Справа № 2 – 89

                                                                                                                2009 р.

                                  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я                                                                                   іменем України

    “10” квітня 2009 року                                        Великобурлуцький районний суд

Харківської області

    в складі: головуючого – судді                        РИКОВА М.І.

    при секретарі                                                  ДРИЛЬ Т.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

                                          в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу до ОСОБА_2, в якій зазначає, що 04 березня 2001 року в Малобурлуцькій сільській раді Великобурлуцького району Харківської області дані особи між собою зареєстрували шлюб. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження.

     На обґрунтування своїх вимог позивачка вказує, що одруження з відповідачем вдалось невдалим, сторони не зійшлися характерами, внаслідок чого їх сім’я розпалась, подружніх стосунків вони не підтримують з листопада 2005 року, оскільки відповідач виїхав на постійне місце проживання до Закарпатської області. На даний час позивачка фактично створила нову сім»ю. В зв’язку із цим ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просить їхній із відповідачем шлюб розірвати.  

В судовому засіданні позивачка заявлений позов підтримала, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві, суду пояснила, що у сторін це перший шлюб. Просила позов задовольнити.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки 20 березня 2009 року (а.с.18), направив до суду заяву, в якій позов визнав в повному обсязі, просить справу розглядати в попередньому судовому засіданні без його участі (а.с.19).  

 Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

  Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 04 березня 2001 року в Малобурлуцькій сільській раді Великобурлуцького району Харківської області, актовий запис № 02  (а.с.04). У сторін це перший шлюб.

Сторони мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження (а.с.05-07).

Судом встановлено, що між подружжям ОСОБА_2 шлюбні стосунки  припинені з листопада 2005 року. На даний час сторони проживають окремо, між собою шлюбні стосунки не підтримують, та не ведуть спільне господарство. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Позивачка фактично створила нову сім»ю, проживає з іншим чоловіком. Із письмових пояснень відповідача витікає, що він також проживає з іншою жінкою (а.с.19). Дані обставини вказують на те, що сім’я сторін розпалась, шлюб носить формальний характер, а тому його необхідно розірвати.

    Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права та свободи чи інтереси інших осіб.

    За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя ОСОБА_2 та збереження їх сім’ї стали неможливими, оскільки це суперечить інтересам обох і згідно ч.1 ст.110, ст.112 СК України, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  підлягає розірванню.

    Спору про поділ майна, що є спільною власністю, у сторін немає.

    Місце проживання дітей, сторони вирішили добровільно.

    Відповідно до п.4.4 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 р., згідно з п/п “б” п.5 ст.3 Декрету Кабінета Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито”, виходячи з матеріального стану сторін, у сторін це перший шлюб, суд вважає необхідним при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути держмито з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі по 08 грн. 50 коп. в прибуток держави.  

    Керуючись ст.ст.  10, 11, 130, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, районний суд, -

                                      В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Шлюб, зареєстрований 04 березня 2001 року в Малобурлуцькій сільській раді Великобурлуцького району Харківської області, актовий запис № 02 між ОСОБА_1  та  ОСОБА_2, які мають трьох неповнолітніх дітей - розірвати .

    При реєстрації розірвання шлюбу в органах Р А Г С стягнути держмито з   ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 08 грн. 50 коп. в прибуток держави.

    Копію рішення направити відповідачеві ОСОБА_2 – для відому.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Головуючий - суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області:                                                                                         М.І.РИКОВ

Рішення виготовлено за допомогою комп”ютерної техніки в нарадчій кімнаті і є оригіналом.