Справа № 2-а-283/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 серпня  2009  року Рокитнянський районний суд Київської області  в складі:

 головуючого судді  – Нечепоренка Л.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області

про визнання неправомірними дії Управління пенсійного фонду у Рокитнянському районі Київської області про  відмову проведення перерахунку раніше призначеної пенсії і виплати недоотриманої суми пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду, позивач посилається, що він являється  потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС ІV категорії та постійно проживає на території радіоактивного забруднення та згідно з чинним законодавством має право на щомісячну доплату до пенсії та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю, як особі, віднесеної до ІV категорії. Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються в розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням: щомісячної надбавки до пенсії, яка повинна бути встановлена в розмірі однієї заробітної плати і щомісячної додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком і виплатити заборгованість з недоотриманих сум щомісячної доплати та додаткової пенсії, починаючи з 01.06.2008 року.  

Позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з»явився, натомість подав до суду заяву, в якій підтримав позов у повному обсязі та просить справу провести у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з»явився, подав до суду заперечення проти позову, просить відмовити у його задоволенні в зв»язку з відсутністю підстав для його задоволення та в зв»язку з пропуском строку на звернення до суду та заяву, в якій просить справу провести у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі у відсутності його представника.

Суд ухвалив провести розгляд спору по суті у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів, що  узгоджується з вимогами ст.122 КАС України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області як непрацюючий пенсіонер з 28.05.2006 року, що сторонами на оспорюється, та є зареєстрованою і постійно проживає в смт.Рокитне  Рокитнянського району  Київської області, яке згідно постанови КМ України від 23.07.1991 за №106 (додаток №1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю. Позивачу відповідач  проводить  виплати щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 5 грн. 20 коп.

З 01.01.2008 року Законом України “Про Держаний бюджет на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, так з 01.01.2008 року пенсія призначена в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”, а саме: з 01.01.2008 року –23 грн. 50 коп., з 01.04.2008 року –24 грн. 05 коп., з 01.07.2008 року –24 грн. 10 коп., з 01.10.2008 року –24 грн. 90 коп.

Викладене підтверджується поясненнями в судовому засіданні представників сторін та оглянутими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи, якими є:

-   копія посвідчення особи, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС на ім.»я позивача;

-   копія пенсійного посвідчення на ім.»я позивача;

-   копія листа відповідача від 22.07.2009 року та довідкою про розмір та види доплат до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а відтак позивач , як непрацюючий пенсіонер, має право на таку доплату.  Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, така доплата проводиться їй відповідачем значно в меншому розмірі, а саме в сумі  5-20 грн., який передбачений  постановою КМ України від 26.07.1996р. за №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і що випливає з огляду на розмір мінімальної заробітної плати в період виплати.

Відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії,  відповідно і позивач має право на таку додаткову пенсію, разом з тим відповідачем такі вимоги щодо позивача не виконуються. На це вказують встановлені обставини справи та розмір мінімальної пенсії за віком, який починаючи з 01.01.2008 року, встановлений на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (пенсіонерів). Так, Законом України « Про затвердження прожиткового мінімуму на 2008 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлювався з 01.01.2008 року – 470 грн., 01.04.2008 року – 481 грн., з 01.07.2008 року –482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн. Таким чином, розмір доплати до пенсії,  додаткової пенсії, нарахування та виплату яких позивачу проводить відповідач відповідно до вищевказаних нормативних актів, суперечить вимогам ст.ст. 39, 51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позиція відповідача  щодо обставин даного спору ґрунтується виключно на положеннях постанов КМ України, тоді як відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст..8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.  За ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами президента України. На думку суду відповідач нараховував позивачу допомогу без врахування рішення Конституційного суду України №10 рп/2008 від 22.05.2008 року, згідно яких призупинення, обмеження та скасування прав і свобод громадян є неконституційним.

Згідно ч.3 ст.9 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Розмір доплати до пенсії, визначений вказаною вище постановою КМ України від 26.07.1996р. за №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст.ст.39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та інших законів, що стосувалися встановлення розміру мінімальної заробітної плати. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, зокрема в п.5.4 якого було встановлено, що ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» не мав обмежень щодо застосування положень ст.ст.39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішення Конституційного Суду України  є обов’язковими до території України, остаточним і оскарженню не підлягає.

Крім того,  в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про те, що відповідачем порушено право позивача на підвищення пенсії та  отримання доплати до неї відповідно до положень Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і що право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії позивач набув з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище рішення, оскільки за ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Про це також вказано і в п.3 зазначеного рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний стр ок ,  який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч.4 даної статті обумовлена можливість досудового порядку вирішення спору і якщо позивач скористався цим порядком, то строк обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб»єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб»єкта владних повноважень.

Ст.102 КАСУ передбачено поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку, встановленого законом.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об»єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов»язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У відповідності до ч.5 ст.55, ч.1 ст.57, ч.1 ст.68 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право знати свої права і обов»язки.

Так як позивач не оскаржував дії відповідача, а звернувся до нього із запитом, то строк звернення до суду встановлюється в загальному порядку, тобто річний.

Суд вважає, що в позовній заяві та в судовому засіданні  позивачем не наведені переконливі обставини, що зумовили пропуск процесуального строку для звернення до суду за захистом своїх прав і тому суд приходить до висновку що позовні вимоги необхідно задоволити починаючи з 29.07.2008 року.

На підставі Декрету КМ України  «Про державне мито» позивач звільнений від сплати державного мита (судового збору) на користь держави.

Керуючись ст.ст.8, 19,113,152 Конституції України, ст.ст. 39,  51, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 6-рп/2008, ст.ст. 6,9,17,158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду у Рокитнянському районі Київської області про  відмову ОСОБА_1  провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю наслідками Чорнобильської катастрофи в розмірі  15%  мінімальної пенсії за віком  та доплати до пенсії  відповідно до ст. ст. 39, 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести донарахування та виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1  починаючи з 29 липня 2008 року, а саме: щомісячної доплати до пенсії за проживання на забрудненій території (зона посиленого радіоекологічного контролю) в розмірі однієї мінімальної заробітної плати і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст.ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням виплачених сум вказаної доплати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 . відмовити.

Від сплати судового збору  позивача звільнити.

Постанова може бути оскаржена до  Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів  з дня проголошення даної постанови подання заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього на протязі двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя