Головуючий суду І інстанції – Ткач О.В.
Суддя – доповідач - Лях О.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 жовтня 2009 року справа № 2а-309/09/1201
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Лях О.П.
суддів:
при секретареві:
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційні скарги Юрченко В.П., Горбенко К.П.
Барбаш Л.О.
Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області та ОСОБА_1
на постанову Алчевського міського суду Луганської області
від 03 квітня 2009 року
по справі № 2а-309/09
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області
про відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав, визнання дій відповідача неправомірними, перерахування доплати до пенсії та стягнення суми, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 03 квітня 2009 року у справі № 2а-309/09 адміністративний позов позивача задоволено частково :
зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 902,78 грн. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.
Сторони подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду та прийняти нове рішення.
Доводи апеляційних скарг обґрунтовують неправильним застосуванням норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги - відповідача, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», це підтверджується копією посвідчення у матеріалах справи та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 року № 1058-ІV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону саме на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, що визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни ”.
Відповідно до ст. 6 цього Закону України, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
А чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з якої випливає, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про прожитковий мінімум ” від 15 липня 1999 року № 966-ХІV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати замість пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з вказаним рішенням Конституційного Суду України та ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.
Окремою бюджетною програмою є «Дотації Пенсійному фонду України». Порядок взаємодії Міністерства фінансів України як головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу відповідно до статті 8 Бюджетного Кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2007 року №662 (зареєстрований Міністерством юстиції 19 червня 2007 року за №673/13940). Пунктом 1.4 даного Порядку передбачено, що до системи головного розпорядника коштів, крім центрального апарата міністерства фінансів України, входять вісім відповідальних виконавців серед них Пенсійний фонд України.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2009 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №235. Видатки зазначеного бюджету сформовані, у тому числі, за рахунок коштів Державного бюджету України.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 (із змінами, винесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №355 від 14 квітня 2009 року) «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 8, якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
Колегія судів зазначає, що ст. 54 Закону України від 26.12.2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", до теперішнього часу не визнані неконституційними.
Отже, за наявності декількох законів, а саме: Закону України від 26.12.2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Закону України від 18.11.2004 № 2195-IV ?ро соціальний захист дітей війни”, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
За статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХП від 5 листопада 1991 року у редакції Закону України від 17 січня 2002 року N 2981-II пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 1 березня 2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Також обґрунтовано суд першої інстанції відмовив в задоволені вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії з урахуванням прожиткового мінімуму, який встановлюється на кожен рік Законом України "Про Державний бюджет України". Оскільки, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та відмови у задоволенні позовних вимог за 2009 рік та зобов’язання нарахування виплат на майбутнє є правильними.
Але суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо застосування строку звернення до суду за 2007 рік з виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом 06.03.2009 року, про що свідчить відбиток поштового штампу на конверті та одночасно в позові просить суд поновити строк звернення до суду.
Суд першої інстанції в своїй постанові не обґрунтував та не навів вагомих мотивувань відносно відмови в поновленні строку позивачу для звернення до адміністративного суду, крім того не врахував те, що позивач є людиною похилого віку та часто хворіє, а тому колегія суддів, вважає за потрібним поновити строк звернення позивачу до адміністративного суду для захисту своїх законних прав та інтересів, які гарантовані йому Конституцією України.
Також, судом самостійно проведено перерахунок недоплаченої суми доплати до пенсії, в той час як відповідно до вищевикладеного, Пенсійний фонд України зобов’язаний на підставі рішення суду провести перерахунок пенсії.
Таким чином, судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи, та скасуванню постанови суду першої інстанції з ухваленням нової.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202 ч. 1 п. 4, ст. 205 ч.2, ст. 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 03 квітня 2009 року у справі № 2а-309/09 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 03 квітня 2009 року у справі № 2а-309/09 – задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до Алчевського міського суду Луганської області за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 03 квітня 2009 року у справі № 2а-309/09 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав, визнання дій відповідача неправомірними, перерахування доплати до пенсії та стягнення суми - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий
Судді