Головуючий у І інстанції – суддя Шестопалової Я.В.                                  Доповідач – Г.А. Колеснік

Ленінський районний суд м. Донецька  

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

06 жовтня 2009 року                                                                              Справа 2-а-301/09/0532          

    Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Колеснік Г.А.,

суддів: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

при секретарі судового засідання: Бебешко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька  – про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни,      

за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 14 травня 2009 року, -                  

ВСТАНОВИВ:

    Позивач   звернувся до Ленінського районного суду м. Донецька з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька щодо визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09 липня 2007 року.                                    

    Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 14 травня 2009 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 710, 90 грн.                                                                      

    Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 14 травня 2009 року, посилаючись на порушення норм матеріального права. В апеляційній скарзі відповідач просив розглянути справу за відсутності представника.    

    Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька не підлягає задоволенню з наступних підстав.                          

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога, що виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

    Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності  з 01.01.2007 року, ст. 111 було установлено,  що  у  2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного  грошового  утримання  чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України   «Про   соціальний   захист  дітей  війни»  виплачується   особам,   які  є  інвалідами  (крім  тих,  на  яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії  їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного Суду України № 6- рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.

    На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Отже, Управління повинно перерахувати підвищення до пенсії у відповідності з вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

    Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

    Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька – залишити без задоволення.                                  

    Постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 14 травня 2009 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 – залишити без змін.                                                                              

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів:     Г.А. Колеснік                             Д.В. Ляшенко                          Л.В. Ястребова

    З оригіналом згідно  

            Суддя:                                              Г.А. Колеснік