Головуючий суддя 1 інстанції – Діденко С.О.
Суддя - доповідач – Лях О.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2009 року справа № 2а-279/09/0514
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лях О.П.
суддів: Міроновій Г.М., Яманко В.Г.
при секретареві : Дегтярьової Г.М.
за участю :
позивача – не з’явився
представника відповідача - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 05 травня 2009 року
у справі № 2а-279/09
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради
про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2009 року у справі № 2а-279/09 у задоволені адміністративного позову – відмовлено.
Позивач вважаючи, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Сторони в судове засідання не з’явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.
Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції позивач є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (арк. спр. 8).
Згідно довідки відповідача позивачка отримала допомогу у розмірі:
жовтень 2007 р. – 43,91 грн.,
листопад 2007 р. – 140,05 грн.,
грудень 2007 року – 144 грн. 10 коп.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.10.2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, так як позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок виплат вищезазначеної допомоги.
А тому колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України вона не пропустила строк звернення до суду, так як дізналась про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду своє скарги тільки 04.02.2009 року згідно відповіді управління (арк. спр. 7).
Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів, проте судом першої інстанції в резолютивній частині постанови не вказано про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Оскільки внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності, то дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році у розмірі 130 грн. щомісячно є правомірними.
З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що порушення норм матеріального права судом першої інстанції призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме зобов’язання відповідача нарахувати позивачу недоотриману допомогу по догляду за дитиною за період з 22.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2009 року у справі № 2а-279/09 - задовольнити частково.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2009 року у справі № 2а-279/09 – скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 22.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України зробити перерахунок ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22.10.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий
Судді