Справа № 710/284/16-а

Провадження № 2-а/710/3/2017

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2017 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання - Кавун Т.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача - Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - Слободяник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1,

до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області

про визнання неправомірними дій УПФ України в Шполянському районі щодо відмови про призначення основної (державної) пенсії та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2016 позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить визнати відмову УПФ України в Шполянському районі у призначенні позивачеві пенсії за віком протиправною та незаконною, а також зобов'язати УПФ України в Шполянському районі призначити позивачеві пенсію за віком на підставі п.3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як матері інваліда з дитинства з дати подання заяви - 06.11.2015.

Позивач свій позов мотивує тим, що вона є матір'ю інваліда з дитинства третьої групи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та згідно Законом України має право на призначення дострокової пенсії у віці 50 років. 06.11.2015 після досягнення 50-річного віку позивач подала до УПФ України в Шполянському районі заяву та пакет необхідних документів для призначення достроково пенсії за віком. Однак, відповідач листом №6204 від 12.11.2015 відмовив позивачеві в призначенні пільгової пенсії вказавши, що в наданому пакеті документів відсутній висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, тому позивач і звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

У судове засідання позивач та представник позивача з'явилися, позов підтримали повністю, надали пояснення аналогічні позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що син позивача мав показання для визнання дитиною інвалідом з восьмирічного, а не з шестирічного віку як того вимагають норми законодавства, а тому його відмова в призначенні пенсії як матері інваліду з дитинства правомірна.

Ухвалою суду від 24.04.2017 замінений відповідач у зв'язку з реорганізацією з Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі на Городищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.08.1985 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації актів про народження 06.08.1985 зроблено запис №43. (а.с.17). Батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 22.07.2010 ОСОБА_2, 1985 року народження, має інвалідність 3 групи безтерміново (а.с.20).

Згідно з витягом із акту огляду у МСЕК серії МСЕ №019296 від 20.09.2001 ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства з 01.08.2001, група інвалідності - третя, інвалідність встановлена на строк до жовтня 2002 (а.с.21).

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №085005 від 30.10.2012 ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства, група інвалідності - третя, інвалідність встановлена безтерміново (а.с.22-23).

Згідно з висновком №5 про час настання інвалідності від 02.11.2015, виданого Шполянською районною поліклінікою, ОСОБА_2, 1985 року народження, визнається інвалідом з дитинства з 01.02.1994 (а.с.24).

Відповідно до довідки №911 від 05.10.2015, виданої виконавчим комітетом Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, народила та виховала до повноліття сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда з дитинства (а.с.16).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, має загальний трудовий стаж понад 15 років, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 (а.с.9-15).

Згідно з розпискою-повідомленням щодо призначення пенсії, виданої управлінням ПФУ в Шполянському районі Черкаської області ОСОБА_1, ОСОБА_5 надала повний пакет документів для призначення пенсії (а.с.25).

Відповідно до відповіді УПФ України в Шполянськмуц районі Черкаської області №6204/03 від 12.11.2015 відповідно до наданих документів (медичний висновок ЛКК) дитині встановлено інвалідність з дитинства лише з 01.02.1994, тобто з 8-річного віку, тому ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії за віком як мати інваліда з дитинства в зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували настання інвалідності з дитинства до 6-річного віку дитини ОСОБА_2 (а.с.26-27).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Відповідно до п. 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тимчасово до прийняття відповідного закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Пунктами 2.17, 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, передбачено, що при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть. Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Згідно з ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховний суд України на засіданні Судової палати в адміністративних справах 27.05.2014 ухвалив постанову № 21-133а14 по справі за позовом до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про зобов'язання призначити пенсію, в якій зазначив, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Таким чином, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 встановлено інвалідність з 01.02.1994, тобто в 8-річному віці, ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії у віці 50 років, відмова управління Пенсійного фонду в Шполянському районі Черкаської області в призначенні пенсії не є незаконною, а отже суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Оскільки позов не задовольняється, суд залишає понесені судові витрати на рахунку позивача.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 2,7-12, 17,21, 69 -71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 244-2 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Повний текст постанови виготовлений 16.05.2017.

Суддя Н.П. Побережна