ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року Справа № 911/2939/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Козир Т.П.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит"

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 16.01.2017

у справі№911/2939/16 Господарського суду Київської області

за позовомНаціонального банку України

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко-Буд Сервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

прозвернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

від позивача:Шевчук П.О.,

від відповідача:не з'явився,

від третьої особи:Дмитраш О.З.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2016 у справі № 911/2939/16 (суддя Чонгова С.І.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі № 911/2939/16 апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2016 повернуто без розгляду на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України; клопотання про відстрочення судового збору відхилено.

05.01.2017 ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" повторно звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 у справі № 911/2939/16 (колегія суддів у складі: Коротун О.М., Гаврилюк О.М., Отрюх Б.В.) відмовлено ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2016 у справі № 911/2939/16 повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 27.04.2017 у зв'язку з відпусткою судді Малетича М.М. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №911/2939/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2017 у справі №911/2939/16 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Козир Т.П.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", апеляційний господарських суд послався на те, що позивачем не надано доказів сплати судового збору у належному розмірі, в той час як відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Доводи касаційної скарги стосуються того, що апеляційним судом всупереч вимог законодавства безпідставно відмовлено ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись повторно з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2016 у справі № 911/2939/16, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" посилалось на те, що його визнано неплатоспроможним, а майновий стан не дозволяє здійснити сплату судового збору у належному розмірі. Одночасно, останнім вказано про те, що обставини неплатоспроможності та важкого фінансового становища третьої особи є загальновідомими, а тому не потребують доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 України від 21.02.2013 роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Частиною другою статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, проводиться уповноваженою особою Фонду на ліквідацію в межах кошторису витрат, затверджених Фондом.

Відповідно до пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до таких витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржником до апеляційної скарги не додано жодних належних та допустимих доказів, якими підтверджуються обставини, викладенні у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, зокрема, кошторису витрат на І квартал 2017 (оскільки апелянт повторно звернувся до суду у 2017 році).

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Отже, керуючись положеннями п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку щодо повернення апеляційної скарги ПАТ "Банк "Фінанси та кредит".

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної ухвали апеляційного господарського суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 у справі №911/2939/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

Т. Козир