Справа № 22Ц-4136/2009 р. Головуючий в 1 інстанції Медвідь Н.О.
Категорія 6 Доповідач Корзаченко І.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2009 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Малорода О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Києво-Святошинського району на рішення Києво-Святошинського районного суду від 23 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно побудовану будівлю,
встановила:
У березні 2009 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Гореницької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно побудовану будівлю. Позов обгрунтовувала тим, що рішенням Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району № 3\269 від 06.09.2007 року надано дозвіл на виділення їй земельної ділянки площею 0,0024 га під будівництво магазину №5 розміром 23,2 кв.м. на торгівельному майданчику в селі Гореничі по вул. Леніна. На зазначеній земельній ділянці нею без відповідного дозволу побудовано магазин з торгівельним залом площею 23,2 кв.м.
Відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації надано висновок за №217 від 18.11.2008 року щодо самочинно побудованого магазину.
Постановою № 3332 інспекції державного архітектурного будівельного контролю у Київської області на неї накладено штраф в розмірі 170 гривень за самочинно побудований магазин.
22.12.2008 року Києво-Святошинською районною санітарно-епідеміологічною станцією надано висновок № 4385 від 22.12.2008 року щодо самочинно побудованого магазину.
Відділ державного пожежного нагляду Києво-Святошинського району ГУМНС України в Київській області надано висновок №1462 від 23.12.2008 року щодо самочинного будівництва.
З Державним управлінням інспекції охорони навколишнього середовища Київської області місце розташування магазину погоджено.
Позивачка просила визнати за нею право власності на самочинно побудований магазин.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від від 23 березня 2009 року позов задоволено. Постановлено визнати за позивачкою право власності на самочинно побудований магазин №5 з торгівельним залом 23,2 кв.м., розташований на торгівельному майданчику в селі Гореничі по вул. Леніна.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Києво-Святошинського району просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд зазначив, що ухвалює рішення про задоволення позову відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у зв‘язку з визнаням відповідачем позову.
При цьому суд, всупереч вимогам ч.4 ст. 174 ЦПК України, не перевірив чи не суперечить закону визнання відповідачем позову.
Задовольняючи позов, суд послався на те, що самовільне будівництво позивачки не порушує прав інших осіб.
З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони не грунтуються на законі та матеріалах справи.
Відповідно до ч.3 ст. 375 Цивільного Кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянцці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або землекористувачем докумета, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Позивачка надала суду рішення Гореницької сільської ради від 6 вересня 2007 року про надання дозволу на вилідення їй земельної ділянки.
Документів, що посвідчують її право власності чи право на оренду земельної ділянки позивачка не має.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що магазин збудований позивачкою на земельній ділянці, відведеній для будівництва у встановленому законом порядку.
Суд у рішенні зазначив, що розташування магазина погоджено з Державним управлінням інспекції охорони навколишнього середовища. Але у матеріалах справи висновок Державного управління інспекції охорони навколишнього середовища відсутній.
Суд послався на наявність висновків відділу містобудування і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації та Києво-Святошинської районної санітарно-епідеміологічної станції.
Проте, висновків зазначених органів про дотримання позивачкою будівельних та санітарних норм при будівництві магазина у матеріалах справи немає.
У справі є лист відділу містобудування і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації від 18 листопада 2008 року та лист Києво-Святошинської районної санітарно-епідеміологічної станції від 22 квітня 2008 року, у яких відсутні висновки про дотримання позивачкою будівельних та санітарних норм при будівництві магазина.
Крім того, у листах відділу містобудування і архітектури та санепідемстанції зазначено, що будівля магазину розміщена на відстані приблизно 6 метрів від струмка.
Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води ( у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків менш як три гектари – 25 метрів.
Відповідно до ч.2 ст. 61 Земельного кодексу України та ч.2 ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд крім гадротехнічних, гідрометричних та лінійних.
З урахуванням наведеного є необгрунтованим висновок суду про додержання позивачкою архітектурних, будівельних санітарних, екологічних норм і правил при здійсненні самочинного будівництва та відсутність порушень прав та інтересів інших осіб.
Оскільки рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, його необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
На підставі ст.ст. 375, 376 ЦК України, керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району задоволити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду від від 23 березня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 в позові до Гореницької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно побудовану будівлю.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді
Справа № 22Ц-4136/2009 р. Головуючий в 1 інстанції Медвідь Н.О.
Категорія 6 Доповідач Корзаченко І.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2009 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Малорода О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Києво-Святошинського району на рішення Києво-Святошинського районного суду від 23 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно побудовану будівлю,
встановила:
Враховуючи, що для складення рішення в повному обсязі необхідний тривалий час, відкласти його складення до 6 жовтня 2009 року, проголосивши резолютивну частину.
Керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району задоволити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду від від 23 березня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 в позові до Гореницької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно побудовану будівлю.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді