У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Скотаря А.М.,
суддів	Мороза М.А., Пивовара В.Ф.,

 

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві  27 липня 2006 року кримінальну справу за  касаційними  скаргами  засуджених  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2 на постановлені щодо них судові рішення,

 

в с т а н о в и л а:

 

         Вироком Знам”янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2005 року засуджені:

 

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше неодноразово судимий,

 

-за ч.3 ст.187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його оосбистою власністю;

-за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

раніше не судимий,

 

-за ч.3 ст.187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;

-за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

 

         Цим же вироком засуджений ОСОБА_3, який вирок у касаційному порядку не оскаржив і щодо якого не внесено касаційне подання.

 

         Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_4 1.050,65 грн. матеріальних збитків, а також з кожного по 87,90 грн. судових витрат.

 

         Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2006 року вирок залишений без зміни.

 

         За наведених у вироку обставин ОСОБА_2, ОСОБА_1, а також ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

 

         15 грудня 2004 року в період часу з 22 до 23 год. ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою за пропозицією ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп”яніння, проникли у літню кухню домоволодіння ОСОБА_5, що на АДРЕСА_1, звідки викрали майно потерпілої на загальну суму 186 грн.

 

         Крім того, у цей же день після 23 год. вони ж напали на ОСОБА_6 -сторожа магазину “Домінус” у с.Знам”янка, який належить ОСОБА_4, в процесі чого ОСОБА_1 і ОСОБА_3 завдали потерпілому удари обухом сокири по голові і тулубу, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом  здоров”я  та  викрали  продукти харчування на загальну суму 1.432,97 грн.

 

         У касаційних скаргах:

 

засуджений ОСОБА_1 хоча і зазначає, що ОСОБА_2 його обмовив, але просить пом”якшити покарання;

 

засуджений ОСОБА_2 стверджує, що справу сфабриковано, а докази сфальсифіковано; судове слідство проведено без участі адвоката і з обвинувальним ухилом, чим порушено його право на захист; судом неправильно вирішено цивільний позов, у зв”язку з чим просить скасувати вирок і прийняти законне рішення.

 

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні слід відмовити.

 

         Висновок про доведеність вини ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у вчиненні зазначених дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема показаннями всіх засуджених, які вину визнали частково і пояснили про обставини вчинених ними злочинів; показаннями потерпілої ОСОБА_5; показаннями потерпілого ОСОБА_6 про обставини розбійного нападу на нього і викрадення продуктів харчування із магазину ОСОБА_4; даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи про кількість, локалізацію і характер завданих ОСОБА_6 тілесних ушкоджень; даними явок з повинною ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, та іншими доказами, аналіз яких суд дав у вироку.

 

         Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у справі допускались порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, у тому числі й тих, які б були пов”язані із фабрикацією справи чи із фальсифікацією доказів, а також із порушенням права ОСОБА_2 на захист, оскільки він власноручно на досудовому слідстві зазначав що в послугах захисника не потребує, як і в судовому засіданні при роз”ясненні йому прав підсудного головуючим по справі відмовився від таких послуг.

 

         Дії ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 та ч.3 ст.187 КК України кваліфіковані вірно, а покарання їм призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про їх особу та обставин, що обтяжують і пом”якшують покарання.

        

         Отже, передбачені законом підстави для призначення даної справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначеним у ст.384 КПК України особам відсутні.

 

         Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

         у задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовити.

 

Судді:

 

Мороз М.А.                                  Скотарь А.М.                          Пивовар В.Ф.