ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року Справа № 911/981/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого),

Поліщука В.Ю.,

Удовиченка О.С.

розглянувши касаційну скаргуТОВ "НАТ ГАЗ-2007" в особі ліквідатора Корольова Володимира Миколайовича

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року (про повернення апеляційної скарги ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" в особі ліквідатора Корольова Володимира Миколайовича на рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2016 року)

у справі Господарського суду№ 911/981/16 Київської області

за позовом доПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" ТОВ "НАТ ГАЗ-2007"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Вояж Т"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю в судовому засіданні ліквідатора ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" Корольова В.М.,

В С Т А Н О В И В :

23.03.2016 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" (далі - відповідача) про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Іпотечного договору №7466-90340/0414 від 18.04.2014 року, що належить відповідачу, шляхом визнання права власності за позивачем на земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Вояж Т" перед позивачем за договором про невідновлювальну кредитну лінію №699v-01-14 від 18.04.2014 року в розмірі 69 569 584, 60 доларів США та 300 487 340, 37 грн. на підставі статей 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку"; судові витрати покласти на відповідача (том 1, а.с. 4 - 77).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2016 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду у судовому засіданні на 14.04.2016 року; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Вояж Т" (далі - третя особа) як основного боржника у кредитному зобов'язанні (том 1, а.с. 2 - 3).

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.12.2016 року (суддя Шевчук Н.Г.) позовні вимоги задоволено повністю, звернено стягнення на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на предмети іпотеки за Іпотечним договором №7466-90340/0414 від 18.04.2014 року, зареєстрованим в реєстрі за №364, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковою О.Л. (із змінами та доповненнями), що належать ТОВ "НАТ ГАЗ-2007", а саме: земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вартістю згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 1 291 000 грн.; земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вартістю згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 4 255 000 грн.; земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вартістю згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 593 000 грн., шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за початковою вартістю 6 139 000 грн. в рахунок часткового (пропорційно вартості предметів іпотеки) погашення заборгованості ТОВ "Вояж Т" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про невідновлювальну кредитну лінію №699v-01-14 від 18.04.2014 (із змінами та доповненнями) в розмірі 69 569 584, 60 доларів США та 300 487 340, 37 грн., що згідно курсу НБУ в загальній сумі складає 2 127 855 339, 77 грн., з яких заборгованість за основним боргом 58 139 000 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 1 527 123 508, 47 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 11 430 584, 60 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 300 244 490, 93 грн.), пеня за прострочення заборгованості за відсотками 300 487 430, 37 грн., а також припинено право власності відповідача на зазначене нерухоме майно; стягнено з відповідача на користь позивача 28 640, 47 грн. витрат зі сплати судового збору; стягнено з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 63 444, 53 грн.; повернено позивачу судовий збір в розмірі 104 868, 53 грн., сплачений до Державного бюджету України згідно платіжного доручення №13877 від 18.04.2016 року (том 2, а.с. 128 - 136).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 року апеляційну скаргу ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" в особі ліквідатора Корольова Володимира Миколайовича на рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2016 року у справі №911/981/16 повернено без розгляду у зв'язку з неподанням скаржником доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення у встановлених порядку і розмірі та відсутністю підстав для звільнення відповідача від його сплати (том 2, а.с. 200 - 204).

21.02.2017 року відповідач ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" в особі ліквідатора Корольова В.М. (далі - скаржник) повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 26.12.2016 року та прийняти нове рішення, яким зупинити позовне провадження Господарського суду Київської області у справі №911/981/16 до винесення відповідної ухвали Господарським судом міста Києва у справі №910/15057/16 про банкрутство ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" про результати розгляду заяви ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", мотивуючи порушенням судом першої інстанції вимог законодавства про банкрутство щодо зупинення позовного провадження у справі за позовом, пред'явленим до відповідача, відносно якого порушено справу про банкрутство, а також положень про мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Іоннікової І.А., суддів: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) у задоволенні заяви ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" в особі ліквідатора Корольова Володимира Миколайовича про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу відповідача на рішення місцевого господарського суду від 26.12.2016 року у даній справі з доданими до неї документами повернено скаржнику, зважаючи на встановлені обставини неподання скаржником доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, а також за відсутності підстав для задоволення його клопотання про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 222 - 226).

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою про повернення повторно поданої апеляційної скарги, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 02.03.2017 року, справу направити до апеляційного суду на новий розгляд для вирішення питання про прийняття її до провадження та розгляду, витрати, пов'язані з розглядом касаційної скарги, покласти на позивача. Касаційна скарга обґрунтована доводами відповідача про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України, статей 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 7 Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", статей 4, 8 Закону України "Про судовий збір" та статей 47, 22, 33, 35, 43, 97, 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало в неприйнятті до уваги об'єктивних обставин, що наводились відповідачем як підстави для його звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 26.12.2016 року про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим скаржника було позбавлено права на доступ до правосуддя.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року (про повернення апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції від 26.12.2016 року) на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши ліквідатора підприємства-відповідача Корольова В.М., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 та частини 3 статті 94 ГПК України, якою встановлено форму та зміст апеляційної скарги, апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік документів, доданих до скарги. До скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.02.2017 року вперше подану ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" в особі ліквідатора Корольова В.М. апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду від 26.12.2016 року у даній справі повернено без розгляду у зв'язку з неподанням скаржником доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення у встановлених порядку і розмірі та відсутністю підстав для звільнення відповідача від його сплати (том 2, а.с. 200 - 204).

Матеріалами справи підтверджуються та апеляційним судом встановлено обставини повторного звернення відповідача 21.02.2017 року до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою з вимогами про скасування рішення місцевого господарського суду від 26.12.2016 року та прийняття нового рішення про зупинення позовного провадження Господарського суду Київської області у справі №911/981/16 до винесення відповідної ухвали Господарським судом міста Києва у справі №910/15057/16 про банкрутство ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" про результати розгляду заяви ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до повторно поданої апеляційної скарги відповідачем не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, при цьому, заявлено клопотання про його звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що сплаті ним судового збору перешкоджає його майновий стан як підприємства, яке визнано банкрутом у процедурі банкрутства та у якого відсутні активи, що можуть бути спрямовані на оплату судового збору, в підтвердження чого надано ухвалу та постанову місцевого господарського суду про порушення щодо боржника справи про банкрутство та визнання його банкрутом, а також відомості банку про закриття рахунків боржника та відсутність руху коштів на них за період з 09.03.2011 року по 13.02.2017 року, фінансовий звіт підприємства-відповідача станом на 30.06.2016 року.

Розглянувши зазначене клопотання, апеляційний суд відмовив у його задоволенні з огляду на непідтвердження скаржником належними доказами наявності підстав для його звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 26.12.2016 року у даній справі та зазначив, що обставини перебування заявника апеляційної скарги в процедурі банкрутства не є безумовною підставою для його звільнення від сплати судового збору за апеляційний перегляд справи.

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення повторно поданої апеляційної скарги відповідача на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України, про що прийняв ухвалу від 02.03.2017 року, яка є предметом касаційного оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується в цілому з висновками апеляційного суду про недодержання скаржником вимог щодо форми та змісту апеляційної скарги, що виключає можливість прийняття її до розгляду, та зазначає про таке.

Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити її від сплати судового збору.

При цьому, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, про що роз'яснено пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації, та відсутність у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, звільнення від сплати судового збору є правом суду, яке може бути реалізоване за наслідком оцінки судом доводів заявника апеляційної скарги щодо наявності підстав для такого звільнення, виходячи з майнового стану скаржника на момент звернення із апеляційною скаргою, при цьому, відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

При цьому, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду, при цьому, ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій з боку держави, не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах та не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі").

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з оцінкою апеляційним судом доводів відповідача про відсутність у нього коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з перебуванням в процедурі банкрутства як таких, що не є безумовною підставою для звільнення відповідача від сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення місцевого господарського суду, прийнятого по суті спору, та вважає висновки суду апеляційної інстанції за змістом ухвали від 02.03.2017 року такими, що узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини щодо допустимості обмеження права скаржника у доступі до правосуддя шляхом покладення на нього обов'язку із сплати судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що повернення повторно поданої апеляційної скарги ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" в особі ліквідатора Корольова В.М. на рішення суду першої інстанції від 26.12.2016 року у даній справі є обґрунтованими, оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята з дотриманням положень статей 43, 94, 97 ГПК України та статті 8 Закону України "Про судовий збір", а доводи відповідача за змістом касаційної скарги про обмеження його права на доступ до правосуддя не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції згідно ухвали від 02.03.2017 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" в особі ліквідатора Корольова Володимира Миколайовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року (про повернення апеляційної скарги ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" в особі ліквідатора Корольова Володимира Миколайовича на рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2016 року) у справі №911/981/16 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Ю. Поліщук

О.С. Удовиченко