Справа № 1-129

2009 р.

В И Р О К  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

04 вересня 2009 року                   Миколаївський  районний  суд Львівської  області

в складі:  головуючої- судді   ОСОБА_1    при секретарі   Федчук І.М. з участю прокурора Пришляка Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну  справу про обвинувачення  ОСОБА_2   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, безпартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, військовозобов’язанного, працюючого електрозварником ВАТ

« Миколаїв- Львівський КБК», раніше не судимого  

за ст. 296 ч.1 КК України  

В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_2 05 квітня 2009 року  приблизно о 18 год. 30 хв.  у с. Рудники Миколаївського району Львівської області, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння   безпричинно з хуліганських мотивів , грубо порушуючи громадський порядок в людному місці ,  на дорозі біля стадіону, по якій ішли люди  після завершення футбольного матчу, повівся з особливою зухвалістю та наніс удар ногою в обличчя неповнолітнього ОСОБА_3, від чого той впав з мопеда на асфальт.В результаті хуліганських дій ОСОБА_2  неповнолітньому ОСОБА_3 було заподіяно легке тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці лівого ока та садна- подряпина на лівій щоці.

В судовому засіданні  підсудній  ОСОБА_2 винним себе визнав  повністю та пояснив, що 05 квітня 2009 року о 18 год.30 хв. у с. Рудники Миколаївського району він після завершення футбольного матчу , будучи у нетверезому стані йшов дорогою від стадіону в напрямку церкви. В цей час побачив , що назустріч йому їде  молодий хлопець  , керуючи мопедом « Верховина». Що це був за хлопець на той час він не знав  Коли ОСОБА_3 хотів проїхати між ланцюгами , якими перегороджено дорогу , то ОСОБА_2  побачив , що хлопець їде дуже близько біля нього , підняв ногу і наніс  йому удар в обличчя ногою, від чого той впав з мопеда на асфальт. Після  чого підбіг батько хлопця,накричав на нього.Хлопець встав з асфальту і поїхав додому.

Незважаючи  на повне визнання вини підсуднім скоєння таким злочину підтверджується і показами потерпілого, його представника, свідків та письмовими доказами.

Так,  допитаний судом, неповнолітній   потерпілий ОСОБА_3пояснив, що 05 квітня 2009 року він після того , як відвіз свою матір до автобусної зупинки, повертався мопедом до стадіону. Дорога від церкви до стадіону , на межі школи і церкви перегороджена ланцюгами, між якими є проміжки , через які можна проїхати мопедом. Коли збирався туди проїхати , то побачив , що звідти вийшов мужчина, який був у нетверезому стані. Не встиг доїхати до проміжку в ланцюгах , коли цей мужчина з розвороту наніс йому удар в обличчя ногою. Від цього удару він впав з мопеда на асфальт і на короткий проміжок часу втратив свідомість. Коли прийшов до тями то побачив біля себе батьків і сусіда ОСОБА_4, мужчина , який його вдарив також стояв біля нього. Коли йому стало легше сів на мопед і поїхав додому.  Вночі потерпілому стало гірше, почала боліти голова , нудило, батьки відвезли його у лікарню в м. Миколаїв, де він перебував з 07.04.2009 року по 13.04.2009 року.  

В судовому засіданні  законнний представник неповнолітнього потерпілого   ОСОБА_5  пояснила, що 05 серпня 2009 року в другій половині дня , десь о 18 го. 00 хв. попросила свого сина відвезти її із стадіону до церкви. Біля церкви вона пересіла у машину до свого чоловіка, а син збирався поїхати назад до стадіону. Коли син доїхав до ланцюгів , що знаходяться між школою та церквою, то назустріч йому вийшов підсудний у нетверезому стані. Коли син порівнявся з підсудним , то він наніс йому удар ногою в обличчя, після чого син упав з мопеда і на короткий час втратив свідомість.  Вночі синові стало гірше і вони відвезли його у лікарню в м. Миколаїв де він пробув з 07.04.2009 року по 13.04.2009 року.  Підсудний відшкодував 500 грн. витрат понесених на лікування сина.      

Аналогічні  покази по справі  у судовому засіданні надали свідки  ОСОБА_6 та  ОСОБА_7

Крім вищенаведених доказів, винність ОСОБА_2 у скоєні  злочину передбаченого  

ч. 1 ст. 296 КК України стверджується рядом письмових доказів, які є у  справі, зокрема :

Довідкою Миколаївської КЦРЛ № 1004/168, з якої видно, що ОСОБА_3 знаходився  на лікуванні в хірургічному відділенні лікарні з о,5 по 13 квітня 2009 року, вартість лікування становить877,48 грн.

( а. с. 46)

Висновком експерта № 1371 від 05.06.2009 року вбачається, що у неповнолітнього ОСОБА_3, згідно представлених документів , виявлено снець в ділянці лівого ока, садна- подряпина на правій щоці, які утворились від дії тупого предмета та при ударі до такого під час падіння, могли виникнути 05.04.2009 року, віносяться до легкого тілесного ушкодження.

( а.с. 47-48)

Оцінюючи покази підсудного, потерпілого , свідків та зібрані докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст.296 ч.1 КК України.  Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий , за місцем проживання характеризується позитивно,  обставинами, які пом’якшують покарання є щире каяття підсудного,  часткове відшкодування заподіяної шкоди, обставини,  які обтяжують покарання , є вчинення злочину у нетверезому стані.. Тому підсудному слід визначити  покарання у вигляді обмеженя волі , а з врахуванням особи підсудного, його відношення до скоєного слід звільнити його від відбування покарання з визначенням іспитового строку.

Представник потерпілого ОСОБА_5  заявила до підсудного цивільний позов. Просить стягнути з ОСОБА_2 у її користь заподіяну внаслідок злочину шкоду в розмірі 700 грн- матеріальної шкоди та 2000 грн.- моральної шкоди . Обгрунтовує тим, що понесла втрати морального характеру, переживала з приводу здоров»я сина , удар нанесено у голову , на даний час син відчуває  головні болі , страх за життя сина її і на даний час переслідує.

Щодо матеріальної шкоди  зазначила, що документів які б підтверджували матеріальні витрати  у неї немає .

Заслухавши пояснення цивільного позивача, представника потерпілого ОСОБА_5, суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення позовних вимог з врахуванням відшкодованої підсуднім матеріальної шкоди в розмірі 500 грн та відсутності документів , які підтверджують витрати матеріального характеру, у задоволенні 700 грн. слід відмовити.

Щодо моральної шкоди в розмірі 2000 грн, таку слід задоволити, так, як внаслідок вчинення злочину  потерпіла зазнала моральних страждань, які обгрунтовано довела у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд -          

  з  а  с  у  д  и  в   :  

  ОСОБА_2   визнати винним  у скоєнні злочину, передбаченого   ч. 1  ст. 296 КК України    та призначити  покарання  у виді   2( два) роки обмеження волі  та на підставі ст.75 КК України  звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю  1 (один)  рік.

Цивільний позов задоволити частково , стягнути з ОСОБА_2 в користь представника  неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5

2000( дві тисячі) грн. моральної шкоди.  

У задоволенні матеріальної шкоди в сумі 700 грн.відмовити.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися в такі для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів після його оголошення через  місцевий  суд,  

  Суддя                                                                     Береза В.І.  

Вирок  виготовлено в нарадчій кімнаті в одному екземплярі