У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах складі:

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 18 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ясиноватського міськрайонного суду Донецької області від 24 березня 2005 року, яким

                            ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ІНФОРМАЦІЯ_2,

неодноразово судимого, останній раз 07.02.2005 р.

Ворошиловським районним судом м. Донецька

за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і засудженому остаточно призначено 9 років позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 9 серпня 2005 р. вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.

ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він

6 жовтня   2004 року  о 18.00 год.   біля буд. АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на грунті  неприязних відносин з потерпілим

ОСОБА_2, шляхом нанесення ударів руками  у голову потерпілого, заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, від яких  11 жовтня 2004 року настала смерть ОСОБА_2

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про скасування судових рішень через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і відсутність доказів його винності у вчиненому злочині. Засуджений зазначає, що досудове і судове слідство було проведено з обвинувальним ухилом, вирок суду грунтується на припущеннях, просить справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, підтверджена сукупністю зібраних у справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів.

Зокрема, вона підтверджена показаннями самого ОСОБА_1, в яких він не заперечував, що наніс  ОСОБА_2 удар рукою у голову, від якого потерпілий впав; показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що він бачив, як Неженський В.В. наносив удари кулаками в голову лежачому ОСОБА_2 Факт нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому підтвердили також свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Крім цього, даними висновків судово-медичного експерта № НОМЕР_1 в № НОМЕР_2 підтверджено, що смерть ОСОБА_2 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під оболонки і в шлуночки головного мозку, що є тяжкими тілесними ушкодженнями. Згідно цих висновків між отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями і його смертю є причинний зв'язок, а отримати такі тілесні ушкодження при однократному падіння з висоти власного росту ОСОБА_2 не міг.

Як видно із матеріалів справи, органи досудового слідства і суд дослідили всі обставини справи, які мали істотне значення для правильного її вирішення і проявів упередженості, як з боку слідчих органів, так і суду, щодо ОСОБА_1 не виявлено.

Тому посилання у скарзі засудженого на однобічність, неповноту і необ'єктивність досудового слідства і на те, що вирок грунтується на припущеннях, є безпідставними.

Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний закон, або що призначена ОСОБА_1 міра покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, немає підстав. Його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України.

Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування або зміну постановлених у справі судових рішень.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів,

                                      У Х В А Л И Л А :

у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

С у д д і :

Федченко О.С.                          Філатов В.М.                             Нікітін Ю.І.