Справа № 1-89/2009                                                                                                                              

В И Р О К  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

24 вересня 2009 року                                                                                    м.Перечин  

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шешені М.О.,

при секретарі - Соханич Л.Ю.,

з участю обвинувача - помічника прокурора Чурей О.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,-

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В :  

24 травня 2009 року біля 15год.30хв. ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок по вул.Червоноармійській в м.Перечин, Закарпатської області безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства, в присутності сторонніх осіб, почали чіплятися до неповнолітньої гр.ОСОБА_1, яку ображали нецензурними словами та умисно з особливою зухвалістю, нанесли декілька ударів руками та ногами по тілу останньої,   внаслідок чого спричинили їй тілесні ушкодження у вигляді: синця на шкірних покривах лівого стегна та тупу травму черева, які згідно акту судово-медичного обстеження Ужгородського міжрайонного відділення СМЕ № 511 від 28-29 травня 2009 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров’я, чи незначної стійкої втрати працездатності.

У судовому засіданні підсудний  ОСОБА_2Л . свою вину визнав повністю, щиро покаявся та показав, що  24 травня 2009 року біля 15 год. 00 хв. він зі своїм другом                 ОСОБА_3 знаходились в барі, який розташований неподалік від автовокзалу м.Перечин по вул.Червоноармійській, з яким він пив пиво. Біля 15 год. 30 хв. він нічого не сказавши    своєму другу ОСОБА_3 вийшов на подвір”я, а ОСОБА_3 залишився в середині бару. Вийшовши на подвір”я, він помітив свою знайому дівчину на ім”я ОСОБА_1, яка в той час стояла на автовокзалі зі своєю подругою Наташою. В той час на автовокзалі було багато людей, але незважаючи на це він перейшовши дорогу, підійшов до них, схопив ОСОБА_1 за волосся і почав виражатися нецензурними словами в її сторону, після чого декілька разів вдарив її рукою по обличчю та один раз ногою в область живота. Бив він її за те, що вона 23 травня 2009 року о 22 год. 00 хв. біля кафе “Підкова” в м.Перечин вдарила його дівчину один раз рукою по обличчю. В той час коли він її бив до нього підійшов його друг ОСОБА_3, який також вдарив ОСОБА_1 рукою один раз по обличчю. Після чого, він з                ОСОБА_3 повернулися в той же бар і вони продовжили пити пиво, а дівчата пішли в напрямку центру м.Перечин. Просив суворо його не карати.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро покаявся та показав, що 24 травня 2009 року біля 15 год. 00 хв. він зі своїм другом                 ОСОБА_2 знаходились в барі, який розташований неподалік від автовокзалу м.Перечин по вул.Червоноармійській, з яким він пив пиво. Біля 15 год. 30 хв. ОСОБА_2 вийшов на подвір”я нічого йому не сказавши, а він залишився всередині бару. Посидівши близько           10-15 хвилин він також вийшов на подвір”я подивитися куди пішов його друг ОСОБА_2 Вийшовши з бару, він помітив, що  біля автобусної зупинки в м.Перечин ОСОБА_2 б'є рукою по обличчю знайому йому дівчину ОСОБА_1, а біля них стояла її знайома Наталія. Помітивши це, він перейшовши дорогу, підійшов до них і також один раз вдарив рукою в обличчя ОСОБА_1, при цьому виражався на неї образливими словами. Потім він зі своїм другом ОСОБА_2 пішли до бару. Куди далі пішли дівчати він не бачив. Просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудні та потерпіла правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції не має, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч.3 ст.299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудних, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудних  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  в інкримінованому їм злочині і кваліфікує їх дії за ч.2 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання  підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого  злочину, особу винних і обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст.12 КК України вчинений підсудними  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  злочин відноситься до злочину середньої тяжкості.

Як особи  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  по місцю проживання характеризуються позитивно.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом»якшують покарання підсудним  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудним, суд відносить вчинення злочину особами, які перебували у стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, винним  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  необхідно для їх виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.2 ст. 296  КК України.

Водночас, враховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання підсудним, суд вважає можливим і справедливим на підставі                ст.75 КК України звільнити підсудних  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вони протягом  іспитового строку, не вчинять нового злочину.

Запобіжний захід  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  до набрання цим вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речових доказів та судових витрати по справі не має.

Цивільний позов у справі не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, с у д , -

З А С У Д И В :  

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296  КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення  волі строком на 1 (один)  рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого  ОСОБА_2  від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296  КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення  волі строком на 1 (один)  рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого  ОСОБА_3  від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Запобіжний захід засудженим  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3   до  набрання вироком законної сили  залишити попередній - підписку про невиїзд.  

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий:                                                                                                Шешеня М.О.