Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
Іменем України
13 квітня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :
головуючого - судді........ОСОБА_1,
суддів........ОСОБА_2 та ОСОБА_3
з участю
прокурора........Селюченко 1.1.
засудженого........
потерпілої........
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі
кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 03
лютого 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого Полонським райсудом Хмельницької області 14 грудня 2009 року за ч.3 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі (за злочин, вчинений ним 30.04.2009 року), на даний час притягується до кримінальної відповідальності Бердичівським райсудом Житомирської області за ч.2 ст. 187 КК України за злочин, який був вчинений 31.12.2008 року,
засуджено за ч.3 ст.187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
за ч.3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України з врахуванням вироку
Полянського районного суду Хмельницької області від 14.12.2009 року, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено для відбування 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого; останній
раз 14.04.2003 року Шевченківським райсудом м. Києва за ч.3 ст. 140 КК України (1960 року), ч.2 ст.187, ч.1 ст. 296 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання умовно-достроково постановою Ленінського райсуду м. Полтави від 06.09.2007 року на 2 роки 5 місяців,
засуджено за ч.3 ст.187 КК України на 9 років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
за ч.3 ст. 357 КК України на два роки обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено 9
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно
призначено для відбування 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
яке є його власністю.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України, не судимого, 28.03.2009 року був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.ст. 185 ч.2, 304 КК України (справа знаходиться на розгляді в суді),
засуджено за ч.3 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
за ч.3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно
призначено для відбування 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього
майна, яке є його власністю.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, засуджено за ч.3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.3 ст. 357 КК України - на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів злочинів остаточно призначено для відбування 5 років позбавлення волі.
Стягнуто із засуджених на користь потерпілої ОСОБА_8 8000 гривень матеріальної шкоди та 10000 гривень моральної шкоди в солідарному порядку та по 70 гривень 38 коп. з кожного судових витрат за проведення судових експертиз.
Запобіжний захід - взяття під варту.
Згідно з вироком 28 квітня 2009 року близько 20 години ОСОБА_5, разом з раніше знайомими ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, знаходились у стані алкогольного сп'яніння по місцю свого тимчасового проживання у літньому будинку, розташованому на території домоволодіння за адресою: м. Житомир, провулок 2-ий Новогоголівський, 26, що є приватною власністю ОСОБА_8
В цей же день та час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_8, яка проживала в окремому будинку за вказаною адресою. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заволодіти майном ОСОБА_8, на що останні погодились та таким чином вступили між собою в попередню злочинну змову щодо заволодіння майном останньої.
Після цього, згідно розподілених між собою злочинних ролей, ОСОБА_7 з метою полегшити вчинення злочину та без перешкод зникнути з місця вчинення злочину, діючи згідно домовленості, взяв речі ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та прослідував до залізничної колії, розташованої поблизу будинку 26 по провулку 2-ому Гоголівському в м. Житомирі, де чекав повернення товаришів разом з викраденим майном, щоб в подальшому вказаним майном спільно розпорядитись.
В цей же день та час ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, діючи в межах спільної злочинної змови з ОСОБА_7, вийшли з літнього будинку і підійшли до будинку ОСОБА_8, де ОСОБА_5 за допомогою ключа, який за декілька днів до цього виявив на підвіконні літнього будинку, та викрав даний ключ з метою полегшення вчинення злочину, відчинив замок вхідних дверей і разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 проникли в житло ОСОБА_8 Після чого, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, вийшовши за межі злочинної змови з ОСОБА_7, здійснили напад з метою заволодіння чужим майном на ОСОБА_8, яка спала в будинку, який виразився в тому, що вони по черзі стали наносити численні удари руками та ногами по тілу потерпілої ОСОБА_8, вимагаючи зізнання від потерпілої місце переховання грошей, погрожуючи при цьому застосуванням насильства, що є небезпечним для життя, у випадку, якщо остання відмовиться вказати місце знаходження грошей.
В результаті нанесення ударів ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, вийшовши за межі злочинної змови з ОСОБА_7, заподіяли потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді 2-х синців, 2-х саден та 2-х крововиливів на обличчі, 1 синця на лівій руці, 1 синця на грудній клітці з права, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Однак, незважаючи на погрози та заподіяні тілесні ушкодження, ОСОБА_8 не зізнавалась у тому де переховує гроші. З метою подолання волі потерпілої до опору та з метою полегшення вчинення злочину, ОСОБА_5, діючи в межах злочинної змови з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 та вийшовши за межі злочинної змови з ОСОБА_7, приставив до горла потерпілої заздалегідь принесений з собою ніж, та висловив погрозу його застосування у випадку, якщо потерпіла не віддасть гроші, тобто, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 і ОСОБА_4 та, вийшовши за межі злочинної змови з ОСОБА_7, висловив погрозу застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я, потерпілої. Побоюючись застосування насильства, що є
небезпечним для її життя чи здоров'я, потерпіла ОСОБА_8 вказала де переховує гроші.
Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 і ОСОБА_4 та, вийшовши за межі злочинної змови з ОСОБА_7, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а також погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, заволоділи чужим майном, що належить ОСОБА_8, а саме: грошима в сумі 8000 гривень; паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_8, який для потерпілої матеріальної цінності не становить; посвідченням ветерана Великої Вітчизняної війни на ім'я ОСОБА_8, яке для потерпілої матеріальної цінності не становить; пенсійним посвідченням на ім'я ОСОБА_8, яке для потерпілої матеріальної цінності не становить.
В апеляціях засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 просять вирок суду скасувати, так як вони злочинів щодо потерпілої ОСОБА_8 не вчиняли. В ході досудового слідства працівники міліції застосовували до них недозволені методи ведення слідства.
Крім цього, ОСОБА_6 в своїй апеляції вказує, що у будинку потерпілої були виявлені відбитки пальців, які нікому з них не належать. Судове та досудове слідство проведено однобічно та неповно. ОСОБА_5 вказує, що в ході досудового слідства було виявлено кепку, яка нікому з них не належить, а згідно висновку експертизи дверний замок знаходився у справному стані. ОСОБА_4 у своїй апеляції зазначив, що показання потерпілої ОСОБА_8 суперечливі та, що при відтворені обстановки та обставин події понятих не було.
Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора проти апеляцій, перевіривши вирок суду в межах апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Доводи засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про їх невинуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.З ст. 187, ч.З ст. 357 КК України * спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_8 в ході досудового та судового слідства стверджується те, що її побили, душили та забрали гроші квартиранти, які проживали у неї з початку квітня 2009 року. Було їх три чоловіки. Один із них погрожував ножем тому вона і показала де знаходяться гроші, які вони забрали.
Заяви засуджених про застосування до них недозволених методів ведення слідства носять надуманий характер і будь-якими об'єктивними даними не підтверджуються. Судом в ході розгляду даної кримінальної справи в порядку судового доручення було доручено прокурору перевірити вказані заяви засуджених. Згідно постанови помічника прокурора Корольовського району ,м. Житомира від 24.09.2009 року в порушені кримінальної справи проти працівників міліції ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за ч.2 ст.127, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 365 КК України відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину. Під час медичного огляду засуджених лікарями Житомирської установи виконання покарань №8 тілесних ушкоджень у них не було виявлено. Заяви від них із скаргами на хід досудового слідства на протязі слідства прокурору не надходили.
Колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції, дослідивши докази по кримінальній справі, оцінивши їх у сукупності, правильно визнав показання засуджених в ході досудового слідства правдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та з показаннями потерпілої, свідків, іншими доказами зазначеними у вироку суду. При відтворенні обстановки та обставин події в присутності понятих засуджені детально розповіли та на місцевості показали про обставини вчинення злочинів. Під час проведення впізнання потерпіла ОСОБА_13 серед чотирьох представлених осіб впізнала ОСОБА_5, як особу, яка була серед 3-х осіб 28.04.2009 року під час розбійного нападу на неї.
Безпідставним є посилання засудженого ОСОБА_4 в апеляції про відсутність понятих під час проведення відтворення обстановки та обставин події. Допитаний судом 1 інстанції понятий ОСОБА_14, який був присутнім при відтворені обстановки та обставин події показав, що засуджені під час проведення даної слідчої дії добровільно без будь-якого примусу детально розповіли та на місці показали про вчинення ними злочинів відносно потерпілої ОСОБА_8.
Із показань засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4 (а.с.61,64,69,82 т.1), даних в ході досудового слідства і які суд 1 інстанції визнав правдивими, встановлено, що кепка "Пума" виявлена на місці пригоди належить ОСОБА_5
Слідством з достовірністю встановлено, що вхідні двері будинку потерпілої були відкриті ключем і тому врізний замок, вилучений під час огляду місця події, не має механічних пошкоджень.
Покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Підстави для скасування вироку суду за мотивами, викладеними в апеляціях засуджених, відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного Суду,-
ухвалила:
апеляції засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 03 лютого 2010 року щодо них - без зміни.
Судді: