Справа № 460/1171/17

Провадження №2/460/1151/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді: Кондратьєвої Н.А.

при секретарі - Хархаліс Л.А.

за участю представника позивача - адвоката Тимощука О.І.

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Яворівська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав ,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4, третя особа: Яворівська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позову покликається на те, що шлюб між нею та відповідачем розірвано 17.07.2012 року. В шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2012 року відповідач ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків: не піклується про фізичний і духовний розвиток дочки, байдужий до її здоров'я, не бере участі у вихованні, навчанням дочки не інтересується, не допомагає матеріально, а тому змушена звернутись в суд з позовом про позбавлення його батьківських прав.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав повністю, додатково пояснив, що відповідач ухиляється від здійснення батьківських обов'язків та повідомив позивачку, що не бажає жодним чином приймати участі у вихованні доньки ОСОБА_5, просив позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про визнання ним позову в повному обсязі, та слухання справи у його відсутності.

Представник третьої особи в судовому засіданні просила позов задоволити, оскільки за результатами розгляду питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 комісією з питань захисту прав дитини при Яворівській державній адміністрації рекомендовано визнати за доцільне позбавлення відповідача батьківських прав.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши інші матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірвано 17 липня 2012 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рішення про розірвання шлюбу від.17.07.2012р.

Як вбачається із копії свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, батьками такої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

Висновком Яворівської районної державної адміністрації у Львівській області від 13.05.2017 р. № 2019/19 визнано за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки останній ухиляється від виконання батьківського обов'язку щодо її виховання та утримання.

Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що, розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей.

Вирішуючи спір, необхідно не з'ясувати: які правовідносини сторін випливають з установлених обставин, які безпосередні докази свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, у чому полягає винна поведінка відповідача у свідомому нехтуванні своїми обов'язками.

За п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"N 3, 30 березня 2007 р. особи можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, передбачених ст. 164 СК, а саме у разі ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 150 СК України передбачений обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України,обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_4 визнав позов в повному обсязі, про що надав суду заяву.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведено факт ухилення ОСОБА_4 від виконання своїх обов'язків, оскільки останній не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини її навчання, виховання, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на її фізичний та психологічний розвиток як складову виховання, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 169, 209, 210, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 164, 165 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Яворівського районного суду Львівської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення у повному обсязі буде виготовлене у 5-денний строк.

Суддя Н.А. Кондратьєва