Справа № 1-77/2009

В И Р О К  
  ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

30 червня 2009 року                                                                                           м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

  головуючого - судді  Амаровича В.П.,  

при секретарі Данилевич Н.І.,  

  з участю прокурора  Чурей О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин справу про обвинувачення

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3,  українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, раніше не судимого,            

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України, -  

В С Т А Н О В И В :  

 У середині квітня 2008 року ОСОБА_1 в м.Ужгороді на пл. Корятовича неподалік входу до магазину “Луксор” умисно, шляхом обману та зловживання довірою заволодів мобільним телефоном марки “Самсунг Д-520” вартістю 1125 грн. та карткою оператора мобільного зв”язку “UMC” вартістю 25 грн. з  грошовими коштами на рахунку в сумі 10 грн., які належать ОСОБА_2, спричинивши останньому матеріальну шкоду в розмірі 1160 грн.

 Крім цього, в середині липня 2008 року ОСОБА_1, знаходячись по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5, умисно, таємно, повторно, викрав кредитну картку банку “ПриватБанк”, яка належала його тестю ОСОБА_3, з рахунку якої з банкомату зняв грошові кошти в сумі 2200 грн.,  чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

 Крім цього, в період з 5 по 8 жовтня 2008 року ОСОБА_1, по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6, проник у гаражне приміщення, звідки умисно, таємно, повторно викрав бензопилу марки “Партнер”, що належить ОСОБА_3, спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 1000 грн.

 У судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що в середині квітня 2008 року він знаходився в м.Ужгород на пл. Корятовича і біля входу в магазин “Люксор” побачив знайомого хлопця на ім”я ОСОБА_2, який стояв та розмовляв з якимось чоловіком. Тоді він підійшов до них та попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон, щоб зателефонувати своїй жінці. Взявши телефон, він відійшов у бік, а хлопці зайшли у магазин. Побачивши це, він вимкнув телефон, витягнув з нього сім картку, яку викинув  та поїхав додому в с. Турицю, а наступного день продав вказаний телефон на ринку “Краснодонець” в м.Ужгороді  незнайомій жінці. Крім цього,  в середині липня 2008 року знаходячись по місцю свого проживання в с.Туриці він зайшов у спальну кімнату батьків його дружини, де взяв з столика гаманець свого тестя, витяг з нього кредитну картку “ПриватБанк” і наступного дня поїхав в м.Ужгород, де з банкомату зняв кошти у сумі 2200 грн., які витратив на власні потреби. Прийшовши додому, кредитну картку поклав у гаманець ОСОБА_3, щоб ніхто не помітив крадіжки. Крім цього, на початку жовтня 2008 року знаходячись по місцю свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_6, він із підсобного приміщення викрав бензопилу марки “Партнер”, належну його тестю ОСОБА_3 та поніс до свого сусіда ОСОБА_4, щоб той  продав її за 250 грн. Зустрівшись через 30 хв. ОСОБА_4 сказав йому, що бензопилу продав за 180 грн. Про те, що бензопила була вкраденою останній не знав.   Вказані гроші підсудний витратив на поїздку в м.Київ.  

 При визначені обсягу доказів, що підлягають дослідженню, суд, в порядку передбаченому ст. 299 КПК України, обмежується  визнавальними  показами підсудного, дослідження решти доказів вважає недоцільним.  

 Оцінюючи зібрані по справі докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України – як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) та за ч. 2 ст. 185 КК України — як  крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

 Вина підсудного у вказаних злочинах доведена повністю, чого він сам не заперечує.

 Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

  Обставини, що пом’якшують покарання суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому.  

 Обтяжуючих покарання  обставин підсудному  суд не знаходить.

 З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливі без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. ст. 75, 76  КК України, тобто звільненням його від відбування покарання з покладенням обов”язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.  

 Цивільний позов по справі не заявлено.

 Речових доказів та  судових витрат  по справі немає.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

      На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, с у д , -

З А С У Д И В :  

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190  КК України і призначити:

- за ч. 2 ст. 185 КК України — 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за  ч. 1 ст. 190 КК України — 3 (три) роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання  більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років  позбавлення волі.

На підставі ст. ст.  75, 76  КК України  звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом  3 (трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили з тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його негайно з-під варти в залі суду.

На вирок суду може бути подана апеляція  до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Перечинський районний суд.

Головуючий:                                                                        Амарович В.П.