Справа № 2-7157/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року Заводський районний суд м. Миколаєва,
в складі головуючого судді Щербини С.В. , при секретарі Лясковській Г.Л ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанку» про стягнення суми за договорами банківських вкладів, -
ВСТАНОВИВ:
14.07.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанк» про стягнення коштів за договорами банківських вкладів: №1005/0403669000225003 (вклад Постійний вкладник) від 04.01.2008 року (далі за текстом договір від 04.01.2008 року) та додатковими угодами до зазначеного договору від 20.06.09р. та від 26.06.2009р. в сумі 20500 грн., №1/304859004410001 від 22.08.2008 року (далі за текстом договір від 22.08.2008 року) в сумі 15000 доларів США, процентів за несвоєчасне виконання зобов’язання по договору від 04.01.08р. з додатковими угодами в сумі 615 грн. та за договором від 22.08.2009р. в сумі 450 доларів США.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, підтвердила викладені в заяві обставини, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, не заперечував факт наявності заборгованості за договорами банківських вкладів. Проте, пояснив, що з 21.01.2009 року Правління Національного банку України призначило строком на 1 рік до 21.01.2010 року тимчасового адміністратора ТОВ «Укрпромбанку» Майданюка О.Г. та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців – з 21.01.2009р. по 21.07.09р. Посилаючись на зазначені обставини та п. 5.2. Договорів, представник відповідача просив відмовити в повній мірі в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
04.01.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» в особі начальника відділення №5 Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанк» Заварухіної В.М. та громадянкою ОСОБА_1 укладений договір банківського вкладу №1005/0403669000225003 (вклад Постійний вкладник) за умовами якого ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок, а Банк прийняв грошові кошти в сумі 20000 грн. строком на 390 днів – з 04.01.2008 року (Дата внесення) по 27.01.2009 року (Дата повернення) з виплатою вкладнику 15 % річних. 20.06.2008 року між тими самими сторонами було укладено додаткові договори до Договору банківського вкладу від 04.01.2008 року, згідно яких процентна ставка за вкладом складає 15,1 % річних та сума вкладу з 20.06.2008 року становить 20500 грн.
22.08.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» в особі заступника керуючого Миколаївською філією ТОВ «Укрпромбанк» Андрєєва О.В. та громадянкою ОСОБА_1 укладений договір банківського вкладу №1/0304859004410001 (вклад Перша Ластівка) за умовами якого ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок, а Банк прийняв грошові кошти в сумі 15000 доларів США строком на 183 дні – з 22.08.2008 року (Дата внесення) по 20.02.2009 року (Дата повернення) з виплатою вкладнику 12 % річних.
Після закінчення строку дії договорів позивач неодноразово зверталась до керуючого Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанк» з вимогою про повернення вкладів, але 26.03.2009 року отримала відповідь про неможливість виконання банком умов договорів.
Відповідно до п. 2.1.5, 2.1.2 зазначених договорів Банк зобов’язався повернути повністю вклади у «Дату повернення» та нараховувати та сплачувати проценти в порядку передбаченому договорами. Проте, взяті на себе зобов’язання відповідач не виконав та по закінченню строку дії договорів не повернув позивачеві суми вкладів.
Згідно зі ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї, на умовах та в порядку, встановлених договором.
Статтею 1060 ч.1 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу, або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строкового вкладу). Ця угода між банком та клієнтом є видом договірних зобов’язань і тому за порушення зобов’язання однією стороною вона повинна відповідати за нормами ЦК України.
Порушенням зобов’язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованість за договором банківського вкладу від 04.01.2008 року в сумі 20500 грн. та за договором від 22.08.2008 року в сумі 15000 дол. США.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відсутність своєї вини в порушенні зобов’язання, відповідно до ст. 614 ЦК України, повинна доводити особа, яка порушила зобов’язання.
Посилання представника відповідача на п.5.2 Договору, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язання за Договором, в зв’язку з виданням уповноваженими органами нормативних актів, що перешкоджають, або забороняють вчиняти дії спрямовані на виконання зобов’язань за Договором, а саме на призначення Правлінням Національного Банку України тимчасового адміністратора та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», суд не приймає до уваги, оскільки зазначений нормативний акт протирічить положенням нормативного акту з вищою юридичною силу, а саме положенням Цивільного Кодексу України, та на час розгляду справи строк введеного мораторію сплинув (21.07.2009 року).
Щодо вимог позивача про стягнення процентів в сумі 615 грн. та 450 дол. США за несвоєчасне виконання зобов’язання суд вважає їх підлягаючими частковому задоволенню виходячи з наступного розрахунку: за договором від 04.01.2008 року - за період з 28.01.2009 року по день постановлення рішення (15.09.2009р.) суд виходить з наступного розрахунку: 205 00грн. (сума вкладу)* 3% / 365 днів (кількість днів у році) * 230 дн. (кількість днів заборгованості) = 386,40 грн. ; за договором від 22.08.2008 року - за період з 21.02.2009 року по день постановлення рішення (15.09.2009р.) суд виходить з наступного розрахунку: 150 00 дол. США (сума вкладу)* 3% / 365 днів (кількість днів у році) * 206 дн. (кількість днів заборгованості) = 253,38 дол. США.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню сплачені при зверненні до суду судові витрати, а саме: сплачені при звернені до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн. та на користь держави державне мито в сумі 1369,90 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.625,1060,1061 ЦК України, ст.ст. 5-8,10,11, 213,214,215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу №1005/0403669000225003 (вклад Постійний вкладник) від 04.01.2008 року в сумі 20500 грн. , три процента річних від простроченої суми зобов’язання – 386,40 грн., а всього 20886,40 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 40 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу №1/304859004410001 (вклад Перша Ластівка) від 22.08.2008 року в сумі 15000 доларів США. , три процента річних від простроченої суми зобов’язання – 253,38 доларів США, а всього 15253,38 доларів США (п'ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят три долари 38 центів.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 250 грн. (двісті п’ятдесят гривень).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в дохід держави державне мито в сумі 1369,90 грн. (одна тисяча триста шістдесят дев’ять грн.. 90 коп.)
Рішення набуває законної сили через десять днів з дня проголошення та може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк та у порядку передбачені ст.. ст.. 294,296 ЦПК України.
Суддя С.В. Щербина