Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
№ 0616/2110/2012
УХВАЛА
Іменем України
18 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої-судді. . . .........ОСОБА_1
суддів........ОСОБА_2 та ОСОБА_3
з участю
прокурора........ ........ОСОБА_4
засудженого........ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області:
-27.09.2007 року за ч. 1ст. 186, ст.104 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
-24.03.2009 року за ч.2 ст.185, ч.З ст.185, ст.ст.70,71 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі;
-10.12.2010 року умовно-достроково звільненого з Самбірської ВК Львівської області на 1 рік 2 місяці 8 днів,
засуджено: за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю.
На підставі ч.І ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю.
На підставі ч.І ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.03.2009 року та остаточно призначено покарання 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією 1/4 частини майна, яке є його власністю.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній - взяття під варту.
Строк відбуття покарання обчислюється з 27.02.2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області (р/р 31258272211843, в Облуправлінні НБУ м. Житомир, код 25574601, МФО 811039) 901,68 грн. за проведення експертиз.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 403 грн., а на користь ОСОБА_7 100 грн. матеріальної шкоди.
Згідно вироку, 25.01.2012 року близько 22 години ОСОБА_5, прогулюючись по м. Новоград-Волинський, зайшов у під’їзд будинку №79 по вул. Житомирська. У під’їзді вказаного будинку він помітив дитячу коляску марки „Люкс”, власницею якої являється ОСОБА_8 Діючи з корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення, вирішив таємно викрасти вказану коляску. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на досягнення вказаної мети, ОСОБА_5 безперешкодно підійшов до коляски, де пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії залишаться непоміченими, руками відірвав металевий ланцюжок, яким було прив’язано дитячу коляску до батареї центрального оцалення та таємно повторно викрав дитячу коляску марки „Люкс” вартістю 900 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вказану суму і з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.02.2012 року близько 15 години, ОСОБА_5, перебуваючи в м.Новоград-Волинський по вул. Зарічній, вирішив вчинити таємне викрадення чужого майна. Діючи з корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення., ОСОБА_5 підійшов де сараю, який розташований за адресою: вулиця Зарічна, біля будинку №12 Достовірно знаючи, що вказаний сарай належить ОСОБА_9, в якому останній розводить курей і пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, виліз на стіну сараю та. відсунувши шифер, яким був вкритий дах сараю, через отвір, проник в середину, де, викравши мішок вартістю 3 гривні, став складати в нього курей, таким чином, викрав 8 штук курей на загальну суму 400 гривень. Утримуючи в руках мішок із викраденим, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чи» спричинив ОСОБА_6 шкоди на вищевказану суму.
08.02.2012р. близько 18 години ОСОБА_5, перебуваючи у м. Новоград- Волинський по вул. Рокосовського, неподалік від буд. № 14, помітив раніше йому незнайомого неповнолітнього ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2, який тримав у руках мобільний телефон торгової марки "Нокія" модель 5230 вартістю 1317 гривень 50 коп., а також у телефоні знаходились: сім-картка мобільного оператора "Лайф" вартістю 25 грн., гроші на рахунку картки в
сумі 40 грн. та вирішив вчинити відкрите викрадення даного майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_10 та попросив зателефонувати з його телефону. Однак, останній відмовив йому в проханні. Після чого, ОСОБА_5 попросив ОСОБА_10 особисто набрати йому номер телефону, на що останні дав згоду і, тримаючи телефон у відкритій долоні, став набирати номер, який назвав йому ОСОБА_11, але даний номер виявився невірним, про що ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_5 D.O.. Скориставшись тим, що мобільний телефон ОСОБА_10 лежав в долоні останнього і ОСОБА_10 не утримував його, ОСОБА_5 вихватив мобільний телефон і, утримуючи його в руці, розпочав рухатись в напрямку сусіднього будинку № 16 по вул. Рокосовського в якому мав намір сховатись від ОСОБА_10. Під час руху ОСОБА_5 на відстані 1 метра став слідувати ОСОБА_10, який зрозумів, що щойно в нього було ОСОБА_5 викрадено мобільний телефон і просив повернути йому телефон. Однак, ОСОБА_12, ігноруючи прохання потерпілого повернути телефон, з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим :причинив ОСОБА_10 шкоди на вищевказану суму.
26.02.2012р. близько 19 години 50 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи у м. Новоград-Волинський на вул. Рокосовського з метою вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_13С та особистого збагачення за рахунок власності потерпілої, підійшов до місця проживання останньої до будинку № 19, який знаходиться на даній вулиці. Здійснюючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5, знаючи особисто господарку даної квартири і бажаючи уникнути його впізнання, для маскування зовнішності надів на голову військовий противогаз, який заздалегідь підготував для вчинення злочину, та через вікно яке розташоване на першому поверсі, проник до квартири № 2, де, долаючи опір потерпілої ОСОБА_13С, яка намагалась зачинити вікно, перешкоджаючи таким чином, вчиненню ОСОБА_5 розбійного нападу на і заволодінням її власністю, збив скло вікна кухні, уламками якого спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_7.
Потім ОСОБА_5 відкрив холодильник, який знаходився у кухні та вийняв із нього 1 пляшку олії ТМ "Диканька" ємністю 1 літр вартістю 15 гривень. Утримуючи пляшку олії, ОСОБА_11 продовжуючи свої злочинні дії, зайшов у коридор вказаної квартири та узяв у руки сокиру. Знаючи, що потерпіла ОСОБА_7 перебуває в спальній кімнаті квартири, з метою вчинення над останньою психічного насильства, ОСОБА_5 зайшов до вказаної кімнати, тримаючи сокиру в руках. Перебуваючи в спальній кімнаті, ОСОБА_5, демонструючи потерпілій ОСОБА_7 сокиру, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення потерпілій ОСОБА_7 психічного насильства, спричинив потерпілій ОСОБА_7 удар по руці обухом сокири, розраховуючи на те, щоб у потерпілої ОСОБА_7 склалось враження, що будь-яка протидія або невиконання його вимоги призведе до негайної реалізації погрози, запропонував останній передати йому її грошові кошти. Почувши словесну відмову потерпілої, яка повідомила нападнику, що немає грошей, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення потерпілій ОСОБА_7 психічного насильства, спричинив потерпілій ОСОБА_7 ще один удар по руці обухом сокири, розраховуючи на те, щоб у потерпілої ОСОБА_7 склалось враження, що будь-яка протидія або невиконання його вимог призведе до негайної реалізації погрози. Вказаними злочинними діями ОСОБА_5 під час розбійного нападу на ОСОБА_7 останній було спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на задній поверхні лівого плеча у верхній частині, на зовнішній поверхні лівого плеча у нижній частині.
Після чого, переконавшись, у серйозності намірів ОСОБА_5 щодо спричинення насильства небезпечного для її життя та здоров'я, потерпіла ОСОБА_7, розуміючи, що за своїм віком та станом здоров'я не зможе самостійно чинити опір нападникові, відмовила в передачі йому грошових коштів та повідомила останньому про свій намір звернутись до правоохоронних органів. Почувши про намір потерпілої, бажаючи уникнути відповідальності, ОСОБА_5 припинив свої злочинні дії, кинув сокиру на місці злочину, припинив чинити щодо потерпілої ОСОБА_7 психічне насильство та із 1 пляшкою соняшникової олії з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 15 гривень.
В апеляції засуджений просить пом’якшити призначене покарання, застосувати ст.69 КК України, врахувати всі пом’якшуючі обставини та дані характеризуючі його особу, а також зазначає, що його батько-інвалід 2 групи потребує допомоги.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав свою апеляцію, заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши вирок в межах ст.365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено за обставин, викладених у вироку, доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів і ніким з можливих апелянтів не оскаржуються, як і кваліфікація його дій.
Посилання засудженого на суворість призначеного покарання є безпідставними.
Суд першої інстанції врахував особу винного, тяжкість вчинених ним злочинів, обставини, які обтяжують та пом’якшують покарання. Так, судом враховано, що ОСОБА_5 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, а також, вчинення ним злочину щодо особи похилого віку.
Разом з тим, ОСОБА_5 двічі притягувався до кримінальної відповідальності за грабежі та крадіжки і знову вчинив крадіжки, грабіж та розбій і тому суд прийшов до правильного висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства та призначив покарання за правилами ст.71 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст.65 КПК України, є законним і справедливим.
Колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України для призначення йому покарання нижче від найнижчої межі за вчинені ним злочини.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах,
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року щодо нього - без зміни.
Судді: