Дата документу 05.05.2017

Справа № 320/1245/17-к

(1-кп/320/291/17)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«05» травня 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовській О.М.

за участю прокурора - Кулак С.М.

за участю обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Коломійця С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017080140000539 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Василівка Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, який не працює, не одруженого, зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 19 серпня 1997 року Василівським районним судом Запорізької області засуджений за ч.ч. 2,3 ст. 140, 42, 43 КК до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 04 квітня 2002 року Василівським районним судом Запорізької області засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70 КК до 4 років позбавлення волі;

- 04 травня 2006 року Василівським районним судом Запорізької області засуджений за ч. 2 ст. 289, 69 КК до 2 років позбавлення волі;.

- 30 січня 2009 року Василівським районним судом Запорізької області засуджений за ч. 2 ст. 186, 69, ч. 1 ст. 296, 395, 70, 72 КК до 3 років позбавлення волі;

- 13 грудня 2012 року Василівським районним судом Запорізької області засуджений за ч. 2 ст. 190, ч.ч. 2,3 ст. 185, 70 КК до 3 років позбавлення волі. 11 серпня 2015 року звільнений по відбуттю строку покарання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2016 року, в період часу з 08 години 30 хвилин до 09 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, скориставшись тим, що в приміщенні нікого не має та за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з приміщення кімнати таємно викрав майно ОСОБА_3, а саме: бензопилу марки «Foresta» в корпусі червоного кольору, вартістю 1 500 грн., топор з дерев'яною ручкою білого кольору, вартістю 128 грн. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1 628 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скоєне повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнав в повному обсязі, та пояснив, що він випивав разом з потерпілим та перепросив у нього бензопилу та топор для роботи. Коли ОСОБА_3 заснув, він самовільно забрав вказані речі та відніс додому. На його думку він невірно зрозумів відповідь потерпілого по поводу майна. Інструмент йому був необхідний, бо він найшов собі роботу по переробці деревини. Щиросердно розкаявся у скоєному, просив суворо не карати. Зазначив, що відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, шляхом повернення викраденого майна.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заяви про слухання кримінального провадження без його участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не має.

Судом роз'яснене обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У п. 33 рішення Європейського Суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Європейський Суд з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» (п. 38 рішення від 06 листопада 2008 року), вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принцип законності і воно не було свавільним».

Також, при призначені покарання, суд повинен враховувати особу винного, бо обставини, що її характеризують, мають дуже важливе значення при призначенні покарання. Соціальний статус особи, ступінь її небезпечності для суспільства, що знаходить свій вияв у вчиненні злочину (спосіб життя, родинний стан, стан здоров'я, наявність психічних аномалій, які не утворюють неосудності, поведінка особи до і після вчинення злочину, наявність попередніх судимостей, ставлення до праці, моральний вигляд, здійснення поганих або, навпаки, шляхетних вчинків, ставлення до людей, авторитет у колективі, де винний працював, та інші обставини), завжди враховуються при призначенні покарання, впливають на вибір його міри.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд критично ставиться до досудової доповіді Мелітопольського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого від 22 березня 2017 року відповідно до якої, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції останнього від суспільства.

На обґрунтування критичного відношення суду до складеної у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 досудової доповіді Мелітопольського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, слід зазначити що до досудової доповіді не додані її матеріали, які безпосередньо повинні долучатися до доповіді, що позбавляє суд надати правову оцінку правильності та законності її складення, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не ознайомлювався з досудовою доповіддю та її матеріалами. Також, суд вважає суперечливим посилання працівника органу пробації стосовно відносин, які склались між обвинуваченим ОСОБА_1 та його співмешканкою ОСОБА_5, оскільки по теперішній час вони сумісно проживають, та вказана інформація отримана однобічно.

Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, зокрема те, що він щиросердно розкаявся, відшкодував матеріальну шкоду потерпілому, шляхом повернення викраденого майна, в результаті чого потерпілий не має жодних претензій матеріального та морального характеру по відношенню до обвинуваченого, що визнається обставинами, які пом'якшують покарання, тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства із застосуванням відносно останнього ст.ст. 75,76 КК України.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом 1 (один) року не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобов'язання.

Речові докази: бензопила марки «Foresta» в корпусі червоного кольору, топор з дерев'яною ручкою білого кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 згідно розписки від 03 лютого 2017 року, - передати законному володільцю потерпілому ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Н.В.Кучеренко