Головуючий суду І інстанції – Радченко Е.А.
Суддя – доповідач - Лях О.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2009 року справа № 2-а-2072/09/0502
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Лях О.П.
суддів:
при секретареві :
за участю:
позивача
представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Горбенко К.П., Юрченко В.П.
Запорожцевій Г.В.
не з’явився
не з’явився
Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області та ОСОБА_2
на постанову Амвросіївського районного суду Донецької області
від 10 червня 2009 року
по справі № 2-а-2072/09
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області
про нарахування та виплату недоотриманої щомісячної соціальної допомоги «дітям війни», -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 10 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково з підстав пропуску річного строку для звернення до суду, оскільки позов заявлено 07.05.2009 року.
Сторони подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду та прийняти нове рішення.
Доводи апеляційних скарг обґрунтовують неправильним застосуванням норм матеріального права.
Сторони у судове засідання не з’явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», це підтверджується посвідченням у матеріалах справи та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону саме на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, що визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст. 6 цього Закону України, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
А чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з якої випливає, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-ХІV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року № 3235-ІV було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 Закону – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Згідно зі ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-У, який набрав чинності 28 березня 2007 року) у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Таким чином, з 09 липня 2007 року, а саме з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-У, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 01 січня 2007 року - 380 грн., з 01 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 01 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп.
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати замість пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з вказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.
А тому, колегія суддів вважає що позивач має право на виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Колегія суддів вважає, що позивачем з поважних причин пропущено строк для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки позивач - людина похилого віку, необізнана в правових питаннях, однак за приписами статей 22 та 46 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції не є вичерпними, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, громадяни мають право на соціальний захист у старості у випадках, передбачених законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропущення позивачем строку для звернення до суду з вимогами про підвищення пенсії без поважних причин та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині 2007 року.
Відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності та обгрунтованності та висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202 ч. 2 п. 4, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області – залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 10 червня 2009 року у справі № 2-а-2072/09 - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області про нарахування та виплату недоотриманої щомісячної соціальної допомоги «дітям війни» - задовольнити частково.
Поновити строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
П останова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, а в разі складення і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий
Судді