Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

08 червня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючої - судді........ОСОБА_1

суддів........ОСОБА_2 та ОСОБА_3

з участю

прокурора........Селюченко 1.1.

потерпілого........

захисника ........

та засудженої........

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимий, останній раз 18.02.2005 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки 9 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід - тримання під вартою.

Стягнуто із засудженого 300 гривень 48 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.

Згідно з вироком 02 січня 2010 року о 00 годині ЗО хвилин ОСОБА_4, перебуваючи неподалік будинку 61, що по вулиці В.Бердичівська в м. Житомирі вирішив відкрито викрасти майно ОСОБА_5, яка проходила поруч з даним будинком в напрямку вул. Довженка в м. Житомирі. Переслідуючи її, і тоді, коли вона намагалася увійти до під»їзду №7 будинку № 39, що по вулиці Довженка в м. Житомирі, то він підійшовши до останньої та шляхом ривка, вирвав з руки потерпілої жіночу сумочку, в якій знаходилось майна ОСОБА_6 на 5668 гривень 11 коп.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, так як не було проведено відтворення, ніхто не шукав чоловіка на ім»я Олександр, який на його паспорт здав золото в ломбард. За цю послугу він отримав від останнього гроші.

Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши вирок суду в межах апеляції, передбачених ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка в ході досудового слідства по фотознімкам впізнала ОСОБА_4, як чоловіка, який 02 січня 2010 року в ночі біля під»їзду її будинку відкрито вирвав у неї з рук сумочку, в якій знаходилось її майно ( а.с. 25-26).

Золотий ланцюжок довжиною 54 см, вагою 16,5 г., який був вилучений в ПТ «Ломбард Альянс» ТОВ «Сіті Віджент і Компанія», згідно договору -фінансового кредиту № 13/455 від 03.01.2010 року, здав ОСОБА_4, що стверджується протоколом виїмки від 20.01.2010 року (а.с. 83).

Мобільний телефон «Нокіа 1202», який належав потерпілій, був вилучений у ОСОБА_4 05.01.2010 року (16-17).

Суд 1 інстанції, оцінивши всі докази в їх сукупності, правильно визнав показання засудженого в ході досудового слідства та в судовому засіданні правдивими, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами по справі.

Посилання ОСОБА_4 в апеляції на те, що він обмовив себе під тиском працівників міліції про вчинення ним злочину, що свій паспорт давав малознайомому чоловікові на ім»я Олександр для здачі золота в ломбард, а також, що мобільний телефон потерпілої купив у останнього є голослівним і будь-якими об»єктивними даними не підтверджується.

Як вбачається з матеріалів справи Майоров про дані факти не заявляв ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні. Будь - яких даних про застосування до засудженого недозволених методів ведення слідства в ході досудового слідства працівниками міліції не встановлено.

Призначене покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -

ухвалила:

апеляцію ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 22 березня 2010 року відносно нього - без зміни

Судді: