Судове рішення 2а-36/09/1220 від 20.11.2009

Судове рішення #6392997

Головуючий у 1 інстанції – суддя Пащенко Л.В. Доповідач – Колеснік Г.А.

Первомайський міський суд Луганської області

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

01 жовтня 2009 року справа № 2-а-36/09/1220

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колеснік Г.А.

суддів: Шаптала Н.К., Ястребової Л.В.,

при секретарі: Асєєвій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області – про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоотриманої частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 07 квітня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік у розмірі 3930 грн. та за період з 01 січня 2008 року по 01 жовтня 2008 року у розмірі 4069 грн. та зобов`язання виплачувати зазначену допомогу в подальшому.

Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 07 квітня 2009 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій просить скасувати постанову Первомайського міського суду Луганської області від 07 квітня 2009 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі позивач просив розглянути справу за його відсутності.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Проте, як правильно зазначено судом першої інстанції відповідно до розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області № 611 від 05.06.2008 року, допомога по догляду за дитиною до трьох років призначена позивачу з 29.04.2008 року, тому з цього часу він має право на її отримання і виникають спірні правовідносини. Таким чином, судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог за 2007 рік та з 01.01.2008 року по 28.04.2008 року.

Судом першої інстанції також правильно було відмовлено позивачу в частині нарахування зазначеної допомоги за період з 28.04.2008 року по 01.10.2008 року, оскільки відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. і ця норма Закону не визнана неконституційною.

Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства.

Крім того, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплачувати зазначену допомогу у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років і в подальшому, також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Первомайського міського суду Луганської області від 07 квітня 2009 року про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів : Г.А. Колеснік Н.К. Шаптала Л.В. Ястребова

З оригіналом згідно

Суддя: Г.А. Колеснік