2008р. № 0000722304/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1290,00 грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та проведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів , що підтверджуються виконанням розрахункової операції.
Підприємницьку діяльність позивач здійснює на підставі фіксованого податку (патент Серія ПАД № 154538 від 27.06.2006 pоку) на підставі розділу IV Декрету Кабінету Міністрів від 26.12.1992 «Про прибутковий податок з громадян» та п. 9.12 ст. 9 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до пп. 5, 6, 7 ст. 9 Закону України від 04.10.2001 р. № 2746 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування прибутком податків з громадян, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Продажу підакцизних товарів позивач не здійснював, в асортименті товарів його лоток-палатки ні алкогольних, ні слабоалкогольних напоїв не має.
Щодо до вказаних в акті перевірки двох пляшок "Лонгеру" позивач зазначає, що, в день перевірки попросила колишнього реалізатора ОСОБА_4 (термін дії її права на торгівлю закінчився 11.12.2007 р. відповідно до запису в патенті) постояти на охороні лоток-палатки з товаром кілька годин до вирішення сімейного питання, в цей час останню пригостили двома пляшечками "Лонгеру".
Як пояснив свідок ОСОБА_4, здійснила продаж однієї пляшечки «Лонгеру» за ціною 6 грн. для задоволення власних потреб, оскільки перебуває в скрутному матеріальному становищі. А потім перевіряючи пред'явили посвідчення та повідомили про планову перевірку.
Стосовно позовних вимог щодо визнання дії СДПРІ І.П.С І рангу ОСОБА_8, ГДПРІ І.П.С. ІІ рангу ОСОБА_7 під час перевірки неправомірними, суд відмовляє у задоволенні, з таких підстав .
Посилання позивача на те, що відповідач неправомірно провів перевірку судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до п.2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» № 509-Х11 від 4 грудня 1990 року органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України , мають право здійснювати контроль за додержанням проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку.
Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», вважаються позаплановими перевірками.
Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом 5 (ст.ст. 15, 16) Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, ст..15 визначено, що такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Оскільки Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним у питаннях застосування РРО, то інші акти законодавства застосовується лише в частині, не врегульованій цим законом.Застосування до перевірок з дотриманням порядку проведення розрахунків за готівку ст.. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» є неможливим, оскільки вказаною нормою визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Тому норми ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» не поширюється на перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку.
Застосування до перевірок РРО положень ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу» є безпідставним, оскільки положення вказаної норми стосуються правовідносин з допуску посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а не перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
В частині визнання недійсним акт від 26.12.2007 року № 004231 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу суб’єктами підприємницької діяльності, суд відмовляє у задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з пункту першого частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративною юрисдикції – це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу частини другої статті 2, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо до таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Суд вважає, що акт від 26.12.2007 року № 004231 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу суб’єктами підприємницької діяльності не є нормативно-правовими актами в розумінні положень п. 1, ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не породжує прав та обов’язків для сторін по даній справі, а є міркуваннями (висновками) фахівців Державної податкової адміністрації у Полтавській області стосовно дотримання чи не дотримання СПД ОСОБА_1 вимог податкового законодавства. Щодо позовних вимоги СПД ОСОБА_1 про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2008р. № 0000722304/0, №0000712304/0, № 0000702304/0 суд зазначає наступне.
Позивач є платником фіксованого податку, що підтверджується патентом серія ПАД № 154538 від 27.06.2006 pоку) на підставі розділу IV Декрету Кабінету Міністрів від 26.12.1992 «Про прибутковий податок з громадян» та п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до пп. 5,6,7 ст. 9 Закону України від 04.10.2001 р. № 2746 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування прибутком податків з громадян, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Під час проведення контрольних закупок продавець ОСОБА_4 знаходилася в приміщенні торгового кіоску , що належить СПД ОСОБА_1, розташованого за адресою АДРЕСА_2 на території ринку (підтверджується актом перевірки та письмовими поясненнями). Продавець ОСОБА_4 на момент проведення перевірки в трудових відносинах з позивачем не перебувала, що підтверджується матеріалами справи, а саме термін дії її права на торгівлю закінчився 11.12.2007 р. відповідно до запису в патенті.
Фактів наявності спиртних (слабоалкогольних) напоїв в торгових обсягах перевіряючими податкової адміністрації в торгового кіоску позивача не виявили. Доказів в підтвердження того, що позивач має право здійснювати реалізацію спиртних (слабоалкогольних) напоїв відповідачі суду не надали.
В своїх поясненнях свідок ОСОБА_4 зазначила, що слабоалкогольний напій "Лонгер" продавала за власною ініціативою, який належав їй, що було зроблено в зв’язку з важким фінансовим становищем.
Суд вважає, необхідним звернути увагу на зміст положення норм пункту 6 статті 9 Закону про РРО з приводу умови “оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).
Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (№727/98 від 03.07.1998р.), пунктом 1, установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для відповідних суб'єктів малого підприємництва.
Пунктом 4 Указу Президента передбачено, спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Аналізуючи вищезазначене у сукупності, суд доходить до висновку про те, що спрощена система застосовується до певної частини суб'єктів малого підприємництва поряд з іншою, загальною для цієї категорії (суб'єктів малого підприємництва) платників податків системою оподаткування. При цьому спрощена система оподаткування не є єдиною і виключною системою, що застосовується до суб'єктів малого підприємництва.
Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" (№2063-III від 19.10.2000р.; далі - Закон про підтримку) статтею першою визначено коло осіб, які є суб'єктами малого підприємництва. Зокрема до нього віднесено фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності.
Позивач за своїм суб'єктним складом сплачує відповідні податки і збори, є суб'єктом малого підприємництва (зареєстрований в ДПІ у м. Полтаві, що не заперечується сторонами), отже знаходиться під дією законодавства України з питань оподаткування як суб'єкт малого підприємництва.
Таким чином, системно аналізуючи вищезазначене, суд вважає, що, зміст норми пункту 6 статті 9 Закону про РРО полягає у своєму поширені на суб'єктний склад -суб'єктів малого підприємництва, які сплачують податки у відповідності до податкових законів України.
Враховуючи преамбулу Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», якою визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів). Штрафна санкція (штраф), відповідно до пп. 1.5 ст. 1 цього ж Закону - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без врахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Тобто порушення у сфері обігу готівки не відноситься порушень правил оподаткування, і тому застосовувати до даних правовідносин Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним. А нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», визначається право ДПІ приймати саме рішення, а не податкове повідомлення-рішення за порушення обігу готівки.
Враховуючи наведені норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафні санкцій відповідно до пп. 17.1.7 цього Закону не є податковим зобов'язанням. Тобто, штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. 17 зазначеного Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» не встановлені як податки і збори (обов'язкові платежі), у зв'язку із чим нарахування санкцій не є податковим зобов'язанням і не можуть бути донараховані відповідно до п.п.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 такого Закону
А отже, у відповідача були відсутні правові підстави визначення граничних строків сплати штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позовні вимоги позивача щодо про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2008р. № 0000722304/0, №0000712304/0, № 0000702304/0 обґрунтовані, підтверджені матеріали справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8–14, 71, 94, 159, 160–164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Полтавській області,Державної податкової інспекції у м. Полтаві про оскарження дій працівників ДПА у Полтавській області, визнання недійсними акту від 26.12.2007р. № 004231 та рішення про застосування штрафних санкцій від 15.01.2008р. № 0000722304/0, №0000712304/0, № 0000702304/0 – задовольнити частково.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000722304/0, №0000712304/0, № 0000702304/0 від 15.01.2008 року.
В інший частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) А.О. Чеснокова
З оригіналом згідно:
Суддя А.О. Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 10 лютого 2009 року.
Постанова не набрала законної сили.
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
10 лютого 2009 року
№ 4/2-а-41/09
копія: ПП ОСОБА_1
АДРЕСА_1, 36000
Державна податкова адміністрації у Полтавській області,
вул. Фрунзе, 4, м. Полтава, 36000
Державна податкова інспекція у м. Полтава
вул. Фрунзе, 155. М. Полтава, 36008
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 05 лютого 2009р. по адміністративній справі за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Полтавській області,Державної податкової інспекції у м. Полтаві про оскарження дій працівників ДПА у Полтавській області, визнання недійсними акту від 26.12.2007р. № 004231 та рішення про застосування штрафних санкцій від 15.01.2008р. № 0000722304/0, №0000712304/0, № 0000702304/0 – для відома.
Додаток: копія постанови на 2 арк. - кожному адресату.
Суддя
Полтавського окружного
адміністративного суду А.О.Чеснокова
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
10 лютого 2009 року
№ 4/2-а-41/09
копія: ПП ОСОБА_1
АДРЕСА_1, 36000
Державна податкова адміністрації у Полтавській області,
вул. Фрунзе, 4, м. Полтава, 36000
Державна податкова інспекція у м. Полтава
вул. Фрунзе, 155. М. Полтава, 36008
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 05 лютого 2009р. по адміністративній справі за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Полтавській області,Державної податкової інспекції у м. Полтаві про оскарження дій працівників ДПА у Полтавській області, визнання недійсними акту від 26.12.2007р. № 004231 та рішення про застосування штрафних санкцій від 15.01.2008р. № 0000722304/0, №0000712304/0, № 0000702304/0 – для відома.
Додаток: копія постанови на 2 арк. - кожному адресату.
Суддя
Полтавського окружного
адміністративного суду А.О. Чеснокова