Копія:
Справа № 2а – 8656 /09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого -судді Кондратюка А.Д. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти в сумі 2800,80 гривень, передбачені ст.37 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.08.2008 року по 31.07.2009 року, та недовиплачені кошти в сумі 35186,13 гривень, передбачені ст.39 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.08.2006 року по 31.07.2009 року, мотивуючи це тим, що він являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.
В заяві до суду позивач просив справу розглядати в його відсутність, а позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає.
Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивач проживає та працює в м.Коростені – зоні гарантованого добровільного відселення, та являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Таким чином він має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.ст. 37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто, у спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця, а до ст. 39 даного закону, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, щомісяця.
Відповідно до постанови КМУ № 936 від 20.05.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсацій та допомоги передбаченої ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус…» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації, тобто правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.
Відповідно до ст. 99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Позивач звернувся до суду в вересні 2009 року, таким чином, заборгованість за ст.37 ЗУ «Про статус…» підлягає стягненню в межах строків позовної давності за період з 01.09.2008 року по 31.07.2009 року, а за ст.39 ЗУ «Про статус…» підлягає стягненню за період з 01.09.2006 року по 31.07.2009 року, відповідно до відпрацьованого часу та до ч.2 ст.233, ст.238 «Кодексу законів про працю України», незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» є складовою структури заробітної плати.
При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах:
- з 1.07.2006 р. – 375 грн.; - з 1.12.2006 р. – 400 грн.;- з 1.04.2007 р. – 420 грн.;
- з 1.07.2007 р. - 440 грн.; - з 1.10.2007 р. - 460 грн.; - з 1.01.2008 р. - 515 грн.;
- з 1.04.2008 р. - 525грн.; - з 1.10.2008 р. - 545 грн.; - з 1.12.2008 р. - 605 грн.;
- з 1.04.2009 р. - 625 грн.;
Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного позивачем розрахунку, за весь спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем складає – за ст.37 ЗУ «Про статус…» (за мінусом отриманих коштів в сумі – 23,10 грн.) – 2592,90 гривни, за ст.39 ЗУ «Про статус…» (за мінусом отриманих коштів в сумі 332,87 грн.) – 33392,13 гривни, а всього 35985,03 гривень.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, тому суд, стягує з нього дані кошти, а заперечення відповідача проти позову безпідставні. В решті вимог відмовити за безпідставністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12,158-163,167,254 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 37,39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради – неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти в сумі 35985,03 гривень, в решті вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: (Копія):
З оригіналом згідно: Суддя: