Справа № 2-2223, 2009р.  

РІШЕННЯ  

И М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     22 жовтня 2009 р.                                    м. Саки

     Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

     Головуючого судді:                                   О.В. Копичинського

     При секретарі:                                       Є.Ф. Кузьменко                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну договору найму житлового приміщення та про стягнення судових витрат у справі, з участю третьої особи - Комунальне підприємство «Новофедорівська житлово-експлуатаційна контора»,

встановив:

     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну договору найму АДРЕСА_1 АРК. шляхом надання їй у користування з укладенням окремого особового рахунку на кімнату №6 площею 20.2кв.м. з лоджією, а відповідачу на кімнату №5, площею 12.7кв.м., з лоджією, та про стягнення судових витрат у справі.

     Позов мотивований тим, що вона разом зі своєю малолітньою дитиною проживає в цій квартирі разом відповідачем, який є її колишнім чоловіком і наймачем квартири. Але через виникаючі між ними конфлікти стосовно користування цією квартирою, яка складається з двох жилих кімнат, вона бажає закріпити своє право на користування кімнатою №6 для проживання в ній зі своєю малолітньою дитиною.

     У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, які просили задовольнити.

     Відповідач проти позову заперечував через небажання робити з його квартири комунальну.

     Представник 3-ї особи в судове засідання не з’явився з поважних причин і направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та визнання позову, а.с.30.

     Заслухавши пояснення сторін, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позов лише частково з наступних підстав.

     Відповідно до ч.1 ст.104 ЖК України – член сім’ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найма, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.

     Згідно ст.63 цього Кодексу - предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.  

      Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).  

     Відповідно до ст.47 і ч.1 ст.48 ЖК України – норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13.65 квадратного метру на одну особу.

     Ж иле приміщення надається  громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.  

     Згідно п.53  Правил обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених ОСОБА_3 Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.84р. №470 – жиле приміщення надається громадянам у межах 13.65кв.м. жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею у даному населеному пункті.

     Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті встановлюється і періодично переглядається виконавчими комітетами обласних, …, ОСОБА_3 народних депутатів спільно з радами професійних спілок виходячи з даних статистичної звітності.

     Так пунктом 2.1 постанови виконкому Кримської облради народних депутатів і президії Кримської облради професійних спілок від 18.12.84р. №581 встановлено мінімальний розмір житлової площі 5кв.м., відсутність якого на кожного члена сім’ї дає підстави для взяття на квартирний облік (до підпункту 1 пункту 13 Правил обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР).  

     Згідно п.2.2 цієї постанови – рівень середньої забезпеченості жилою площею встановлено в розмірі 7.5кв.м. на одного члена сім’ї.

     Постановою КМ України №219 «Про встановлення тимчасової мінімальної норми забезпечення соціальним житлом» від 19.03.08р. встановлено мінімальні норми забезпечення соціальним житлом у квартирах із житлового фонду соціального призначення у розмірі 22кв. метрів загальної площі на сім’ю із двох осіб і додатково 9,3кв. метрів загальної площі на кожного наступного члена сім’ї.  

     Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п.16 постанови від 12.04.85р. №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового кодексу України» - роз'яснити судам, що в силу ст. 104 Житлового кодексу України суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.  

      При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.  

     З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що сторони є колишніми членами сім’ї і проживають зі своєю малолітньою дитиною з реєстрацією в АДРЕСА_1 АРК., наймачем якої є відповідач, а.с.5,7,8,9,11,12,22.

     Ця квартира складається з прихожої №1, площею 16.0кв.м., туалету №2, площею 1.4кв.м., ванної кімнати №3, площею 3.0кв.м., кухні №4, площею 12.2кв.м., жилої кімнати №5, площею 12.7кв.м., з лоджією №5а, площею 3.2кв.м.; жилої кімнати №6, площею 20.2кв.м., з лоджією №6а, площею 6.4кв.м., які є відокремлені.

     Після розірвання шлюбу між сторони та виникаючи сварки і конфлікти сторони не змогли вирішити спір щодо порядку користування спірною квартирою, а.с.19,21.

     З зазначеного виходить, що у разі надання позивачці з її малолітньою дитиною у користуванні окремої кімнати №6 площею 20.2кв.м. з лоджією, а відповідачу кімнати №5, площею 12.7кв.м., з лоджією, загальний розмір жилої площі на кожного з них буде складати по 10.1кв.м. (20.2 : 2).

     Також, факт проживання позивачки зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4, 26.08.2006р.н.,  в одній кімнаті не буде порушувати їхніх житлових прав тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.50 ЖК України і ч.1 п.52 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ОСОБА_3 Міністрів Української РСР від 11.12.84р. №470, - не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев’ять років, крім подружжя.

     На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку про можливість визначити саме такий варіант порядку користування спірною квартирою тому, що він відповідає вимогам чинного законодавства і не приведе до погіршення житлових умов і прав кожного мешканця цієї квартири, закріплених в ст.48 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє житло.  

*

     Згідно ч.2 ст.104 ЖК України - у разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.  

     Але судом встановлено, що позивачка не зверталася до КП «Новофедорівська ЖЕК», яка є наймодавцем АДРЕСА_1 АРК., з приводу укладення з нею окремого договору найму цієї квартири, а.с.30.

     Також в своєму листі КП «Новофедорівська ЖЄК» висловила згоду змінити договір найму цієї квартири.

     З зазначеного виходить, що по справі відсутні законні підстави для судового втручання у вирішення питання щодо спонуки КП «Новофедорівська ЖЕК укласти з позивакою окремий договір найму кімнати №6 з лоджією, а також для судового розгляду цих позовних вимог тому, що:

     - згідно ч.1 ст.15 ЦК України – кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;

     -відповідно до ч.1 ст.16 цього Кодексу – кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ти інтересу.

     -згідно ч.1 ст.15 ЦПК України – суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

     -як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови „Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції” від 21.12.90 №9 – при вирішенні питання про прийняття заяви суддя перевіряє, чи має заявник право на порушення справи відповідно до ст.5 ЦПК в редакції 1963р. (суд приступає до розгляду цивільної справи за заявою особи, яка звертається за захистом своїх прав або охоронюваних інтересів).

     У зв’язку з цим зазначені позовні підлягають задоволенню.

     Але згідно ч.4 ст.10 ЦПК України суд вважає за необхідне роз’яснити позивачці її право, у разі набрання законної сили рішенням у даній справі, звернутися з ним до КП «Новофедорівська ЖЕК» з приводу укладення з нею окремого договору найму щодо наданої їй у користування житлової площі.

*

     Враховуючи зазначене та вимоги ст.84 і ч.3 ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати у справі, які підтверджені квитанціями, а.с.1,2,16.

*

     На підставі ст. 48 Конституції України, ст.ст. 47,48,50,63,104 ЖК України, п. 52 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ОСОБА_3 Міністрів Української РСР від 11.12.84р. №470,  п. 16 ОСОБА_3 Пленуму Верховного Суду України від 12.04.85р. №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового кодексу України»,  і керуючись ст.ст. 10,11,60,84,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

     Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

     Визначити порядок користування квартирою №61 будинку №29 по вулиці Севастопольській у смт. Новофедорівка Сакського району АР Крим, за яким надати у користування:

•   ОСОБА_1 – жилу кімнату №6, площею 20.2кв.м., лоджію №6а, площею 6.4кв.м.;

•   ОСОБА_2 – жилу кімнату №5, площею 12.7кв.м., лоджію №5а, площею 3.2кв.м.;

•   прихожу №1, площею 16.0кв.м., туалет №2, площею 1.4кв.м., ванну кімнату №3, площею 3.0кв.м., кухню №4, площею 12.2кв.м., - залишити у загальному користуванні сторін.

*

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:

•   понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 8гр.50коп.;

•   понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 31гр.25коп.;

•   понесені витрати по оплаті правової допомоги у справі в сумі 250гр.;

•   всього – 289гр.75коп.

     Позов і іншій його частині – залишити без задоволення.

*

     Копію судового рішення направити 3-й особі.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

     Суддя: