Справа № 2 – 1036 / 09 / 11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2009 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді Попрас В.О.,
при секретарі - Бутиріної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та компенсації моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 21.10.2008 р. під час виступу на розширеній колегії прокуратури Харківської області в присутності співробітників правоохоронних органів і преси, заступник голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_3 розповсюдив неправдиву інформацію про позивача, поєднану із звинуваченням позивача у скоєнні тяжких злочинів, яка честь, гідність та ділову репутацію позивача. Так, ОСОБА_3 звинуватив позивача у тому, що він має безпосереднє відношення до масового розкрадання лісу, нафти, газоконденсату; має безпосереднє відношення до несанкціонованого посіву маку, незаконного обороту наркотичних засобів і прекурсорів, та „кришує” незаконний гральний бізнес. Позивач вважає, що ОСОБА_3 грубо порушив вимоги діючого законодавства України бо озвучена ним інформацію попереджає рішення суду, що закріплено в ст. 62 Конституції України. Факт того, що позивач не має ніякого відношення до злочинів, які були озвучені на колегії, підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, винесеної відносно позивача 23.09.2008 р. прокурором Краснокутського району Харківської області. На протязі тривалого часу позивач не без успіху обіймав різні посади, виявляючи злочинців. Під керівництвом позивача та за його безпосередньою участю було розкрито ряд резонансних тяжких злочинів. Позивача, як старшого офіцера правоохоронних органів, неодноразово заохочували з боку Міністерства внутрішніх справ України. Тому оголошення ОСОБА_3 неправдивої інформації привело до негативних наслідків для позивача, завдало йому глибокі моральні страждання та переживання, сказалось на відношення з близькими родичами та оточуючими. Так як суттєво знижений престиж, ділова репутація, знижена честь і гідність, позивач тривалий час знаходиться в стані емоційної психічної напруги, його мучає безсоння, головні болі, що потребує додаткових зусиль та часу для відновлення попереднього стану. Незаконними діями ОСОБА_3 позивачу завдано моральну шкоду, яку позивач просить компенсувати в розмірі 1699 грн. Тому позивач просить суд захистити його честь, гідність та ділову репутацію, визнати такою, що не відповідає дійсності інформацію, оголошену ОСОБА_3 21.10.2008 р. на колегії прокуратури Харківської області, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача. Зобов’язати ОСОБА_2 обласну державну адміністрацію спростувати недостовірну інформацію про позивача таким же способом, яким ОСОБА_3 оголосив її 21.10.2008 р. на колегії прокуратури Харківської області. Зобов’язати ОСОБА_3 принести позивачу публічні вибачення за висловлення неправдивої інформації, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача. Стягнути з ОСОБА_3 компенсацію моральної шкоди, завданої в зв’язку з висловлюванням про позивача неправдивої інформації в розмірі 1699 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши, що про розповсюдження заступником голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_3 21.10.2008 р. під час виступу на розширеній колегії прокуратури Харківської області неправдивої інформацію про позивача, йому стало відомо зі слів осіб, які були присутні на колегії прокуратури, але не будуть свідчити про це.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, надав суду заперечення, в яких вказує, що наведене в позові не підтверджуються фактичними обставинами справи й будь-якими письмовими доказами. Вважає, що позивач зобов’язаний використовуючи засоби доказування, передбачені ч.2 ст. 57 ЦПК України, довести факти публічного висловлювання ОСОБА_3 саме такого змісту, на який посилається позивач. За відсутності таких доказів, твердження позивача щодо вказаної в позовній заяві інформації, будуть безпідставними й такими, що не підтверджуються жодними доказами. Визначений розмір спричиненої позивачу моральної шкоди, є необґрунтованим. Тому в задоволенні позову просив відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 обласна державна адміністрація належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, до суду не з’явились, про причину неявки суд не повідомили, тому суд розглядає справу в відсутність представника ОСОБА_2 обласної державної адміністрації відповідно до ст.169 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21.10.2008 р. відбулось засідання колегії прокуратури Харківської області, на якому обговорювався стан додержання вимог Земельного кодексу України, Законів України „про охорону культурної спадщини”, „Про природно-заповідний фонд України” щодо збереження і розвитку об’єктів культурної спадщини, пам’яток археології, земель історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та прокурорського нагляду з цих питань.
На засіданні колегії прокуратури Харківської області був присутній заступник голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_3
Проте доказів, які б підтверджували факт розповсюдження відповідачем ОСОБА_4 інформації про позивача ОСОБА_1, яка наведена в його позовній заяві, позивачем суду не надано.
За клопотанням позивачем судом було направлено запит до прокуратури Харківської області щодо надання суду витяг із стенограми засідання колегії прокуратури Харківської області від 21.10.2008 р. з текстом виступу заступника голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_3
Як вбачається з відповіді прокурора Харківської області від 26.01.2009 р. № 12/1/1-13вих09 Інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України №90 від 28.12.2002 р., та діючим наказом Генерального прокурора України стенографування засідань колегії прокуратури області не передбачено (а.с.19).
Згідно положення статті 277 ЦК України та статті 10 ЦПК України обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що і внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Позивачем не надано доказів, підтверджуючих факт розповсюдження відповідачем ОСОБА_3 інформації, яку позивачем вважається недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Осіб, які повідомили позивача про виступ ОСОБА_3 на колегії прокуратури Харківської області 21.10.208 р. із інформацією, наведеною в позові, позивач не назвав, клопотання про виклик до суду для допиту свідків від нього не надходило.
У відповідності до ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що в задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 34 Конституції України, ст.ст. 23, 277, 297, 299 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та компенсації моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дневний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ