У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
|
Пінчука М.Г., Романюка Я.М., Панталієнка П.В., |
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Львівської області від 28 листопада 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання права власності на частину незавершеного будівництва й земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, державного акту на право приватної власності на землю; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, Яворівської міської ради, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_4, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку та жилий будинок; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, Яворівської міської ради про визнання недійсним рішення ради,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому вказувала, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 1991 по листопад 2002 року. В період шлюбу почали будівництво жилого будинку по АДРЕСА_1, який на час судового розгляду був незавершений. У зв'язку з розривом подружніх стосунків ОСОБА_1 просила поділити незавершене будівництво та виділити їй у приватну власність частину такого будівництва.
Під час судового розгляду позивачка неодноразово змінювала вимоги, у зв'язку з чим додатково просила визнати також недійсним договір купівлі-продажу від 3 вересня 2002 року земельної ділянки площею 0,08 га, розташованої за вказаною адресою, Державний акт на право приватної власності на цю ділянку, визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя незакінчений будівництвом жилий будинок, розміщений на земельній ділянці, яку було продано ОСОБА_3
У січні 2005 року ОСОБА_3 подала зустрічний позов про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки й відповідного рішення Яворівської міської ради від 3 березня 1998 року НОМЕР_1, згідно якого земельну ділянку передано у приватну власність ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_2 не являвся належним землекористувачем проданої земельної ділянки. Також просила визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку, а себе добросовісним набувачем недобудованого жилого будинку, розташованого на цій земельній ділянці.
У квітні 2005 року ОСОБА_2 подав позов, в якому вказував, що продавати земельну ділянку він не міг, оскільки її не приватизував, а тому просив також визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки.
Зазначені позовні вимоги були об'єднані в одне провадження й розглядались сумісно.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 21 липня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: постановлено визнати недійсними нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,08 га по АДРЕСА_1 від 3 березня 2002 року, Державний акт на ім'я ОСОБА_3 на право приватної власності на спірну земельну ділянку; за ОСОБА_1 визнано право власності на ½ ідеальну частину незавершеного будівництвом жилого будинку. В решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 28 листопада 2005 року рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й часткове задоволення позову ОСОБА_3 Постановлено визнати за ОСОБА_3 право на спірний недобудований жилий будинок, а в решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати з залишенням в силі рішення місцевого суду.
Згідно вимог статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушень судом норм матеріального або процесуального права колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись статтею 332 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Львівської області від 28 листопада 2005 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Пінчук М.Г. Панталієнко П.В. Романюк Я.М.