Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/284/17 Головуючий в 1-й інстанції: Мєркулова Л.О.

Єдиний унікальний № 332/553/17

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції: Жовніренко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2017 року суддя Апеляційного суду Запорізької області Жовніренко В.П., за участі ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2017 року,

встановила:

Постановою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює у «Міськсвітло» електрогазозварювальником, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Також постановлено стягнути судовий збір в сумі 320 грн.

Згідно з постановою судді, 11.02.2017 року о 01 годині 30 хвилин по вул. Перспективній, 51 у м. Запоріжжі, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307» д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився в присутності двох свідків, за допомогою приладу алкотестора «Драгер-6820, результат тесту 0,51 ‰, чим порушив п.п. 2.9.а ПДР.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити щодо нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на наступні обставини:

-суд, не досліджуючи обставини справи, нехтуючи моєю заявою, та усними клопотаннями від 17.03.2017 року бере за доказ лише інформацію яка міститься в матеріалах справи;

-у ніч з 10 на 11 лютого, після тривалого робочого тижня, втомившись він спав вдома, а у цей час його молодший брат, вирішив відігнати його автомобіль на охоронювану автостоянку, у зв'язку з тим, що автомобіль не зачиняється, тобто на момент складання протоколу працівник поліції не упевнився в дійсності особи, на яку складає даний протокол, і не з'ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

-обстеження за допомогою приладу «Драгер» було проведено інспектором без надання сертифікату відповідності та свідоцтва про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки, хоча технічний засіб «Alkotest Drager» 6820 відсутній у Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державної інспекції МВС для виявлення та фіксування порушень ПДР, який затверджений наказом МВС №33 від 01.03.2010 року;

-після отримання результату 0,51 ‰, його брат під диктовку поліцейського написав свої пояснення та поставив свій особистий підпис, при цьому направлення на огляд в лікувальний заклад запропоновано не було;

-згідно з протоколом та рапортом, огляд на стан сп'яніння було проведено о 01 год. 30 хв., проте у роздруківці результатів тестування водія ОСОБА_2 за допомогою приладу «Alkotest Drager» 6820 ARYJ0263 зазначений час - 02.02.2017 року 01 год. 32 хв., тобто складання протоколу та рапорту проведено раніше, ніж був проведений огляд водія за допомогою технічного засобу «Alkotest Drager», що свідчить про недотримання інспектором поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, через що, результати цього огляду суд не міг визнати належним та допустимим доказом його вини;

-у протоколі інспектор зазначає, що до протоколу додаються матеріали справи, але нам не відомо чи піддавалось дане правопорушення відео фіксації, проте матеріал відеофіксації, зокрема, може підтвердити той факт, що на момент складання протоколу на місці події знаходився саме його брат ОСОБА_3, і що саме він, піддався огляду на стан сп'яніння, і в подальшому поставив саме свій підпис і в протоколі, і в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також в роздруківці результатів тестування;

-при розгляді справи в суді, він подав заяву, разом із копіями паспортів - свого та брата, в якій зазначив всі вищезазначені обставини, заявляв усне клопотання про виклик до суду його брата - ОСОБА_3, саме який був присутній при складанні протоколу відносно нього - ОСОБА_2, а також інспектора поліції для більш детального, повного і всебічного з'ясування обставин справи, у задоволенні якого суд відмовив, а різність почерків та невідповідність підпису не взяв до уваги.

Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, свідків, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді скасуванню із закриттям справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя суду першої інстанції свої висновки про доведеність вини апелянта у вчиненні адміністративного правопорушення при обставинах, наведених у постанові, обґрунтував даними протоколу про адміністративне правопорушення від 11.02.2017 року щодо ОСОБА_2, додатком до протоколу про адміністративне правопорушення та, як зазначив суддя, іншими матеріалами справи.

Проте, суддя, у порушення вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП, не дослідив всебічно, повно та об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності, не перевірив доводи ОСОБА_2 про те, що він не керував 11.02.2017 року о 01 годині 30 хвилин по вул. Перспективній, 51 у м. Запоріжжі транспортним засобом «ЗАЗ 110307» д/н НОМЕР_1 та щодо нього не проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки фактично за кермом автомобіля знаходився його брат ОСОБА_3

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 теж пояснив, що його брат ОСОБА_3 станом на 11.02.2017 року проживав разом з ним за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 69. Ключі від автомобіля «ЗАЗ 110307» д/н НОМЕР_1, який в подальшому був зупинений інспектором поліції, і документи на нього, були у бардачку автомобіля, якими його брат скористався, та саме його брат, а не він, був затриманий інспектором поліції у зв'язку з підозрою керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, та саме щодо його брата було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Допитаний за клопотанням апелянта свідок ОСОБА_3 пояснив, що 11.02.2017 року біля будинку, де він на той час проживав з братом ОСОБА_2, побачив автомобіль «ЗАЗ 110307» д/н НОМЕР_1, який належить останньому, і вирішив відігнати його на стоянку, оскільки він не зачинявся. Коли він їхав на стоянку, його зупинили працівники поліції та оскільки він був в стані алкогольного сп'яніння, надав їм документи, які знаходились в автомобілі та які належали братові. Після цього працівники поліції в присутності двох свідків провели його огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер», про що склали акт, а потім протокол про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_4, допитаний за клопотанням апелянта, теж пояснив, що 11.02.2017 року він був залучений в якості свідка при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, якого він добре знає і який знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Він підписав протокол про адміністративне правопорушення та акт його огляду на стан алкогольного сп'яніння, але не читав того, що підписував.

Допитаний в апеляційному суді в якості свідка інспектор поліції ОСОБА_5 не заперечував, що 11.02.2017 року ним за керування о 01 годині 30 хвилин автомобілем у стані алкогольного сп'яніння було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, проте фактично ним був затриманий ОСОБА_3, а не ОСОБА_2.

Крім того, судом апеляційної інстанції був переглянутий відеозапис з фіксацією затримання особи, що підозрювалась у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з яким, фактично був затриманий ОСОБА_3 і огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів було проведено щодо ОСОБА_3, а не ОСОБА_2

З урахуванням викладеного, зміст протоколу про адміністративне правопорушення і стан доказів, доданих до протоколу, не давали судді достатніх підстав для висновку про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з притягненням його до адміністративної відповідальності.

Виходячи зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин, постанова судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2017 року щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік, скасувати та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Жовніренко